Які зміни чекають на старшу школу та сільські заклади — відповідає заступниця Міносвіти в Тернополі

14 січня 2026 р. 14:56

14 січня 2026 р. 14:56

Реформа старшої профільної школи, створення академічних ліцеїв, підвезення учнів і майбутнє сільських закладів освіти — ці питання стали ключовими під час візиту заступниці Міністра освіти і науки України Надії Кузьмичової на Тернопільщину. Освітяни та батьки учнів 8–9 класів шукали конкретні відповіді на те, як зміниться навчання дітей.

Реформа старшої профільної школи — обговорення цієї теми стало основною метою візиту заступниці Міністра освіти і науки України Надії Кузьмичової на Тернопільщину.

Зокрема, освітян та батьків учнів 8-9 класів цікавило, як далі навчатимуться діти, де подивитися затверджений перелік закладів – академічних ліцеїв у громадах, чи буде доїзд для учнів до таких закладів і так далі. Що відповіла замміністра на ці та інші питання — наводимо далі прямою мовою.

Головне — комунікація у громадах

Питання дев'ятикласників і запиту на те, щоб ті діти завершили навчання в своїх закладах освіти, це не є домінуюча проблема, але вона властива приблизно 30% громад по всій території України. З однієї сторони 30% це немало, з іншої сторони важливо звернути увагу, що 70% вже насправді перебувають на різних етапах її вирішення. Тобто або вони мають сформовані мережі, і це 39% всіх громад, або ті, хто перебуває на стадії громадських обговорень і завершить ці громадські обговорення протягом 26-го року.

Багато питань були якраз «А що нам пропонують? Якщо не в своєму, тоді де?». І от питання насправді «а де навчатись?» воно управлінське. На нього можна спокійно давати відповідь, треба сідати дивитись на громади, де будуть академічні ліцеї, дивитись на чому засновувались рішення які приймали ті громади — відстані, автобуси. І наступною хвилею вже громадам виходити до своїх батьків і показувати: «Так, у нас не буде академічного ліцею, але раз-два-три — тут 30 хвилин, тут 15 хвилин, тут ви можете доїхати і вас забирає навпаки автобус приймаючого закладу», тобто давати рішення.

Чим менш активна громада, чим менш вона сама на своєму рівні комунікує з батьками, тим більше стає простору для отаких проблем недо- чи навпаки додумувань і незакритих питань з відсутністю відповідей. Але вирішити їх без участі громад неможливо. Тому що в нас автономія закладів, у нас великі права і відповідальність на громадах, і безумовно участь міністерства є обов'язковою, але такої опції, щоб міністерство вирішило без участі громад освітні реформи, не передбачають. Міністерство за участі громади може допомогти, може пояснити, може провести за ручку насправді складний період, проте якщо не буде активності громади, то це буде зрушити достатньо важко і може лише поглибити ті питання.

Скільки академічних ліцеїв створили в Україні/на Тернопільщині?

Загалом ми маємо порядку 1800 ліцеїв в Україні. І 1800-2000 — це як крайня межа, яка може там бути досягнута, але насправді краще утримуватись ближче до 1800. В нас не є метою створити якомога більше академічних ліцеїв, в які не буде кому ходити. Ми розуміємо загальну кількість учнів, яку маємо в дев'ятому, восьмому, в першому класі. І це якраз задача управлінців прогнозувати, коли ми говоримо про формування спроможної мережі — це про врахування того, а чи будуть діти, які будуть туди ходити. І от 1800 це оптимально компромісна кількість ліцеїв яка потрібна наразі Україні для того, щоб забезпечити доступністю до якісної старшої профільної школи дітей незалежно від місця їх проживання. В Тернопільській області динамічна ситуація. Тернопіль наприкінці січня лише затверджує свою проєктну мережу, а Тернопіль обласний центр, який впливає на загальну кількість ліцеїв. І ми зможемо побачити тоді вже фінальну картинку по області.

Пілотний проєкт у Тернополі

З 1 вересня 25-го року до пілотних проєктів входить Тернопільський академічний ліцей «Українська гімназія» імені Івана Франка. У нас всього 30 таких закладів по Україні, хто добровільно за два роки до впровадження зайшов у пілотування. І я закликаю всіх батьків завітати на день відкритих дверей до цього ліцею для того, щоб подивитися, який має бути простір в ліцеї, хто і як викладає, які можливості є у дітей, які вступають до цього ліцею. До речі, він у нього вже немає початкової школи, в нього є базові і ліцейні класи. Ліцейних класів там по чотири на паралелі, тобто це достатньо велика кількість. Це якраз класика академічного ліцею. Коли на паралелі 150 дітей, ми можемо запропонувати вибір. Цей вибір буде реальним, ми зможемо сформувати достатню кількість груп і забезпечити ґрунтовне навчання за профілями. Тому ТАЛУГ — це приклад, яким має бути академічний ліцей.

Чи закриють сільські школи?

Реформа старшої профільної школи — це не про закриття шкіл. Це про переформатування. Коли ми говоримо про сільську місцевість, ми маємо розуміти, що для дитини, яка живе в селі, ми маємо забезпечити таку ж якість освіти, як і для дитини, яка живе в обласному центрі. І якраз створення академічних ліцеїв у громадах, які є спроможними, які мають відповідну базу, вчителів — це шлях до того, щоб дитина з села могла отримати профільну освіту. Це може бути через підвезення, це може бути через створення пансіонів, де діти зможуть проживати протягом навчального тижня. Це не означає закриття закладу в селі. Заклад у селі може залишатися початковою школою або гімназією (до 9 класу).

Але старша школа (10-12 класи) має бути якісною. І ми розуміємо, що не в кожному селі ми можемо створити повноцінний ліцей з кількома профілями навчання, з сучасними лабораторіями, з відповідною кількістю учнів для того, щоб це було економічно і змістовно ефективно. Тому це про вибір. Про вибір кращого майбутнього для дитини.

І ми якраз багато говорили про те, як громади мають планувати ці маршрути, як вони мають пояснювати це батькам. Громада має бути зацікавлена в тому, щоб її діти були конкурентоспроможними.

Що буде із вчителями?

Реформа передбачає підвищення кваліфікації вчителів. Вчителі, які працюють у старшій школі, будуть мати можливість працювати в нових ліцеях. Також ми розуміємо, що якщо школа стає гімназією, то вчителі продовжують працювати там з учнями до 9 класу.

Крім того, ми зараз активно працюємо над новими стандартами оплати праці та підтримки вчителів. Ми зацікавлені в тому, щоб найкращі кадри залишалися в системі. Процес трансформації мережі — це не одномоментний акт, це поступовий процес до 2027 року. І в кожної громади є час, щоб прорахувати навантаження для своїх педагогів і запропонувати їм варіанти.

А як ви ставитеся до реформи старшої профільної школи, і з якими проблемами стикаєтеся у своїх громадах? Поділіться у коментарі

Тернопільські