Додому з полону повертаються наші хлопці

02 травня 2026 р. 11:21

02 травня 2026 р. 11:21

Тернопільщина святкує повернення своїх синів. У межах останнього масштабного обміну полоненими, який став одним із найбільш значущих за останній час, додому повернулися п’ятеро військовослужбовців із нашого регіону – Андрій Кузьмич, Василь Ніколюк, Ярослав Малащук, Михайло Торченюк, Ярослав Федорів. Про це офіційно повідомив начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух, наголосивши, що кожен визволений захисник — це результат надскладних переговорів та витримки самих бійців.

Можна лише уявити, як радіють у родинах, які не припиняли боротьбу за їхнє визволення, вірили, сподівалися, чекали…

Загалом під час 73-го обміну Україні вдалося повернути 193 оборонців. Серед звільнених – переважно воїни 2000-х років народження, а також захисники з важкими пораненнями. Більшість із них ворог незаконно утримував у в’язницях на території Чечні.

Наразі на п’ятьох наших земляків чекає повний цикл реабілітації. Їм нададуть кваліфіковану медичну допомогу та психологічний супровід для відновлення після пережитого у неволі. Влада Тернопільщини запевняє, що кожен воїн отримає соціальну підтримку та всі передбачені законом виплати.

До рідних домівок повертається 32-річний Андрій Кузьмич із села Стіжок, який перебував у полоні з лютого 2024 року. Також звільнено 30-річного Василя Ніколюка із села Залісці, який був у неволі з грудня 2023 року.

У Шумській громаді вітають повернення воїнів та дякують їм за мужність і витримку. Це важлива подія для всієї громади та ще один крок до повернення всіх українських полонених.

Як повідомили на сторінці Шумської територіальної громади у фейсбуку, 24 квітня на Алеї надії стало на один портрет менше. Іван Дробоцький із села Обич, який повернувся з полону ще 6 березня 2026 року, зняв своє фото з алеї, присвяченої військовослужбовцям, що зникли безвісти або перебувають у полоні.

46-річний Іван Дробоцький повернувся додому після тривалого перебування в неволі. У серпні 2024 року він потрапив у полон і утримувався у місті Орськ, що поблизу кордону з Казахстаном. Особливо зворушливою стала зустріч у рідному селі Обич. Односельці, сусіди, рідні та друзі щиро й тепло вітали захисника, розділяючи цю довгоочікувану радість.

«З великою радістю та хвилюванням зустрічаємо добру звістку – з російського полону повернулися наші земляки – Малащук Ярослав зі Збаража та Торченюк Михайло з Травневого. Після важких випробувань, які їм довелося пережити, вони знову на рідній землі, серед тих, хто чекав, молився і вірив у їхнє повернення. Це надзвичайно зворушливий і важливий момент для всієї громади. Щиро дякуємо всім, хто докладає зусиль для звільнення наших захисників – це титанічна праця, яка дарує надію тисячам родин. Нехай попереду на наших воїнів чекає відновлення, спокій і тепло рідного дому, а Господь хай подарує найшвидшу перемогу! Вітаємо вдома! Разом – сильні!» – написав збаразький міський голова Роман Полікровський.

Приємну звістку повідомив міський голова Хоросткова Степан Гладун: «Маємо радісну новину — з ворожого полону звільнено п’ятьох українських військових з Тернопільщини. Серед них — наш земляк Ярослав Федорів. Вітаємо Ярослава з поверненням додому! Це велике щастя — знову ступити на рідну землю, обійняти близьких і відчути тепло свого дому. Щиро дякуємо за мужність і вірність Україні. Нехай попереду буде лише мир, відновлення і спокій у колі рідних людей. Разом радіємо цій звістці та продовжуємо вірити й чекати на повернення кожного нашого захисника».

І для Вишнівецької громади 24 квітня став по-справжньому пам’ятним та радісним днем. Серед звільнених воїнів — уродженець села Раковець Василь Ніколюк, на повернення якого рідні та близькі чекали довгі місяці невідомості.

Шлях воїна додому був непростим: з 11 грудня 2023 року Василь вважався безвісти зниклим під час виконання бойового завдання. Згодом його дружині, яка мешкає у селі Залісці Шумської громади, повідомили, що чоловік перебуває у полоні на території Чечні. Увесь цей час сім’я не втрачала надії та вірила у диво, яке нарешті здійснилося завдяки зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Сьогодні громада щиро розділяє радість родини Ніколюків. Повернення кожного захисника — це перемога життя та символ незламності нашого народу. Попереду на Василя чекає реабілітація та довгоочікувана зустріч із найріднішими людьми. Ми продовжуємо вірити, що кожен український воїн, чия доля наразі залишається невідомою, обов’язково повернеться на рідну землю, до своєї сім’ї.

Тернопільські