Вшанували Юрія Покальчука

06 березня 2026 р. 12:31

06 березня 2026 р. 12:31

Хвилюючим та незабутнім був літературно-мистецький вечір-спомин, присвячений 85-літтю відомого українського письменника Юрія Покальчука (1941-2008), який відбувся у Тернопільській обласній науковій бібліотеці. Вступним словом його відкрив директор цього закладу Валерій Бачинський.

Слово про життя і творчість Ю. Покальчука мовила завідувачка відділу міського абонементу книгозбірні Віра Горошок. Вона зазначила, що письменник народився 24 січня 1941 р. у Кременці. Навчався у Луцькому педагогічному інституті, а закінчив факультет східних мов Петербурзького університету. Навчаючись в аспірантурі, захистив наукову роботу на тему «Проблема молоді в американському романі 50-60-х років ХХ століття» в Інституті літератури ім. Т.Шевченка НАНУ. Тут він займався дослідницькою працею упродовж наступних 7 років. Опублікував чимало своїх збірників та понад 600 статей. Потім перейшов на творчу роботу. Наступний період його літературної творчості відзначився виходом майже 30-ти різножанрових книг поезії та прози: «Хто ти?», «І зараз, і завжди», «Кольорові мелодії», «Кава з Матагальпи», «Великий і малий», «Шабля і стріла», «Химера», «Озерний вітер», «Одіссей, батько Ікара», «Хулігани», «Заборонені ігри» та ін. А ще перекладав твори письменників світової класики: Жоржі Амаду, Альпи де Чеспедес, Хуліо Кортасара, Маріо Варгаса Льйоса, Едгара Берроуза…

Юрій Покальчук якось сказав, що «Життя – це рух, це подорож без кінцевої зупинки». Він змінив ландшафт сучасної української літератури. Його творчість – це виклик байдужості і страху, бо він  ніколи не відділяв свого слова від життя.

Спогадами про свого колегу по перу поділився відомий український поет, голова Спілки слов’янських письменників України Володимир Барна: «Познайомилися ми з моїм земляком у Києві 1996 р. в кулуарах ІІ з’їзду Спілки письменників України. Саме тоді розгорівся конфлікт між письменниками старшого та молодшого поколінь, і це вилилося, відтак, у створення Асоціації українських письменників, президентом якої потім став Юрій Покальчук. Довкола нього згуртувалися талановиті майстри слова Ігор Римарук, Василь Герасимюк, Тарас Федюк, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Микола Рябчук, Василь Голобородько… Це був їхній протест проти «совкового» підходу до творення української літератури. Він був людиною великого творчого потенціалу: поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, поліглот (знав 11 мов). Упродовж наступних років я спілкувався з ним на різних літературних форумах та заходах. Він завжди цікавився життям його кревної Тернопільщини. Готуючи «Літературну антологію Тернопілля», запропонував Юркові взяти участь у цьому проєкті, на що він залюбки погодився. Попросив, щоб я вибрав до неї якусь частину з твору «Озерний вітер». За кілька днів до смерті, у вересні 2008 р., мав із ним останню розмову. Він тоді перебував у  Київській онколікарні, де лікувався упродовж кількох місяців. Звідти 10 вересня відійшов у засвіти. Упродовж життя Юрій Покальчук відвідав понад 50 країн світу, але завжди з мандрів повертався у рідну Україну, яку він любив понад життя».

На вечорі прозвучали дві пісні «Знайди себе» та «Діоген» на слова Ю. Покальчука, які створив напередодні і виконав лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, композитор і виконавець Ігор Вовчак.

Про творчість талановитого прозаїка та перекладача Юрія Покальчука присутнім розповів науковець, літературознавець, менеджер книгарні «Є» Віктор Разживитін. Проникливо та натхненно декламувала вірш поета бібліотекарка Андріана Кара. Переглянули присутні документальні кадри з фільму про письменника, в якому прозвучав голос Фагота з декламуванням вірша «Не наступайте на любов». І пролунав він не лише як поезія- застереження, але й як заповіт нашого славетного земляка Юрія Покальчука уже з вічності.

Леонід КРАВЧУК , земляк Ю. Покальчука, прозаїк, науковець, професор, доктор історичних наук, голова обласної організації ССПУ

Тернопільські