Замок-острів, який розібрали на дороги: дивовижна історія фортеці у Токах-Ожиківцях

07 липня 2026 р. 10:32

07 липня 2026 р. 10:32


Тернопільщина продовжує вражати своїми маловідомими історичними перлинами. Краєзнавча спільнота «Мандрівка Старим Кордоном» опублікувала детальне дослідження про Ожигівську фортецю (відому сьогодні як замок у Токах), яка колись боронила українські землі від нищівних навал та мала унікальне для нашої країни архітектурне розташування.

Дослідники спираються на авторитетні праці істориків Є. Гасая, В. Мороза та А. Лещишин.

Від Свидригайла до князів Збаразьких

Офіційний літопис поселення розпочався 30 березня 1430 року. Саме тоді у жалуваній грамоті литовського князя Свидригайла Ольгердовича Ожигівці вперше згадуються у письмових джерелах — село передали у вічне володіння Івану Мукасевичу. Наприкінці XVI століття містечко перейшло у власність князів Збаразьких. Брацлавський воєвода Януш Збаразький навіть намагався перейменувати його на «Новий Збараж», проте назва не прижилася, натомість містечко отримало Магдебурзьке право.

Оборонний щит на злитті татарських шляхів

Східна частина Червоної Русі постійно потерпала від набігів — лише у першій половині XVI століття зафіксовано 43 великі татарські напади. Замок звели у стратегічно важливому місці: саме тут зливалися в один маршрут сумнозвісні Кучманський і Чорний шляхи, якими ординці рухалися на Галичину.

Твердиня мала унікальне розташування — вона постала на вершині кам’янистого пагорба посеред штучного озера у долині річки Збруч, а сполучення із сушею забезпечувала земляна дамба. Споруда із піщанику мала форму неправильного трикутника із потужними триярусними вежами та мурами товщиною до 3 метрів.

Згідно з тогочасними документами, фортеця була добре воєнізована.

Дослідники наводять дані з архівів:

«Згідно інвентарного опису замку 1602 року, його озброєння включало: 1 велику гармату, 4 малих гармати, 34 гаківниці».

У 1648 році фортецю захопили козацькі війська, а у 1672 році її пограбували турецькі загони Ібрагіма Шишмана. У різні часи маєтком володіли князі Вишневецькі, які намагалися перетворити фортецю на комфортну житлову резиденцію.

Розділені кордоном та розібрані на дороги: занепад пам’ятки

У 1764 році замок придбав каштелян Ян Антоній Чарнецький. Саме тоді правобережна частина Ожигівців вперше згадується як окреме село Токи. Вже за вісім років, у 1772 році, після Першого поділу Речі Посполитої, річка Збруч стала державним кордоном: Ожигівці відійшли до Російської імперії, а Токи із замком — до Австро-Угорщини.

З часом фортеця втратила оборонне значення і стала занепадати. Її інтер’єри, декор та герби не збереглися через людський фактор та війни. Найбільших руйнувань споруда зазнала у ХХ столітті: під час Першої світової війни російська армія розібрала східну вежу замку для прокладання дороги між Волочиськом і Підволочиськом. Останню велику західну вежу місцеві жителі остаточно розібрали на господарські потреби вже у 1950-х роках.

Замок-острів, який розібрали на дороги: дивовижна історія фортеці у Токах-Ожиківцях

дослідження про Ожигівську фортецю

Замок-острів, який розібрали на дороги: дивовижна історія фортеці у Токах-Ожиківцях

Замок-острів, який розібрали на дороги: дивовижна історія фортеці у Токах-Ожиківцях

Замок-острів, який розібрали на дороги: дивовижна історія фортеці у Токах-Ожиківцях

Замок-острів, який розібрали на дороги: дивовижна історія фортеці у Токах-Ожиківцях

Джерело: gazeta-misto.te.ua