У День пам’яті Героїв Крут додому «на щиті» повернувся Герой новітньої війни Білобровка Назарій

29 січня 2026 р. 16:52

29 січня 2026 р. 16:52

Хоча понад сто літ пройшло з часу подвигу юних гімназистів-крутянців, а ворог у нас той самий… Клятий москаль, якому ніяк не дає спокою наша родюча українська земля і волелюбний український народ…

Уже вдруге на цьому тижні чортків’яни стрічають навколішки загиблого Героя-краянина. Вчора в останню путь провели полеглого бійця полку «Азов» Вербовецького Ігоря, а сьогодні додому назавжди повертається Герой новітньої російсько-української війни – 28-річний БІЛОБРОВКА Назарій з невеличкого села Криволука Білобожницької громади. Молодий захисник загинув внаслідок удару БпЛА чотири дні тому, 25 січня, поблизу населеного пункту Велика Писарівка Охтирського району Сумської області.

Старший солдат Білобровка Назарій Миколайович, 15 травня 1997 р. н., був призваний на військову службу Чортківським РТЦК та СП ще у перші дні повномасштабного вторгнення – 27 лютого 2022 р. Спершу служив у місцевій теробороні, а згодом, коли його батальйон відбув у зону бойових дій, – у складі 105-ї бригади ТрО. Певний час воював у славетній десантно-штурмовій 46-й бригаді. Кажуть, навіть є відео, де він бере у полон російських солдат. Згодом повернувся назад у рідну 105-ту оператором безпілотних авіаційних комплексів.

Чоловік був весь поглинутий війною. Волонтери розповідають, що не мав навіть хвильки часу виїхати до них з позицій. Тож більше зустрічалися уже тут, в часі його відпусток. Нині ширяться в соцмережах дописи загиблого Назарія, де він ще у 2023 році аналізує ситуацію на фронті, пропонує, як і що потрібно змінити у владних коридорах і військовій структурі, щоб перемогти ворога, який переважає нас кратно в людських ресурсах і технічному оснащенні. У противному разі все складатиметься не на нашу користь. На жаль, його думки не втратили актуальності і сьогодні…

Давно не було стільки народу в часі зустрічі тіла загиблого Героя. Все подвір’я – від воріт до Божого храму – заполонив люд. Голосить матір, яку підтримує під руки брат полеглого захисника – Юрій, котрий теж нині воює, відпустили з фронту попрощатися з рідною людиною. Тихо схлипує батько, дружина, плачуть рідні. Багато побратимів прийшло проститися, котрі нині після поранень звільнені в запас чи проходять службу в тилових частинах. Тут і колеги з роботи – СЕ «Борднетце-Україна», де Назарій працював до повномасштабного вторгнення. «Він був сильним і вольовим воїном до останку!» – розповідають про нього побратими. «Дякую, дорогі браття та сестри, що виховали такого мужнього захисника!..» – мовив отець-капелан Валентин, котрий з 2015 року ділить важкі фронтові будні з бійцями в окопах на передовій, в часі молебню за загиблим військовим перед катедральним собором Верховних Апостолів Петра і Павла м. Чорткова.

Опісля траурний кортеж з почесним супроводом відбув до родинного дому в село Криволуку, де дорогою в кожному населеному пункті громади навколішки і зі запаленими лампадками зустрічали тіло Героя вдячні земляки. Завтра, 30 січня, о 14-й годині загиблого захисника проведуть в останню путь.

Тернопільські