«Він бив її безбожно». Рідні та сусіди підозрюваної у вбивстві наполягають, що це був самозахист

22 січня 2026 р. 19:25

22 січня 2026 р. 19:25

• Вбивство сталося вночі 20 січня на Руській у Тернополі. 26-річний Ігор загинув, його співмешканку — 28-річну Сніжану відправили до СІЗО.
• На судовому засіданні, коли обирали запобіжний захід, жінка зняла шапку: на голові були вирвані ділянки волосся, на обличчі синці та ґулі. Вона плакала, згадуючи, як чоловік душив її та бив головою об батарею.
• Що розповіли рідні, чи можлива перекваліфікація інкримінованої статті та як рятуватися від домашнього насильства, з’ясували «20 хвилин».

Взяли під варту на два місяці без права внесення застави — Сніжані К., яку підозрюють в умисному вбивстві співмешканця. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі. 21 січня у Тернопільському міськрайсуді їй обрали запобіжний захід та відправили в СІЗО.

Рідні і сусіди кажуть — бив

Під час судового засідання Сніжана розповідала, що чоловік бив її головою об батарею, вирвав волосся і душив, а потім вхопив ніж. На підтвердження своїх слів жінка зняла шапку — на голові були цілі ділянки, ніби волосся жмутами видерли з корінням. Під час засідання Сніжана то плакала, то наче впадала у ступор. Рідні припускають, що досі перебуває у шоковому стані.

Ми вже писали, що у Тернополі побутовий конфлікт між співмешканцями закінчився трагедією: 28‑річну Сніжану підозрюють у вбивстві 26‑річного Ігоря, яке сталося на вул Руській у Тернополі вночі 20 січня.

«20 хвилин» побували на місці трагедії та поспілкувалися з рідними і односельцями загиблого.

Сусіди розповіли, що пара постійно сварилася, а крики й шум доходили до інших мешканців будинку ще до трагедії. Ігор часто бував агресивний у стані сп’яніння, розповіли люди, згадували, як напивався, кидав пляшками об стіну і з вікон. Говорили і про насильство щодо Сніжани та інших обранець.

Те, що доньку бив її коханий, підтвердила журналістам і мати Сніжани, з якою ми поспілкувалися. Жінка, згадуючи про все, що довелося пережити доньці і її рідним, весь час плакала. Каже, надія була на батька-військового, може його донька послухає, але того ніяк не відпускали зі служби. А тепер, каже мати, у них біда…

Благала, тікай від нього

— Я її просила, благала — тікай від нього, а донька була, наче заворожена, — пані Оксана, мама Сніжани ледь стримує сльози. — Ігор пив і бив доньку нещадно і систематично. А ми не могли її забрати від нього. Я, моя сестра, Сніжанчина хресна, бабуся, тато, — всі просили. Була надія на чоловіка, що він приїде і лад наведе, але зараз він служить. Це ж наша єдина донька — і така у нас біда зараз…

Пані Оксана розповіла, що з донькою раніше проблем практично не було. Вона гарно вчилася і добре закінчила коледж та університет. Мала гарну роботу у барі, звідки довелося піти через черговий скандал, який влаштував там Ігор.

— Я як побачила свою дитину, жахнулася — волосся вирване шматками, синець і ґуля на чолі — він знову її бив, — мати плаче. — Він пив, дуже пив і тоді бив її. Вона мені не жалілася, бо я була проти їхніх стосунків. Але вона все розповідала все бабці. Раз побив так, що Сніжана мала струс мозку. Але потім забрала заяву, бо Ігор переконав. Він бив нещадно і систематично. А вона до нього, як прив’язана була…

Батько Сніжани теж знав про проблеми із дочкою, але на відстані, зі служби, нічим зарадити не міг. Вже восени 2025 року, за словами матері, пара почала жити разом, до цього — зустрічалися, Сніжана часто бувала у квартирі на Руській. Батьки були проти цих стосунків, тому донька приховувала проблеми. Вже потім дізналися, що Ігор навіть душив Сніжану. До появи Ігоря у житті доньки, запевняють батьки, проблем у неї не було. А потім почалося: доньчин обранець заходив в запої, принижував і бив її. Потім просив пробачення — і та пробачала. Все було нормально до наступної чарки — і так по колу, скаржиться мати.

Пані Оксана згадує, що не раз зв’язувалися із матір’ю чоловіка, казали, щоб щось робила із сином, бо буде біда. Так і сталося.

— Отаку біду тепер маємо, — плаче мати. — Тепер дитину, яка захищалася, судитимуть за вбивство.

Якби вона його не зупинила би, хтозна, чим би все закінчилося для самої, переконані родичі. Вони впевнені: це був самозахист.

— У нас було нормальне життя, доки Сніжана не познайомилася з Ігорем», — каже бабуся підозрюваної Катерина Юсип. Та запевняє, що у них з онучкою були дуже довірливі стосунки. Саме її вона першою набрала тієї ночі, коли сталося вбивство.

Жалілася, що б’є

Коли бабуся почула про нового обранця онуки, намагалася будь-яким чином її відмовити. Бо мріяла кращої долі для онуки — міцного шлюбу та діток. Обіцяла зробити гарне весілля та допомогти бавити правнуків.

— Мені люди розказали, що Ігор пиячив та нещадно бив і першу жінку, і потім цивільну. Я казала про це внучці, вмовляла, переконувала, що їй не потрібен такий хлопець. Але вона, не слухаючи нікого, збирала речі, повідомивши, що вони з Ігорем вирішили жити разом, — бабуся згадує ті події і плаче. — Як я її не напросилася. Вона ж розповідала мені, що він її б’є. Сильно б’є, а нічим зарадити не могла, бо він її з дому не випускав, а тримав, як прислугу.

Бабуся розказує, як приїжджали по черзі до онучки і вона, і мати, і хресна. Але нікого з них до квартири не Руській не пустили. За словами пані Катерини, хресна мама, коли двері не відчиняли, довго і голосно стукала, що аж сусіди повиходили. Тоді Сніжана відчинила двері і сказала, що за кілька хвилин вийде на двір.

— Ми питали, чого ж вона у хату не пустила, внучка лише відповіла, що Ігор проти, — згадує пані Катерина і плаче. — Я просила, вмовляла на свята приїхати до мене, щоб хоч трохи відпочити від того пекла, в якому вона жила. Чекали на Різдво, на Водохреща — внучка не приїжджала. Потім пояснила, що Ігор не пустив.

Мама із бабусею ходили на роботу до Сніжани, звідки її звільнили через скандали, влаштовані коханим. Там рідним розповіли, що жінка часто приходила на роботу із синцями та травмами. А коли питали, що сталося, — відмовчувалася.

«Бабцю, він кричав: «С.ка, я тебе вб’ю»

— Цей голос, який був у Сніжани тієї ночі, я не забуду ніколи. Я не могла її впізнати. Почула у слухавці: «Бабцю, він до мене кричав: «С.ка, я тебе вб’ю», зловив за волосся і бив головою до батареї.
Вона, бідна, вибігла із тої хати, в чому була, і бігла в мороз до мами додому (жінка проживає у кімнаті гуртожитку у Тернополі, — прим. авт), — згадує бабуся. — Внучка дуже плакала і кричала, казала, що Ігор дуже бив її та душив. А потім з ножем кинувся до неї.

Її, напівроздягнену, дорогою підібрав таксист. Ще сварився, що такий мороз, а вона без теплого одягу, згадує бабуся, що почула від внучки. За той час літня жінка зв’язалася зі Сніжаниною мамою, а та подзвонила в швидку і повідомила поліцію.

Доки Сніжана доїхала до гуртожитку, мама вже чекала внизу — вона сіла в те ж таксі, і поїхала на Руську. Тим часом, згадує бабуся, вона намагалася додзвонитися до Сніжани.

— Онучка так плакала, — пані Катерина зупиняє розмову. Потім, оговтавшись, продовжує, — кричала, що щось з собою зробить, бо не може більше жити. Зв’язок перервався, ні я, ні друга моя донька — Сніжанина хресна, не могли до неї додзвонитися. Мені серце зупинялося. Вже пізніше дізналися, що в цей час онучку забрала поліція.

Сніжані К. вручили підозру в умисному вбивстві. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі. 21 січня у Тернопільському міськрайсуді їй обрали запобіжний захід — два місяці арешту без права внесення застави.

Вбивство чи самозахист? Що кажуть адвокати

У цій справі не потрібно спішити з правовими висновками, переконаний адвокат Михайло Самуляк. Трагедія, що сталася в Тернополі в ніч на 20 січня, потребує надзвичайно обережної правової оцінки.

— Вже зараз важливо наголосити, що сам факт загибелі людини під час побутового конфлікту не означає автоматично вчинення умисного вбивства, — наголошує Михайло Самуляк. — Якщо слідство підтвердить, що жінка тривалий час зазнавала домашнього насильства, а її дії були реакцією на реальну та безпосередню загрозу життю чи здоров’ю, у справі може йтися про право на необхідну оборону.

В Україні вже сформована відповідна судова практика, зазначає адвокат. Зокрема, Дніпровський апеляційний суд залишив у силі виправдувальний вирок у справі Марини Полях, яка, захищаючись від багаторічного насильства, смертельно поранила свого кривдника.

— На мою думку, слід врахувати контекст домашнього насильства, бездіяльність державних органів та реальність загрози, а не лише сам факт застосування сили, — зазначив адвокат. — Хоча, звичайно, потрібно знати конкретні обставини справи та важливі деталі, щоб дати правову оцінку цій трагедії.

Про перевищення меж необхідної оборони може йтися тоді, коли потерпілий чи загиблий був зі зброєю в руках, і підозрювана завдала удар чи удари, аби захистити, зазначив адвокат Павло Дзюба.

— Тобто, коли у руках потерпілого був ніж і перед тим він неодноразово застосовував насилля до підозрюваної, бив її, принижував, погрожував, — це може бути підставою для перекваліфікації зі статті умисне вбивство на перевищення меж необхідної самооборони, — каже Павло Дзюба. — Потрібно встановити, що саме потерпілий своєю поведінкою та діями доводив, що мав намір завдати шкоди її життю і здоров’ю.

Щодо ударів ножем, яких, за версією слідства, було 13 — це може говорити про те, що людина діяла, аби зберегти своє життя. Тут має свою оцінку її стану надати психіатр та експертиза.

— Міг бути і так званий стан афекту, який провокований знущанням протягом тривалого часу, і в якийсь момент людина просто не змогла до кінця усвідомлювати та контролювати свої дії та била, доки потерпілий не перестав чинити опір, — припускає адвокат. — У цій справі триває досудове розслідування, в рамках якого призначатимуть експертизи та проводитимуть слідчі дії. У кожному окремому випадку треба вивчати матеріали справи, аби зробити остаточний висновок.

Ми поспілкувалися з кількома психіатрами Тернополя, однак поки що вони коментувати цю тему відмовляються. Але зазначили, що в рамках кримінального провадження будуть проводити психіатричну та судово-медичну експертизи, зокрема й досліджуватимуть стан підозрюваної і те, що вона, за попередньою версією слідства, завдала 13 ударів ножем.

«20 хвилин» неодноразово писали історії, де чоловіки до смерті забивали дружин. І таких справ — переважна більшість. Але були історії, де жінки позбавляли життя тих, хто роками з них знущався і кривдив. Всі ці справи поєднує одне: жінки завдавали удари у відповідь своїм агресорам, від яких потерпали тривалий час.

Посилання на матеріали — наприкінці тексту.

Як розірвати стосунки з тираном

Рідні Сніжани запевняють, що наполягали, аби донька пішла від кривдника. Проте розірвання стосунків з такими людьми — справа дійсно непроста, зазначає Анастасія Сухорукова, лікар-психолог, психотерапевт.

— Почати варто з того, що не будь-які довготривалі стосунки несуть в собі ризик агресії з протилежного боку, тим більше насильства. Така ситуація можлива в тому випадку, якщо люди знаходяться в нездорових стосунках, — зазначає Анастасія Сухорукова. — Найчастіші варіанти таких стосунків — це за типом «жертва-тиран», або симбіоз. І розірвання стосунків з такими людьми — справа дійсно непроста.

Якщо ми говоримо про вихід з ситуації насильства в стосунках (емоційного, фізичного, сексуального) — значення має попередня підготовка процесу. Це не може бути різко і несподівано. Попередньо важливо мати кошти, місце куди піти, надійну людину. Якщо ми говоримо про помірну ситуацію — то важливо уникати сильних емоцій та звинувачень в адресу партнера. Переконати його у власній правоті не вийде, а спровокувати агресію —  запросто, застерегла психотерапевтка.

— Важливо спиратися на власну відповідальність і власне рішення, не звинувачуючи ні партнера, ні себе, — каже Анастасія Сухорукова. — Рішення має бути озвучено чітко і виконане одразу. Тому важливий «шлях відступу». У ситуації радикального насильства, я з таким стикалася, буває необхідна присутність десь поруч іншої людини. Іноді необхідно залучення правоохоронних органів. Інші правила лишаються незмінними.

Важливо пам’ятати — власна безпека перш за все. Іноді люди, яких кидають, вдаються до погроз і шантажу.

— Сильні емоції здаються нам не переносними, — зазначає психотерапевтка. — Тому ми захищаємося через агресію. Тут важливо витримувати спокійний тон, доки це можливо. А якщо стає неможливо — фізично іти із ситуації. Важливо пам’ятати — кожен сам несе відповідальність за своє життя. І навіть, коли людина погрожує вбивством або самогубством — не варто брати відповідальність за її стан на себе. Найкращий варіант — залучити спеціалістів. Це поліція, швидка допомога, ДСНС. Саме вони знають правильні алгоритми поведінки.

Де шукати порятунку

Поліція: 102 (для термінових викликів).

Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству: 1547

Національна «гаряча» лінія з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0 800 21 31 03.

Чат-бот МВС: @police_helpbot у Telegram.

Чоловіка підозрюють у тому, що до смерті побив дружину. У подружжя — п'ятеро малолітніх дітей

У Старому Збаражі чоловік побив дружину до смерті через ревнощі

Як покарали чоловіка, який убив дружину. Сиротами залишилися двоє дітей, молодшій — шість місяців

Не раз казала: «Він мене колись заб’є». Як покарали чоловіка, який на Різдво вбив дружину?

Чоловіку з Монастирищини оголосили підозру в умисному вбивстві дружини. Він зізнався

На Збаражчині чоловік убив дружину, а після цього вчинив самогубство — поліція

Пік праскою, а потім задушив. Як покарали чоловіка, який жорстоко вбив дружину?

Убила екс-чоловіка на очах у доньки: що відомо про Оксану та де зараз її троє дітей?

На Кременеччині дружина убила чоловіка, бо захищалася. Його рідні не вірять

Сварка із летальним кінцем. Судять жінку, яка вбила чоловіка після застілля

На Тернопільщині матір двох дітей зарізала чоловіка

Тернопільські