Остання вежа над Нічлавою: таємниці та занепад Висічанського замку

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Остання вежа над Нічлавою: таємниці та занепад Висічанського замку

03 березня 2026 р. 20:52

03 березня 2026 р. 20:52

На Тернопільщині, неподалік Борщева, на крутій горі над річкою Нічлава височіє самотня шестикутна вежа. Це все, що залишилося від колись могутньої фортеці XVII століття у селі Висічка. Замок, який витримав турецькі облоги та пам’ятає короля Яна III Собеського, сьогодні входить до списку пам’яток національного значення, хоча час і людська байдужість невблаганно стирають його з лиця землі.

Від княжого городища до королівської залоги

Історія Висічки сягає глибини віків. Археологи стверджують, що замок постав на місці давньоруського городища. У XVII столітті тут звели класичну подільську твердиню у формі чотирикутника з чотирма оборонними вежами на кутах.

Військова доля замку була бурхливою: у 1672 році його захопили турки, згодом відбили поляки, а у 1675 році тут розміщувалася залога самого польського короля. Фортеця була стратегічним пунктом, що боронив край від нападів зі сходу.

Перетворення на палац та епоха розкоші

У ХІХ столітті, коли загроза татарських набігів зникла, фортеця змінила свій статус. У 1820 році тодішня власниця Марія Чарковська-Голейовська перебудувала суворі мури на розкішний палац. До південно-західної вежі прибудували житловий корпус, а під пагорбом розчистили величезні двоповерхові підземелля.

Тут зберігалися унікальні колекції картин, стародруків та мисливської зброї. Проте ХХ століття стало фатальним для маєтку: спочатку велика пожежа, потім грабунки Першої світової, і зрештою — остаточне руйнування у часи Другої світової війни, коли будівлі просто розібрали на будматеріали.

Що можна побачити сьогодні?

Нині від колишньої величі залишилася лише одна південно-східна вежа. Її висота сягає 10 метрів, а товщина кам’яних мурів вражає — 1,6 метра. Ще одну вежу, яка дивом достояла до наших днів, розібрали вже у 1991 році через аварійний стан.

Окрім руїн замку, у Висічці варто відвідати:

Припалацову каплицю (1870): вона збереглася значно краще, всередині можна побачити залишки неоготичного вівтаря та крипту родини Чарковських-Голейовських.
Миколаївську церкву (1763): давній храм, який є свідком ще допалацової епохи села.

Припалацову каплицю (1870): вона збереглася значно краще, всередині можна побачити залишки неоготичного вівтаря та крипту родини Чарковських-Голейовських.

Миколаївську церкву (1763): давній храм, який є свідком ще допалацової епохи села.

Сьогодні Висічка — це місце для тих, хто любить «тиху» історію. Попри руйнування, тут досі відчувається дух старого Поділля, а краєвиди, що відкриваються від підніжжя останньої вежі, є одними з наймальовничіших в області.

Ми писали також: Маленька історія про велику віру в Тернополі .

Маленька історія про велику віру в Тернополі