Весна кличе в поле: в агропідприємстві «Нічлава», що на Чортківщині, триває посівна

24 березня 2026 р. 14:52

24 березня 2026 р. 14:52

Як неждано-негадано перед самісіньким новим роком налетіла люта зима з її давно не баченими сніговіями й тріскучими морозами, так несподівано з першими березневими днями вона й поступилася своїми правами красуні весні. Для аграріїв – це чіткий сигнал для виходу в поле, проігнорувавши який, годі сподіватись на добрий врожай. Не встигнеш закрити вологу, в чіткі агрономічні строки внести добрива й засоби захисту рослин, посіяти насіння у зволожений ґрунт – пиши пропало. Тож сьогодні день і ніч потужна агротехніка борознить матінку землю, щоб Україна була з хлібом.

Днями нам пощастило стати свідками частини комплексу весняно-польових робіт у приватному агропромисловому підприємстві «Нічлава», що у с. Колиндяни, де успішно господарює майже тридцять років знаний на Чортківщині аграрій-меценат, заслужений працівник сільського господарства України Володимир Заліщук. Хоч на годиннику було вже близько 16-ї, потужна техніка тільки-но вийшла в поле. Бо, як писалося вище, сьогодні дорога кожна хвилина.

Завантажившись з величезних багів міндобривами, по добре підготовленому ґрунті вперед йшов добриворозкидач, за яким услід старався не відставати потужний Holland з чотириметровою сівалкою Horsch, вносячи в землю насіння ярого ячменю. «Якщо працюватимемо й вночі, за дві доби мали б упоратись. Тут всього 80 гектарів», – каже В.Заліщук.

Механізатори Іван Щур, Володимир Герчак і головний інженер Мирослав Андрейчук

Неподалік, ліворуч гостинця у напрямку Малих Чорнокінців, блідо-зеленим килимом озимини вдалині «снували» туди-сюди два трактори МТЗ з сівалками.

– Якщо просто розсипати міндобрива зверху, азот випарується і це не дасть поживи рослині. Тож вносимо карбамід сівалками, пускаючи міжряддям. Заодно корінь отримує кисень, плюс під ним зберігається волога, – пояснює Володимир Васильович.

– Перше підживлення ми проводили ще по тало-мерзлому ґрунті, тоді міндобрива добре розчиняються, – продовжує. – Якби знати наперед, що випаде дощ, можна було б тими ж «румами» розкидати. Але найближчим часом їх не передбачається.

На запитання, в якому стані вийшли із зимівлі озимі, керівник господарства відповів, що загалом у задовільному. Товстий сніговий покрив не дав вимерзнути культурам під час сильних морозів. Хіба де вітром здуло сніг чи у видолинках – подекуди вони у дещо прив’яленому стані. Ячмінь розкущився аж надто буйно через надмірні осінні дощі. Наразі він виглядає не надто привабливо, але як піде тепло, отримавши підживу, швидко відновить вегетацію.

Директор ПАП «Нічлава» Володимир Заліщук

Після ячменю, для посіву якого якраз підійшли оптимальні строки, в господарстві будуть сіяти соняшник. За ним, десь всередині квітня, кукурудзу та цукрові буряки – навпроти через польову дорогу вже чекає підготовлена 25-гектарна площа. І наостанок сою. Одночасно, як середньодобова температура підніметься до 10-12 градусів, вноситимуть фунгіциди, щоб уберегти культури від хвороб, – доповнює керівника агроном Олег Семчишин, котрий уже третій рік в господарстві за старшого по рослинництву.

З паливо-мастильними матеріалами через виниклу глобальну світову кризу наразі особливих проблем немає. Досвідчений аграрій запасся ними завчасу. Зрештою, як і міндобривами. Проте перспективи виглядають не особливо райдужними. Крім дизпалива, відчутно подорожчали міндобрива, особливо азотні, та й комплексні. Каже, якщо аміачна селітра восени коштувала 20 тисяч гривень за тонну, то зараз – 31-32 тис. Карбамід був по 25 тис. грн, нині – 42-45. Попри те, ціни на зерно не надто виросли відносно осені.

– Але нічого, мусимо залишатись оптимістами, – відповідає на те Володимир Васильович. Кожен рік приносить якісь свої сюрпризи. Коли таке було, щоб у сьогоднішні дні ще продовжувались жнива?! Деякі дрібні фермери досі молотять кукурудзу, сою. Дощі торік не дали змоги зібрати. Звісно, врожай вже далекий від оптимальних кондицій, але ж не залишати його в полі.

– Отак і живемо. Продаємо свої зернові запаси, беремо кредити, адже потрібно вчасно провести весь комплекс весняно-польових робіт, виплатити людям зарплату, сплатити податки тощо. Хлопці на сході мужньо тримають фронт, а ми тут, завдячуючи їм, маємо робити свою справу, щоб держава була з хлібом, – резюмує Володимир Заліщук.

Тернопільські