«Мама Свєта» для фронту: як тернополянка стала опорою для поранених і військових на передовій

12 липня 2026 р. 13:51

12 липня 2026 р. 13:51

Повномасштабна війна змінила життя мільйонів українців. Одні взяли до рук зброю, інші рятують життя поранених у лікарнях, а хтось присвятив себе підтримці захисників. Саме таким шляхом пішла тернополянка Світлана Коруна, яку військові давно називають «Мамою Свєтою». Для багатьох бійців вона стала людиною, якій можна довірити найболючіше, попросити про допомогу чи просто поговорити.

Від домашніх смаколиків до допомоги дванадцятьом бригадам

Світлана розпочала волонтерську діяльність у перші місяці повномасштабного вторгнення. Разом із донькою вона відвідувала поранених військових у лікарнях, приносила домашню випічку, дитячі малюнки та листи підтримки.

«Я розуміла, що не всі рідні мають можливість приїхати до своїх хлопців. Ми просто приходили, спілкувалися, підтримували їх», — розповідає волонтерка.

Згодом допомога перестала обмежуватися лікарнями. Військові почали звертатися з проханнями допомогти відновити документи, організувати лікування чи вирішити побутові питання. Коли ж багато захисників повернулися на фронт, запити почали надходити вже безпосередньо з передової.

Сьогодні Світлана координує допомогу для 12 бойових бригад на різних напрямках фронту. Щотижня вона відправляє військовим дві-три тонни гуманітарної допомоги.

Найчастіше захисники потребують маскувальних сіток, генераторів, зарядних станцій, інструментів та продуктів харчування.

«Хлопці надсилають список потреб, а я за два-три дні знаходжу все необхідне, збираю, пакую і відправляю. Але це неможливо зробити самій. Дуже допомагають небайдужі люди, які постійно долучаються», — говорить вона.

Як народилося ім’я «Мама Свєта»

Не менш важливою частиною волонтерської роботи Світлани стала підтримка поранених військових.

Вона зізнається, що спочатку було надзвичайно важко морально.

«Приходила додому і годинами плакала. Але наступного дня знову йшла до хлопців. Зараз ми вже жартуємо, спілкуємося як рідні люди», — каже жінка.

Особливо непросто знайти підхід до тих, хто після важких поранень закривається в собі. Але саме ці моменти стають найбільш цінними.

«Коли хлопець, який кілька тижнів ні з ким не хотів говорити, раптом питає: “Мама Свєта, коли ти нас кудись повезеш?”, розумієш, що все це було недаремно», — ділиться вона.

Саме так і народилося її неофіційне ім’я.

Одного разу Світлана доглядала військового, який після важкого поранення втратив обидві ноги та руку. Він неодноразово казав, що вона піклується про нього, як рідна мама. Згодом так почали звертатися й інші військові.

Сьогодні вони запрошують її на свої весілля, просять стати хрещеною мамою для дітей, надсилають фотографії своїх перших кроків на протезах та діляться успіхами після повернення до мирного життя.

Проводжає Героїв в останню путь

Ще один важливий напрямок роботи волонтерки — супровід полеглих захисників. Цим вона займається вже майже два роки.

До такого рішення її підштовхнула історія одного військового, якому вона допомагала після важкого поранення. Попри втрату ноги, чоловік вирішив повернутися на фронт. Перед від’їздом він попросив Світлану лише про одне — якщо не повернеться живим, провести його в останню путь.

Через кілька місяців боєць загинув.

«Я тоді вперше долучилася до супроводу полеглого. Потім були інші. Найважче — коли проводжаєш людину, яку добре знав, з якою ще вчора говорив про життя і плани», — розповідає волонтерка.

За її словами, найбільший біль — це втрати. Якщо пораненим можна допомогти повернутися до життя, то загиблих уже не повернеш.

Попри величезне навантаження, Світлана не планує припиняти свою діяльність

«Поки не закінчиться війна, я потрібна хлопцям. Вони телефонують із фронту, звертаються по допомогу, а поранені потребують підтримки. Совість не дозволить мені все це залишити», — говорить вона.

За роки волонтерства Світлана Коруна стала для багатьох українських військових не просто волонтеркою, а справжньою частиною великої фронтової родини. І саме людська вдячність, щирі обійми та історії тих, хто після важких випробувань знову вчиться жити, дають їй сили щодня продовжувати справу, яка давно стала сенсом життя.

За інформацією телеканалу «Тернопіль1».

Тернопільські