вологість:
тиск:
вітер:
З бою – «на щиті»: Чортків зустрів загиблого свого сина Бондаренка Андрія
14 січня 2026 р. 18:28
14 січня 2026 р. 18:28
І знову траурна пелена оповила Чортків. 14 січня під проймаючі болем звуки «Пливе кача», затамувавши подих, скорботній німотній тиші, крізь сльози й біль, чортків’яни навколішки зустріли загиблого захисника України – Героя Бондаренка Андрія, чортків’янина. Йому не виповнилося й 35 (12.10.1991 р. н.)… Вік, коли життя мало б тільки набирати повноти, а плани – здійснюватися. Та війна безжально обірвала його шлях.
Андрій був єдиним сином у своїх уже немолодих батьків. Їхні голови давно вкрила сивина, а серця – тривога за дитину, яку вони виховали з любов’ю та надією. Він був для них усім: опорою, підтримкою, сенсом життя. Не існує слів, здатних полегшити їхній біль, не існує слів, що могли б загоїти рану втрати єдиного сина. Ревний плач матері, гіркі сльози та погляд батька, сповнений невимовного смутку, краяли серця кожного, хто був поруч.
На фронт Андрій пішов добровольцем. Свідомо, без вагань, бо не міг інакше. На військову службу вступив 30 вересня 2025 року. Він обрав захищати Україну, рідну землю, своїх батьків і кожного з нас. За цю свободу воїн Бондаренко Андрій віддав найдорожче – власне життя. Був солдатом стрільцем – помічником гранатометника. Воював у складі 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованого батальйону в/ч А4447. Відданий військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її незалежність і свободу, загинув у полудень 3-го січня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області внаслідок підриву на невідомому ворожому вибуховому пристрої.
Біля собору верховних апостолів Петра і Павла священники відслужили молебень за упокій душі воїна. Молитва линула над містом, змішуючись із плачем і тихим шепотом: «Вічна пам’ять…». Люди, не стримуючи сліз, стояли зі схиленими головами.
Після молитви траурний кортеж рушив до отчого дому Героя – останнє прощання з рідним порогом,
відтак – центральною вулицею Чорткова пішою ходою до кімнати смутку, що біля церкви Святої Покрови. Уздовж дороги містяни ставали навколішки – діти й дорослі, літні люди й молодь. Ставали, щоб востаннє віддати шану тому, хто більше не повернеться в життєвість турбот, але білокрилим янголом оберігатиме своїх найдорожчих у світі – батьків. У скорботній мовчазності було все: біль, глибока вдячність і шана захиснику.
Бондаренко Андрій назавжди залишиться сином своєї родини, мужнім воїном і Героєм своєї країни – України.
15 січня о 12-й годині в церкві Святої Покрови розпочнеться чин похорону.
Вічна пам’ять і Слава Герою.
Джерело: chortkiv.city
Новини рубріки
Україна переходить у режим надзвичайної ситуації в енергетиці
14 січня 2026 р. 20:21
Негода повертається на Тернопільщину з новою силою
14 січня 2026 р. 20:20
В енергетиці України запровадять режим надзвичайної ситуації — Зеленський
14 січня 2026 р. 20:11