Трохи борошна, досвіду і любові: на Тернопільщині розвивають крафтове виробництво хліба (Партнерський проєкт)

23 квітня 2026 р. 20:04

23 квітня 2026 р. 20:04

• У пекарні «Хлібчик» на Тернопільщині щодня готують десятки булочок з різними начинками, хліб і піци. Саме тут підприємець Володимир Бойко розвиває своє крафтове виробництво. Під час повномасштабного вторгнення він не лише опанував нову для себе справу, а й поступово будує власну мережу пекарень. Журналісти «20 хвилин» побували в одній та побачили, скільки праці стоїть за кожним шматочком хліба.
• Матеріал виготовили у рамках проєкту «Інноваційні медіа України».

На годиннику 9:30 ранку, а на полицях пекарні «Хлібчик» у Великій Березовиці вже свіжа випічка – булочки, пампушки, хлібинки. У повітрі стоїть аромат щойно спеченого тіста. Команда працює з шостої ранку, аби встигнути до приходу покупців.

На кухні зустрічаємо пекарку Ольгу Кулян. Вона поєднує науку й ремесло, перетворюючи борошно, воду, закваску, сіль і тепло на ароматний продукт.

– Замішую тісто з борошна місцевого виробника, працюємо за власними рецептами. Поки готується тісто на хліб, розкачую слойки та готую заготовки для піци, щоб жодна хвилина не була змарнована. Я працюю в пекарстві з 2015 року – і можу сказати, що на роботі я відпочиваю, бо справді люблю свою справу. Спочатку тісто замішується в машині, потім формуємо кульки, даємо їм вистоятися, формуємо хлібини, ставимо в спеціальну камеру для розстойки, а далі випікаємо, – говорить пані Ольга.

Поки пекарка Ольга Кулян у цеху власноруч готує нову партію смаколиків, продавчиня Ніна Бандура забирає щойно спечену випічку – булочки, хліб та інші вироби, швидко пакує їх у крафтові пакети й передає людям, які вже чекають свої замовлення.

Від ідеї до полиці

Ідея заснувати власну пекарську справу у 30-річного Володимира Бойка із села Заруддя, що поблизу Збаража, з’явилася влітку 2022 року. І хоча за освітою він – інженер, але за покликанням – пекар-кулінар.

— Мій бізнес завжди був пов’язаний з кулінарією. У 2018 році відкрив свою першу справу, пов’язану з кейтерингом, фастфудом і сферою HoReCa, у 2018 році, а у 2022 році вирішив змінити діяльність – перейти у пекарську справу, – говорить пан Володимир. – Чому вирішив змінити вид діяльності? Я багато аналізував і вирішив зупинитися на виробництві хліба та хлібобулочних виробів. Адже це продукт першої необхідності, на який завжди буде попит. Цей бізнес потрібен у будь-який час і може вижити, демонструючи більш-менш стабільність і надійність. Також є можливість одразу і виготовляти, і реалізовувати продукцію на місці.

Першу пекарню підприємець відкрив у Збаражі. Оскільки він не має профільної освіти в кулінарії, а навчався на прикладній механіці, довелося опановувати все з нуля.

– Я завжди любив ситно й смачно поїсти. Мені подобалося готувати прості, але смачні страви. Тому мене поступово захопила кулінарна справа, і я продовжую розвиватися в ній. На перший погляд це досить простий і зрозумілий бізнес, але насправді, щоб він був прибутковим і конкурентоспроможним, потрібно постійно вдосконалюватися й розвиватися. Весь досвід я отримую від колег по цеху, від інших підприємців, з якими знайомлюся на різних заходах, поступово обмінюємося досвідом. Також я їздив на інші виробництва, там навчався, занотовував важливе і те, що хочу запровадити у себе. Тобто це постійний рух, пошук і вдосконалення. Але це приносить мені задоволення, – каже підприємець.

Свіжий хліб, здобні булочки із солоними та солодкими начинками, вироби з листкового дріжджового та бездріжджового тіста, піци – лише частина того, що готує команда пекарні. За словами підприємця, вони постійно експериментують і працюють над розширенням асортименту.

– Невдовзі в асортименті має з’явитися арахісове печиво. Уже було кілька спроб його приготування – вийшло досить смачно, але ще потрібно трохи відпрацювати технологію. Щодо кондитерських виробів – поки що їх у нас немає, але вже думаємо, з чого почати. Хочеться робити порційні десерти або торти. Можливо, влітку вдасться досягти результатів у цьому напрямку. Хочеться зробити не лише гарно та смачно, а й актуально для наших споживачів, – говорить пан Володимир. – На відпрацювання рецепту кожного виробу потрібна різна кількість часу: іноді достатньо одного разу, а буває, що робиш 10–20 спроб – і все щось не так. Бували випадки, коли довго працювали над позицією, а вона в результаті не зайшла клієнтам. Трохи сумно, але ми не зупиняємося і шукаємо щось інше.

Кожна помилка – це досвід

Наразі пекарні Володимира розширюються: другу вдалося відкрити у Великій Березовиці, а ще одну готують до відкриття в Тернополі – запуск планують у травні.  За ці майже чотири роки було по-різному, не обійшлося і без помилок…

– Пам’ятаю, як у Збаражі я підібрав приміщення, яке, на мою думку, було вдалим для старту пекарської справи, і почав працювати. Але час показав, що локація була не зовсім вдалою – не було достатньої кількості клієнтів і, відповідно, продажів. Тому довелося неодноразово змінювати місце, поки не знайшли відповідне. Це все досвід. Коли я вже обирав локації у Великій Березовиці та Тернополі, то звертав увагу на ключові деталі, – додає підприємець.

Ще один виклик, з яким стикаються підприємці під час війни, – тривалі відключення електроенергії. А враховуючи те, що всі печі працюють від електрики, є лише два варіанти: підлаштовуватися під графіки або витрачати сотні тисяч гривень на генератори й пальне.

– Переважно підлаштовувалися під графіки відключень. Щоб зробити пекарні енергонезалежними, потрібні потужні промислові генератори. У грудні 2025 року я замовив один генератор, але натрапив на шахраїв: кошти перерахував, а обладнання так і не отримав. Звичайно заяву я написав. Тому підприємцям варто бути готовими й до таких ситуацій, – каже підприємець.

Коли держава стає партнером

Масштабувати бізнес під час війни Володимиру Бойку допомогли не лише власні амбіції та досвід, а й державний грант. Підприємець звернувся до Державної служби зайнятості та отримав фінансову підтримку.

– Для розвитку бізнесу потрібні фінансові ресурси, часто немалі. Мені вдалося отримати максимальні на той час 250 000 гривень за умови створення двох робочих місць, – каже Володимир Бойко. – За грантові кошти я розширив виробництво: закупив обладнання для цеху – тістоміс, планетарний міксер, нержавіючі столи. Це допомагає якісніше виконувати роботу й частково полегшує працю працівників. Наприклад, у крафтовому мікробізнесі часто працюють вручну, зокрема качалками. А ми придбали тісторозкатну машину – і тепер у бік качалок уже ніхто не дивиться.

Володимир Бойко каже: за роки ведення бізнесу було чимало викликів, тож кожну помилку вже навчився сприймати як досвід, який лише гуртує та допомагає рухатися далі.

– Економіка наразі нестабільна, а також знижується купівельна спроможність людей, але поступово працюємо. Важливо не боятися і бути готовим до того, що роботи буде багато і вона буде різною. Не варто боятися викликів – якщо вони виникають, потрібно знаходити в собі сили не опускати руки, сприймати це як досвід і вчитися приймати правильні рішення. За важкою працею завжди приходить результат – подяка споживачів і впізнаваність на ринку. До кожного рівня треба готуватися і поступово рости. Якщо не впоратися на малому рівні, то великий може виявитися не під силу, – каже підприємець.

На які гранти можна подаватися

Із 2026 року програма «Власна сп рава» працюватиме за оновленими умовами. Програма мікрогрантів передбачає різні формати підтримки — від старту власної справи без найманих працівників до масштабування зі створенням нових робочих місць.

Молодь 18–25 років може отримати до 200 000 грн за умови відкриття ФОП, сплати податків і ведення діяльності протягом трьох років без обов’язкового створення робочих місць. Для заявників віком від 25 років доступно до 100 000 грн на аналогічних умовах.

Для діючих ФОП та юридичних осіб, які створюють робочі місця, передбачені більші гранти: до 200 000 грн за одне робоче місце та до 350 000 грн — за два і більше.

Окремо підтримується дошкільна освіта: власники дитсадків і мінісадків (із доглядом щонайменше 8 годин на день) можуть отримати до 1 000 000 грн за наявності відповідних КВЕДів. Сума залежить від кількості створених робочих місць: до 500 000 грн — за два місця та до 1 млн грн — за чотири. Передбачене співфінансування 70/30 і вимога щодо досвіду діяльності ФОП або юрособи від одного року.

Також із листопада 2025 року запроваджено гранти для креативних індустрій (дизайн, медіа, мистецтво, реклама тощо) — від 100 000 до 1 000 000 грн залежно від кількості робочих місць і умов співфінансування.

Розширено підтримку для родин ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни: вони можуть отримати до 1 000 000 грн із можливістю повернення гранту через сплату податків (3, 5 або 7 років). Сума також залежить від кількості створених робочих місць — від 250 000 грн за одне до 1 млн грн за чотири.

Букети з пельменів, будівельні інструменти та квіткові композиції: як Тетяна Гришко перетворює шоколад на мистецтво

Вечори знайомств, карти бажань та тематичні вихідні: як кав’ярня у Тернополі об’єднує людей

Тернопільські