Легендарний «Вогонь» у Тернополі: Герой України Владислав Стоцький зустрівся з майбутніми вчителями

23 квітня 2026 р. 20:27

23 квітня 2026 р. 20:27

У Тернополі відбулася знакова зустріч, що об’єднала покоління та стала живим уроком історії. До студентів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка завітав Владислав Стоцький. Це 26-річний Герой України, старший лейтенант Нацгвардії та командир взводу бригади «Рубіж».

Його історія — це 67 днів надлюдської витривалості в повному оточенні ворога на Донеччині.

«Вогонь» у Спірному: 67 днів незламності

Владислав Стоцький із позивним «Вогонь» очолював оборону позиції поблизу населеного пункту Спірне. Разом із бійцями батальйону «Свобода» та 54-ї ОМБр він тримав рубіж, перебуваючи в кільці російської армії.

Жорсткі реалії оборони:

• Побут: Бійці були змушені жити в екстремальних умовах, де навіть базові потреби ставали викликом.

• Брак води: Коли запаси вичерпалися, а доставка була неможливою, порятунок прийшов неочікувано. Владислав пригадує, як після щирої молитви отримав повідомлення по рації: волонтер Ектор Хіменес-Браво передав дрони зі спеціальними 3D-скидами, які змогли доставити пляшки з водою прямо в «нору» до захисників.

• Втрати: Під час зустрічі Герой згадав загиблого побратима Олександра Хом’яка та розповів про браслет-оберіг від капелана, який пройшов із ним найважчі бої.

Побут: Бійці були змушені жити в екстремальних умовах, де навіть базові потреби ставали викликом.

Брак води: Коли запаси вичерпалися, а доставка була неможливою, порятунок прийшов неочікувано. Владислав пригадує, як після щирої молитви отримав повідомлення по рації: волонтер Ектор Хіменес-Браво передав дрони зі спеціальними 3D-скидами, які змогли доставити пляшки з водою прямо в «нору» до захисників.

Втрати: Під час зустрічі Герой згадав загиблого побратима Олександра Хом’яка та розповів про браслет-оберіг від капелана, який пройшов із ним найважчі бої.

Місія — підготувати майбутнє

Попри пережите поранення та важкий бойовий досвід, Владислав приїхав до студентів не за славою, а з конкретною метою.

«Я найменше хочу продовження цієї війни. Але вона триває. Я намагаюся підготувати молоде покоління: якщо їм доведеться взяти зброю до рук, вони повинні знати, що з нею робити і бути готовими її застосувати», — наголосив захисник.

Вільні хвилини Владислав присвячує сім’ї, мріючи про час, коли нічні дзвінки не означатимуть виїзд на фронт, а він зможе просто тримати дитину на руках.

Сприйняття через досвід та історію

Зустріч викликала глибокий емоційний відгук серед майбутніх істориків.

• Ангеліна Перута, першокурсниця істфаку, зазначила, що такі приклади мають увійти в підручники, адже почути правду наживо — це безцінний внесок у світогляд.

• Тетяна Брославська, асистентка кафедри історії України та вдова полеглого героя-історика Володимира Брославського (загинув у вересні 2025 року), привела студентів для «емпіричного сприйняття» подій. Вона підкреслила: ми не маємо права замовчувати подвиги тих, хто віддає життя за наш мир.

Ангеліна Перута, першокурсниця істфаку, зазначила, що такі приклади мають увійти в підручники, адже почути правду наживо — це безцінний внесок у світогляд.

Тетяна Брославська, асистентка кафедри історії України та вдова полеглого героя-історика Володимира Брославського (загинув у вересні 2025 року), привела студентів для «емпіричного сприйняття» подій. Вона підкреслила: ми не маємо права замовчувати подвиги тих, хто віддає життя за наш мир.

Зустріч завершилася усвідомленням того, що сучасна історія України пишеться прямо зараз — кров’ю героїв та стійкістю молоді, яка готова вчитися у кращих.

Оперативник з Тернопільщини разом з побратимами 76 днів тримав оборону у пеклі Торецька

Тернопільські