Тернопільщина від суботи втратила одинадцятьох Героїв

01 липня 2026 р. 12:06

01 липня 2026 р. 12:06

Від суботи на Тернопільщину прийшла ціла череда трагічних та болючих новин. Наша земля втратила одинадцятьох мужніх синів — одні поклали життя у запеклих боях на передовій, інші тривалий час вважалися зниклими безвісти й були ідентифіковані, а серця деяких воїнів передчасно зупинилися в лікарняних палатах через важкі поранення та ускладнення.

Громади області схиляють голови у глибокій скорботі, зустрічаючи траурні кортежі.

Тернопільська громада

Василь Миколайович Перешлюга . Серце мужнього захисника зупинилося 27 червня 2026 року в лікарні, де він перебував на лікуванні. Попри зусилля медиків, врятувати військового не вдалося.

Андрій Євгенович Радковський. Воїн помер 28 червня від отриманих важких поранень під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України.

Максим Миколайович Гриценко. Героїчно загинув 24 червня 2024 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області, до останнього подиху тримаючи оборону.

Юрій Романович Грабас. Воїн відійшов у вічність на 53-му році життя під час боїв у Донецькій області. З 11 серпня 2024 року він офіційно вважався зниклим безвісти, наразі його загибель підтверджено.

Ігор Федірович Залата. Офіційно визнаний загиблим на Донеччині. Його життя обірвалося ще 24 вересня 2024 року під час виконання складного бойового завдання.

Андрій Вікторович Катков. 37-річний воїн був призваний за мобілізацією у березні 2025 року, служив стрільцем відділення оповіщення Тернопільського ОМТЦК та СП (до цього працював у Бродівському управлінні газового господарства). 25 червня серце захисника раптово зупинилося. У нього залишилися батьки, дружина та двоє синів.

Копичинецька громада

Андрій Душніцький. Житель села Коцюбинці повернувся додому «на щиті». 1 липня траурний кортеж прибув до громади. Панахида за воїном відбудеться 1 липня о 21:00 в рідній хаті, а чин похорону розпочнеться у четвер, 2 липня, о 10:00.

Гусятинська громада

Віталій Андрійович Книш (28.02.1980 р.н.). Мешканець Гусятина, солдат, інспектор прикордонної служби-кулеметник комендатури швидкого реагування. Понад два роки вважався зниклим безвісти. Офіційно підтверджено, що він загинув 26 лютого 2024 року під час боїв поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району на Донеччині. У Героя залишилися мати та брат.

Великобірківська громада

Василь Юрійович Коненко (15.01.1973 р.н.). Солдат військової частини А 3052, житель селища Великі Бірки. Життя військовослужбовця передчасно обірвалося 25 червня 2026 року в лікарні через раптові важкі ускладнення стану здоров’я. У скорботі залишилася мати Стефанія Василівна.

Козівська громада

Максим Пелих (Михайло Пеляк) (14.11.1969 р.н.). Житель села Вікторівка. Офіційно вважався зниклим безвісти з 12 лютого 2025 року. На жаль, підтвердилася інформація про його загибель під час виконання службових обовʼязків в районі села Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області.

Великоберезовицька громада

Сергій Ігорович Дмитришин (02.08.1989 р.н.). Старший солдат, житель села Буцнів. Був мобілізований у перший день повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року. Довгий час вважався зниклим безвісти. Експертиза підтвердила, що захисник загинув 28 вересня 2024 року під час оборони міста Часів Яр на Донеччині. У нього залишилися дружина Наталя, син Ілля та матір. Поховання захисника призначено на 1 липня об 11:00 в селі Буцнів.

Вічна пам’ять, глибока шана та слава усім захисникам, які віддали своє життя за свободу, мир та майбутнє України! Висловлюємо щирі співчуття родинам полеглих воїнів.

Раніше ми писали про те, що від середи Тернопільщина прощається з шістьма захисниками та ветеранами війни

Тернопільські