Герої боролись до кінця

02 травня 2026 р. 17:32

02 травня 2026 р. 17:32

У травні цього року минає 75 років з того часу, як в селищі Товсте, що на Заліщанщині , кад ебіси знищили криївку крайового проводу « Поділля » .

А починалося все так. Напередодні великої депортації українців із Закерзоння в Івана Мотички (1907-1996) та його дружини Марії (1914 р. н.) заквартирували три повстанці: Василь Мельник (1927 р. н., псевдо «Хмель», із с. Кошилівці), Василь Вінтонів (1926 р. н., псевдо                                                           «Ясень», із с. Нагірянка), «Славко» або «Вир» (вісімнадцятилітній юнак, прізвище і місце народження якого невідомі). Їх привели зв’язківці УПА. У жовтні 1948 року прибув Мирослав Гук (псевдо «Григор», 1920 р. н., із с. Павлокоми на Закерзонні), колишній референт пропаганди Перемиської округи. Чотирьом цим повстанцям належить заслуга в організації підпільної друкарні – структурної одиниці крайового проводу ОУН «Поділля» ім. Ярослава Старуха-«Стяга», члена Проводу ОУН і провідника Закерзонського краю у 1945-1947 рр.

Переконавшись у надійності господарів, підпільники навесні 1948 р. почали облаштовувати під хатою криївку. Орися Вугляр, донька Мотичків, 1931 р. н., розповідає, що друкарський апарат приносили окремими деталями «Ясень» та «Хмель», потім до них долучився Мирослав Гук. Зібрали друкарську машину, закупили туш, альбоми для малювання. Восени 1948-го друкарня розпочала роботу.

На друкарському апараті працювали «Ясень» і «Славко», на друкарських машинках – «Хмель» та «Григор». Тексти для листівок складав «Григор», а деколи й Орися Вугляр, яка працювала в редакції місцевої районної газети. Це були «Звернення» до колгоспників, «ястрибків», до молоді, вірних УГКЦ. Друкували також журнали «До Волі» і сатиричний журнал «Хрін». Малюнки виконував «Григор» (колишній студент Львівського університету), а різьблення матриць забезпечував керівник надрайонного Проводу ОУН Володимир Гнибіда, псевдо «Неплюй», уродженець с. Іванків, що на Борщівщині. Найінтенсивніше друкарня діяла у 1949 році. Хто видав криївку – невідомо.

7-го травня 1951 р. о 10 годині ранку до Товстого приїхали дві автомашини кадебістів із Чорткова шукати криївок. Ввечері на подвірʼя Мотичків зайшли 16 осіб. Начальник відділу боротьби з «бандитизмом» Товстенського РВ КДБ капітан Шалигін запитав господарів: «Де схрон?». Донька Орися голосно відповіла, що ніякого схрону у них немає. Тоді Шалигін відкрив папку, що мав із собою, взяв лопату, кроками відміряв від стіни сіней і лопатою вдарив у деревʼяне віко криївки. План був точний. Орисі звʼязали руки і ноги, кинули під паркан. Коли відкрили криївку, звідти пішов дим. Підʼїхали працівники райкому партії, навіть перший секретар Шличок. Хтось із кадебістів сказав: «Поют». Хлопці відспівали гімн, пролунали три сухі постріли. Кадебісти у протигазах полізли в криївку. Усі троє підпільників лежали біля входу, обнявши один одного. В криївці знайшли чотири друкарські машинки, 15 кг друкарського шрифту, близько 80 тисяч примірників листівок, радіоприймач «Родіна», зброю, набої.

Керівника й організатора друкарні Мирослава Гука заарештували ще 28 квітня 1951 р. на території Золотопотіцького району, розстріляли його 14 березня 1952 року. Родину Мотичків засудили 24 липня 1951 р. в Тернополі до 25 років таборів суворого режиму і 5 років позбавлення громадянських прав. Івана відправили в табори Омська, Марію – У Мордовію, Орисю – в Казахстан.

Вражає висока свідомість і патріотизм підпільників друкарні, яка діяла на останньому етапі збройної боротьби, коли боролись лише одинокі відділи ОУН і УПА, інколи без достатнього організаційного керівництва та звʼязку.

20 червня 2005 р., після відправи в головному греко-католицькому соборі, громада УГКЦ селища Товсте і громада УПЦ Київського патріархату з хоругвами вирушили до могили борців за волю України. На могилі відправили молебень і панахиду священники УГКЦ Ігор Леськів та УПЦ КП Олексій Паланичка. Громадське віче відкрив голова братства ОУН-УПА «Лисоня» Заліщицького району Степан Ковальківський. Слово на могилі виголосили: міський голова Володимир Дронц, голова місцевого осередку НРУ Михайло Біловчук, старший науковий співробітник історико-меморіального музею політичних вʼязнів Ігор Олещук, довголітній вʼязень політичних таборів Михайло Баканчук. Учні середньої школи Маріанна Бакалюк та Євгенія Гавчук прочитали патріотичні вірші. Віче завершилося виконанням Державного Гімну. Громада селища Товсте побудувала подібну криївку крайового проводу «Поділля» в середній школі смт Товсте і щороку вшановує пам’ять друкарів, які віддали життя за Україну.

Слава Україні!

Ігор ОЛЕЩУК

Тернопільські