Хроніки російської могилізації

27 січня 2026 р. 11:20

27 січня 2026 р. 11:20


У Ростові-на-Дону один папір сказав більше, ніж усі путінські брифінги за рік.

Перед нами – наказ «Ростсільмашу». На вигляд – нудний корпоративний текст. По суті – маршрутний лист від заводу до війни.

Перекладаючи з канцелярської мови: грошей немає, роботи немає, але люди – поки що є. І це потрібно терміново виправити!

Для початку – переведення підприємства на триденний робочий тиждень.

Далі – оптимізація до 35% штатної чисельності.

А наприкінці – вся суть, заради якої весь цей наказ і писався.

Особові справи «вивільнених» працівників наказано підготувати і передати до Міністерства оборони могилізації Росії.

Не до центру зайнятості.

Не до архіву.

Чи не «за запитом».

Відразу – у мінубивств.

Для «наступного використання»:

  • комплектування підрозділів;
  • виконання робіт на територіях Херсонської та Запорізької областей.

Тобто, якщо перекласти з паперової мови на людську:

росіянина позбавляють роботи та передають на утилізацію. Як раба, згоду якого й не збираються спитати.

У Сухому залишку спочатку путінізм знищує економіку війною та санкціями.

Фіксується “зниження попиту”.

Відразу «вивільняються» люди у потрібній кількості.

Їх передають до армії для «наступного використання».

Звідти – на концерт Кобзона, а залишки (якщо є) – у пакет і назад.

Ось така схема.ьВсе обережно. За наказом. Під розпис. Без мобілізації. Без вибору.

«Ростсільмаш» більше не завод. Це пункт сортування розхідників з особою справою. І такий пункт точно не один.

Хроніки російської могилізації

Джерело: gazeta-misto.te.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua