вологість:
тиск:
вітер:
«Свято весни… Свято Роду»
Концертну програму «Роди, Боже, жито» представив театр пісні «Оберіг» (художній керівник і режисер Ярослава Декалюк, концертмейстер Олег Шумило).
Добре, що я звик завжди приходити на будь-які заходи заздалегідь, але й за 15 хвилин до початку ледь знайшов вільне місце. А бажаючі причаститися таїнством все прибували. Не допомогли й доставлені стільці та лавки. Багато хто дивився концерт з коридору. Це означає, що автентична народна пісня ніколи не виходить з моди, разом із обрядами й традиціями, які сягають корінням сивої давнини, є душею українського народу.
21 березня було обрано не випадково, адже це – один із днів весняного рівнодення. Саме в ці дні наші далекі предки зустрічали весну, пекли «жайворонків», водили гаївки, віддавали шану землі й воді. Все це й відбувалося на сцені. Після того, як Ярило своїм ніжним поцілунком розбудив Весну, відбулося їх вінчання. І тоді кожен глядач відчув себе гостем на прадавньому весіллі. Атмосфера була такою, що навіть хмільних напоїв не знадобилося, щоб увесь зал хором підспівував.
Як завжди, актори театру пісні «Оберіг» були на висоті. Буквально кожен їх номер глядачі купали в аплодисментах. Хоча й глядачами нас і не назвав би, а майже повноцінними учасниками дійства. Між сценою і залом відбувалася безперервна комунікація. А присутніх в залі діти запрошували на сцену для участі в номерах. Ото буде що згадати потім: перший виступ – і вже на малій сцені театру.
Була й спільна молитва. Якимось дивним чином давні язичницькі традиції не лише не протиставлялися християнським, а, навпаки, знаходили між собою гармонію. Пісня гармонійно поєднувалася з поезією, з театральними номерами – це все захоплювало, зачаровувало, руки аж боліли від оплесків.
Не залишилася осторонь і болюча тема війни, яка вже не один рік нищить нашу землю, вбиває цвіт нації. Але, попри все, Весна не побоялася прийти, хочеться вірити, що цьогоріч вона стане переможною. Але для цього потрібна єдність. Єднаймося, українці! Рід – це наша зброя, наша сила. Не цураймося своєї землі, мови, традицій.
Саме нота єднання стала завершальною в цьому дійстві.
Наймолодших глядачів ще чекав спільний з акторами танець. Дивлячись на таку кількість дітей на сцені, які перед тим, затамувавши подих, мов губки, пожадливо всотували в себе кожне слово, ноту і рух, віриться, що український рід буде кому продовжити.
Тарас КОМАРИНСЬКИЙ
Нагадуємо: 2025 рік оголошено роком митрополита Андрея Шептицького на Тернопіллі
Джерело: svoboda.te.ua
Новини рубріки
У Зарваниці відбудеться Хресна дорога
28 березня 2026 р. 14:18
Шумська громада прощається з ветераном Михайлом Приймасом
28 березня 2026 р. 13:49
Тернопільщина отримала ще одного народного артиста України
28 березня 2026 р. 13:38