Бузькова нетерплячість: птах вже давно споглядає Чортків зі свого гнізда на Горішній Вигнанці

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Бузькова нетерплячість: птах вже давно споглядає Чортків зі свого гнізда на Горішній Вигнанці

19 березня 2026 р. 12:59

19 березня 2026 р. 12:59

За народними повір'ями, сьогодні, 19 березня, лелеки повертаються з вирію до своїх гнізд. А ми спостерігаємо за ними, вважаючи цих птахів священними та символами добробуту. Однак знайомий ще з торішньої публікації бузько повернувся додому скоріш аж на вісім днів! Про це знову, як і торік, радісно повідомила в коротенькому відео сюжеті мешканка приміського села Горішня Вигнанка і щира шанувальниця нашого сайту Оксана Дерманська.

Фото: скріншот з відео Максима Огородника Бузькова нетерплячість: птах вже давно споглядає Чортків зі свого гнізда на Горішній Вигнанці

Проте минулоріч гордовитий птах засвідчив свою вірність отчині 18 березня, а тепер – ще 10-го! Мабуть, там, у вирію, в чужих і далеких краях, дочікувався весни так спрагло, як і ми. А вже двома добами пізніше, 12-го березня, зі справді дивною розбіжністю у термінах (бо зазвичай різниця сягає приблизно тижня часу), прилетіла до гнізда і його «половинка», щоб незабаром у парі висиджувати та плекати згодом малих лелеченят.

Обжитий бузьками «дім» громадиться на високому стовпі, звідки, мов на долоні, проглядається весь Чортків. То вулиця Чортківська у Горішній Вигнанці, за уточненням п. Оксани – прямісінько навпроти гімназії № 6. А ще в експрес-інтерв’ю Чортків.Сіty з такого милого приводу жінка зворушливо розповіла дещо з бузькових звичок. Виявляється, щороку птахи-самці, повертаючись на батьківщину першими, неодмінно чубляться за домівку. Зазвичай здобуває перемогу абориген, тобто корінний мешканець.

А знаєте, чули, в який спосіб восени бузьки відлітають у вирій всім сімейством? Пані Оксана й це залюбки спостерегла. Гуртуються чисельно «на кільці», по суті, вже за містом, на вулиці Ягільницькій. Спершу відправляють підрослих дітей-лелеченят, за ними – самок. А самці відлітають вже крайніми, наостанок. Щоби з настанням майбутньої весни знову повернутися першими і ладнати житло для майбутнього покоління. І так – по колу. Зрештою, сенс життя й полягає в його наступності, чи не так?