Київ без тепла: сталося те, чого боялися всі міста України: Тернопіль відпрацьовував цей сценарій заздалегідь

09 січня 2026 р. 17:46

09 січня 2026 р. 17:46

Після нічної масованої атаки на столицю Київ опинився в критичній ситуації. Майже 6 тисяч багатоповерхівок залишились без опалення, а в багатьох будинках немає ні світла, ні води. За словами мера Віталія Кличка, без тепла залишилась половина всіх будинків міста .

Але найбільш тривожною є інша новина: комунальники отримали наказ зливати воду з внутрішньобудинкових систем опалення у п'яти районах столиці. Це торкнулось Соломʼянського, Голосіївського, Деснянського, Дарницького та Дніпровського районів — фактично половини Києва , де проживає близько 2 мільйонів людей .

Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко попереджає: перезапустити систему вдасться лише за умови встановлення плюсової температури на вулиці. А синоптики прогнозують морози до мінус 23-25 градусів .

Віталій Кличко вже офіційно закликав мешканців виїжджати з міста туди, де є альтернативні джерела енергії та тепла. Фактично реалізуються найстрашніші прогнози: цілі мікрорайони можуть спустіти через блекаути, а люди змушені шукати притулок у сільських будинках з пічним опаленням.

А що з Тернополем ?

На щастя , наразі в Тернополі та інших обласних центрах такої критичної ситуації немає . Ми сподіваємось, що подібний сценарій не розгорнеться в нашому місті.

Однак принципова різниця в тому, що Тернопіль готується до таких викликів заздалегідь .

Ще у 2023, 2024 та жовтні 2025 року в місті проходили масштабні навчання з підготовки до надзвичайних ситуацій у випадку відключення комунальних послуг. Міський голова Сергій Надал разом з представниками ДСНС та Національної поліції особисто перевіряв готовність об'єктів у різних мікрорайонах.

Під час навчань представникам ОСББ та управителям багатоквартирних будинків демонстрували , як правильно зливати воду з систем водопостачання — саме ту процедуру, яку зараз екстрено виконують у Києві. Окрему увагу приділили використанню теплового обладнання для підтримки необхідної температури в технічних приміщеннях.

Примітно, що саме фахівці з Києва приїжджали до Тернополя , щоб навчатись і переймати досвід організації таких заходів. Місто стало своєрідним прикладом готовності до екстремальних ситуацій.

Функціонують пункти незламності, є стаціонарні центри тимчасового перебування, налагоджена взаємодія між усіма службами. Тернопіль принаймні намагається бути готовим до будь-якого розвитку подій.

" Стандартна процедура " чи початок катастрофи ?

У КМДА поспішили заспокоїти киян, назвавши злиття води "стандартним технічним заходом при мінусовій температурі". За офіційною версією, це робиться навіть при короткочасних відключеннях — "вимога безпеки".

В офіційному коментарі зазначили: " Під час аварій у морозну погоду , коли тимчасово припиняється циркуляція теплоносія , злиття води з будинкових систем опалення є обов ' язковою технічною дією . Вода при мінусовій температурі швидко замерзає , і саме здренування дозволяє запобігти пошкодженню мереж та обладнання " .

Однак експерти б ' ють на сполох . Олег Попенко, голова Союзу споживачів комунальних послуг, порівнює ситуацію з повторним запуском опалювального сезону , на який зазвичай потрібен до місяця часу — і це за плюсової температури. За морозів процес може розтягнутись на набагато довший термін.

Виникає закономірне питання: чи витримають старі київські комунікації такі маніпуляції ? Цикли заморожування-розморожування, постійні спуски та запуски води — це колосальне навантаження на труби, яким у деяких будинках по кілька десятків років. Металева втома накопичується, і кожен наступний цикл послаблює систему ще більше.

При цьому кияни намагаються грітись електричними обігрівачами, що призводить до перевантаження мережі та аварійних відключень світла по всьому місту. "Люди починають топити електроприладами, і це може стати катастрофою для підстанцій", — попереджає Попенко.

Чи є " план Б "?

Юрій Корольчук категоричний: " Тут не може бути «плану Б» . У Києві немає такої кількості резервних джерел живлення , щоб вирішити проблему з опаленням багатоповерхівок " .

Столиця виявилась у кроці від катастрофи несподівано — для цього не знадобилось навіть сильних морозів. Вчорашня атака, за словами Кличка, "була найболючішою для об'єктів критичної інфраструктури". росіяни змінили тактику і почали бити саме по тепловому блоку ТЕЦ, а не лише по енергогенеруючому обладнанню.

Висновки : підготовка — не гарантія , але шанс

Звісно, існують ситуації, які неможливо передбачити на 100%. Масштаби руйнувань критичної інфраструктури можуть бути такими, що жодна підготовка не врятує.

Регулярні навчання, відпрацювання алгоритмів дій, навчання управителів будинків — це не просто формальність. А от злив комунікацій — це не така проста процедура , як може здатися . Це потребує знань, досвіду, правильної послідовності дій. Одна помилка — і можна отримати прорив труб, затоплення підвалів, або пошкодження системи, яку потім неможливо буде запустити.

Саме тому в Тернополі управителям будинків та представникам ОСББ демонстрували на практиці , як правильно проводити цю процедуру, як використовувати теплове обладнання, як оповіщати мешканців.

Чи вистачить цієї підготовки, якщо лихо прийде і до нас? Хочеться вірити, що так. Але реальність війни непередбачувана, і кожне місто має бути готовим до найгіршого.

Тернопільські