Вдарив ножем чоловіка у казармі ТЦК в Тернополі. Що на це сказав суд?

23 січня 2026 р. 21:31

23 січня 2026 р. 21:31

Військовозобов’язаний отримав удар ножем прямо у спину, коли спав. Дізнався про це вже в лікарні. Обвинувачений стверджував, що лише хотів налякати. Експерти були іншої думки. Чому різняться версії потерпілого та обвинуваченого і як покарали сержанта, дізнавалися «20 хвилин».

Вирок військовослужбовцю, який у казармі ТЦК та СП вдарив ножем військовозобов’язаного, доки той спав, проголосив 16 січня Тернопільський міськрайсуд.

Подробиці «20 хвилин» дізналися із матеріалів справи, що у Судовому реєстрі.

Хотів лише налякати

Події відбувалися вночі 9 лютого 2025 року у казармі на п’ятому поверсі адмінбудівлі Територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Тернополі. За версією слідства, військовослужбовець центру рекрутингу Олександр М. під час словесного конфлікту з військовозобов’язаним Денисом К. завдав йому удару ножем у спину, спричинивши проникаюче поранення грудної порожнини та пошкодження лівої легені. Експерти вказали, що це тяжкі тілесні ушкодження.

Обвинуваченого судили за ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне в момент заподіяння.

У суді він запевняв, що у нього не було наміру нанести удар ножем потерпілому, а він хотів лише його налякати. Частково визнав свою провину та розповів, що в лютому 2025 року він прибув до ТЦК в Тернополі, куди був прикомандирований з центру рекрутингу для набору кандидатів на військову службу. У цей час потерпілий перебував у приміщенні ТЦК.

За словами Олександра М., 8 лютого потерпілий поводився неадекватно у казармі: стрибав по ліжках та намагався душити іншого військовозобов’язаного. Обвинувачений розборонив їх і повідомив про інцидент черговому наряду, вважаючи, що саме ця ситуація стала причиною майбутнього конфлікту. Ввечері того ж дня Олександр ліг спати на своє ліжко. Коли засинав, почув, що хтось біжить до нього. Відкривши очі, він побачив, що потерпілий наближається з табуреткою. Олександр М. наказав кинути табуретку та рефлекторно взяв ніж для нарізки продуктів, який лежав у його рюкзаку, щоб налякати нападника. Під час короткої боротьби потерпілий вдарив обвинуваченого табуреткою по руці, після чого, запевняв Олександр, відібрав її та відкинув. Потім потерпілий намагався його задушити, і під час сутички обвинувачений випадково поранив його ножем. Потерпілий відійшов і ліг на ліжко. Олександр М. запевняв, що не помітив крові та сховав ніж у туалеті, не розуміючи, що завдав тілесного ушкодження.

Приблизно через годину після конфлікту, коли потерпілий впав зі свого ліжка, вони помітили кров і викликали швидку. Обвинувачений допомагав заносити потерпілого з п’ятого поверху до автомобіля медиків.

У потерпілого — інша версія

Потерпілий Денис Н. розповів у суді, що 3 лютого 2025 року його затримали в Тернополі працівники поліції та доставили до ТЦК, де він перебував кілька днів.

За його словами, конфлікт із обвинуваченим Олександром М. стався, коли він зайшов у туалет і побачив, що Олександр курить біля вікна. Денис попросив у нього сигарету, після чого Олександр обурився, витягнув ніж із чорною ручкою довжиною близько 20–25 см і приставив його до горла, сказавши, що «заріже», якщо він ще раз попросить сигарету і відштовхнув його до виходу.

Далі, згадував Денис, він пішов у казарму і ліг на нижнє місце двоярусного ліжка. Ліжко Олександра було на відстані приблизно 6–8 метрів від нього. Він бачив, що Олександр силить у телефоні. Близько 22 год. оголосили відбій, і чоловік заснув. Прокинувся, розповідав у суді, вже в лікарні.

Він запевняв, що не пам’ятає моменту, коли отримав ножове поранення, але зрозумів із матеріалів справи, що Олександр завдав йому удар у спину, поки він спав. Денис запевняє, що не мав конфліктів із обвинуваченим, не бажав нікому зла і не поводився агресивно в приміщенні ТЦК та СП. Він спростував, що нібито стрибав по ліжках, душив когось чи замахувався табуреткою.

У суді виступали свідки — всі вони служили в ТЦК. Розповідали, що Денис дійсно іноді поводився неадекватно — нібито розмовляв сам із собою, чіплявся до інших, стрибав по ліжках. Але ніхто не бачив моменту безпосереднього конфлікту з Олександром М. «Я чув лише шум і крики, а коли увімкнули світло, побачив, що Денис лежить на підлозі в крові», — розповів один зі свідків.

Чому суд не повірив?

Суд детально дослідив показання обох сторін і свідків, відеоматеріали та медичні документи. Незважаючи на часткове визнання вини, суд дійшов висновку, що дії Олександра М. мали прямий умисел, а наслідки для потерпілого були небезпечними для життя.

Суд не прийняв пояснення Олександра М. про те, що він нібито дістав ніж лише для того, щоб налякати потерпілого, і не мав наміру завдати йому травми. Його версія про те, що Денис сам «наповз» на ніж під час боротьби, повністю спростовується свідченнями потерпілого та іншими матеріалами справи, які суд визнав допустимими доказами.

Судово-медична експертиза підтвердила, що удар ножем був завданий прямо в життєво важливу область — ліву задню частину грудей із пошкодженням легені та перикарду. Це повністю спростовує твердження захисту, що потерпілий сам напоровся на ніж.

Доводи про нібито неадекватну поведінку Дениса, його протиправні дії або замах на Олександра табуреткою суд також відхилив. За законами України, право на самооборону існує лише у випадку реальної загрози від суспільно небезпечного посягання, а шкода, завдана нападникові, має відповідати рівню загрози. У цьому випадку спроба Дениса завдати удар табуреткою не створювала реальної небезпеки для життя чи здоров’я Олександра. За його власними показаннями, він міг уникнути конфлікту, забравши табуретку, і конфлікт закінчився б без травм.

Покарали умовним терміном

Суд при призначенні покарання Олександру М. врахував, що він учасник бойових дій та безпосередньо брав участь у заходах щодо оборони України, його стан здоров’я, включно з отриманою вибуховою травмою, а також думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні.

— Визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі, — вирішив суд. — На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на один рік шість місяців.

Контроль за поведінкою засудженого поклали на начальника центру рекрутингу за місцем проходження засудженим військової служби.

Суд задовольнив цивільний позов прокуратури і стягнув із Олександра М. понад 24 тис. грн — витрати на лікування потерпілого. А також понад 4 тис. грн за провдені у справі експертизи. Кошти підуть до державного бюджету.

Гроші, внесені ним як заставу — 60 560 грн — повернуть заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Чи оскаржуватимуть вирок, — ми запитали у Спецпрокуратурі у сфері оборони Західного регіону. Щойно нам нададуть коментар — опублікуємо його.

Довідка

Вирок у Судовому реєстрі — https://reyestr.court.gov.ua/Review/133384984

Юридична довідка

Кримінальний кодекс України

Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Тернопільські