Тернопіль серед аутсайдерів: скільки грошей на Сили оборони спрямували з бюджетів обласних центрів

09 січня 2026 р. 23:05

09 січня 2026 р. 23:05

Кожен з обласних центрів України у свій бюджет на 2026 рік закладає різні суми на підтримку Сил оборони. Сума не прив’язана до розміру бюджету. Наприклад, Київ зі 106 мільярдів гривень запланував виділити близько 2%, а Івано-Франківськ із наповненням міської скарбниці у 5,7 мільярда планує віддати понад 14%. Загалом суми коливаються в межах від 300 мільйонів до двох мільярдів гривень.

Яким чином обласні центри формують витрати на підтримку армії і чому розподіл відбувається так нерівномірно — дізнавалося Суспільне.

Наприкінці грудня 2025 року Суспільне звернулося до міських рад усіх обласних центрів із питанням — яку суму у 2026-му році вони планують спрямувати на оборону країни.

Відтак, найбільше на Сили оборони у 2026 році планує віддати Івано-Франківськ: майже 14 з половиною відсотків від бюджету в 5,7 мільярда. Далі Вінниця — 13 % від майже восьми мільярдів. І Хмельницький — майже 12 % від 4,7 мільярда гривень.

Отже, Івано-Франківськ витратить на оборону 825 мільйонів, а Київ — два мільярди, тобто менше двох відсотків бюджету. Тільки бюджет столиці у 18 разів більше.

Далі Харків : зі скарбниці у майже 21 мільярд Силам оборони планує віддати менше півтора відсотка.

Найменше з усіх на потреби війська запланував Кропивницький — 1,3% від бюджету у 3,8 мільярда гривень.

В Ужгороді повідомили, що із сумою відрахувань на армію визначаться у лютому.

У Херсоні відповіли так: підтримку Силам оборони України у 2026 році здійснюватимуть шляхом надання субвенцій підрозділам користуючись з вільних залишків бюджету або перевиконання надходжень за їхніми запитами. Тому поки загальну суму озвучити не можуть. У Чернігові станом на 31 грудня загальна сума бюджету на 2026 рік невідома, проте на Сили оборони тут планують віддати 700 мільйонів.

Тому на карту дані про видатки цих обласних центрів — Ужгорода, Херсона та Чернігова — не потрапили.

Відсоткова частина від бюджету, що обласні центри спрямують на Сили оборони України. Cуспільне

Для порівняння, у 2025 році найбільше на Сили оборони спрямували із бюджету Хмельницького — 17,7 %, Вінниці — майже 16% та Києва — 13,3 %.

Серед тих, хто фінансував оборону найменше, — Харків — 1%, Полтава — 1,6 % та Миколаїв — 2,2%.

Є міста, які живуть за принципом «мене війна не стосується». Просто полюбуйтеся: Запоріжжя – лише 3,5%, у чотири рази (!) менше за Франківськ, Полтава – 2,6%, Миколаїв – 2,6%, Одеса – 3,1%, Тернопіль – 3,4%. Недалеко «втекли» і Чернівці (лише 5,2%), Львів (5%), Житомир (4,6%). Мудрий підхід: головне вибори, дороги-тротуари, піар-проєкти, а фронт зачекає.

Але тут варто додати, що задекларовані місцевою владою цифри до початку фінансового року — не остаточні. Протягом 2026 депутати можуть робити перерозподіл грошей із різних статей бюджету. Таким чином, прописані при його ухваленні суми можуть як збільшуватися, так і зменшуватися, пояснив директор громадської організації “Інститут розвитку територій” Юрій Ганущак .

“Цифри, які показують, що на 2026 рік менше заплановано, — це ще нічого не значить. Тому що, як правило, такі видатки проводяться тоді, коли є результати півріччя. Так і бюджетний кодекс каже, що можна вносити зміни, коли відомо, як виконується дохідна частина бюджету”.

Окрім того, Юрій Ганущак пояснив, чому при значних бюджетах суми відрахувань можуть бути досить скромні, та навпаки, і чи має це зв’язок із розташуванням обласного центру якомога далі від лінії фронту.

“Насамперед це означає, що головна ідея децентралізації, як не дивно, працює. Тобто, у нас, по суті, органи місцевого самоврядування мають певну суб’єктність, тобто вони приймають рішення самостійно. І далі — це політичне рішення. Це в розумінні «можу стільки чи стільки, можу туди чи туди». А не умовна партія «А» чи партія «Б»”.

Юрій Ганущак навів приклад: “От Одесу розбомбили. Зрозуміло, що вони не сильно можуть (виділити кошти — ред.), бо їм треба відновлюватися. Але Суми бомблять, а вони дають. Це не можна пояснити логікою, це рішення політичні. Гроші є, тиск громадськості є, тиск депутатського корпусу є — спрямували”.

роші, які громади закладають на допомогу війську — це їхнє волонтерство. Часом добровільне, а часом, викликане тиском громадськості. Такої думки дотримуються експерший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта та виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан . Але порівнювати, хто більше задонатив, а хто менше, кажуть, — не коректно.

“Коли ви в першу чергу зобов’язані по бюджетному кодексу забезпечити заробітну плату і стабільність енергосистеми, а енергоносії — теж захищена стаття витрат, а держава вам в обсязі міжбюджетних трансфертів не додала на 20-30% менше, то, відповідно, ви додаєте зі своїх власних доходів на збалансування того, що держава не додала. І у вас обсяг власних доходів зменшується, і, відповідно, ті обсяги, які ви в минулих роках передбачали на підтримку Збройних сил України, вони в вас зменшуються автоматично”, — пояснив Олександр Слобожан.

Проте, з його слів, є й другий момент. “Держава забрала декілька суттєвих податкових надходжень, які в минулі роки використовувались місцевим самоврядуванням на потреби Збройних сил України”.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта повідомив:

“Фінансування оборони, чи взагалі воєнних витрат — це виключно повноваження державних органів, тобто це видатки державного бюджету. А місцеві бюджети в цих умовах, які склалися сьогодні, коли військові потребують додаткової допомоги, вони можуть приймати такі рішення за власним бажанням. Це не їхній обов’язок, це є їхні волонтерські, добровільні рішення місцевих органів влади, як люди донатять свої гроші на це”.

За словами Анатолія Максюти, так само і місцеві бюджети можуть ухвалювати рішення про перерахування коштів, але обов’язково вони мають бути передбачені в місцевому бюджеті: “Чи це програма, чи зараз часто це здійснюється у вигляді субвенції в державний бюджет”.

Директор громадської організації “Інститут розвитку територій” Юрій Ганущак додав: “Ці видатки не належать до обов’язкових. Вони по бюджетному кодексу не повинні були б бути. Але оскільки є суспільна потреба і суспільний тиск, тому депутати приймають відповідні рішення. Це значить, що громадянське суспільство у нас починає набирати сили”.

Яку ж із цих частин місцевого бюджету брати за основу обрахунків витрат на підтримку Сил оборони? На цьому етапі думки експертів розділилися.

Експерший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта вважає, що обрахунки варто робити із видатків місцевого бюджету:

“Тому що доходи бюджету — це прогноз. Якщо подивитись навіть закон про державний бюджет, там ніколи не затверджуються доходи, тому що доходи залежать від економіки, від стану економіки, від економічного зростання тощо. А видатки — це стала величина, яка затверджується, узаконюється, і вони вже мають обов’язковий характер, і ті органи, які виконують бюджет, вони вже зобов’язані в межах цих затверджених видатків брати зобов’язання, оплачувати їх. І таким чином виконувати видаткову частину бюджету. Тому в місцевих бюджетах будь-які видатки, чи то на ті функції, які їм передбачені законодавством, чи якщо вони хочуть допомагати військовим, чи будь-кому, чи будь-що робити, це є видатками бюджету”.

Інший експерт з місцевих бюджетів, виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан вважає, що за основу слід брати відсотки з дохідної частини бюджету міста:

“Відповідно до 77 статті Бюджетного кодексу, бюджет має бути збалансованим. Він не може бути дефіцитним. І будь-яке джерело видатків покривається джерелом доходів. Тому і видатки, що стосуються Збройних сил, Об’єднаних сил безпеки і оборони, на видатки, які пов’язані по інших програмах, рахуються від дохідної частини і одразу стають в бюджеті захищеними по відповідних програмах”.

Отже, заплановані витрати з бюджетів міст на підтримку війська можна рахувати як із видаткової частини, так і з дохідної. Але оскільки більшість громад рахують гроші, які планують віддати на оборону, від дохідної частини, то Суспільне також за основу аналізу взяло дохідну частину місцевих бюджетів.

Тернопільські