Міський голова Бережан: «Однозначної відповіді щодо концертів під час війни немає»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

25 липня 2026 р. 18:08

25 липня 2026 р. 18:08

Учора, 24 липня, у Бережанській громаді відбувся концерт відомого українського співака Дзідзя. Як і попередні концерти в межах фестивалю «Вечорниці», він мав благодійну мету. Саме це, за словами міського голови Бережан Ростислава Бортника, є найважливішим. Очільник громади також поділився своїми думками щодо проведення подібних заходів під час війни.

«Що мені найбільше сподобалося – це те, що наша молодь змогла хоча б на деякий час розслабитися й перепочити.

Концерти під час війни, скажете ви?

Це дуже болюча тема, і однозначної відповіді на неї немає.

Але насамперед це концерти для дітей та молоді, частина яких живе у війні вже стільки років, що подекуди вона триває довше, ніж вони себе пам’ятають. Саме на молоде покоління війна найбільше впливає – ментально, психологічно й фізично. А саме їм у майбутньому відбудовувати нашу державу.

Учора я не побачив, щоб чоловіки танцювали чи веселилися під музику. Їхнє завдання було іншим – придбати квитки, супроводжувати дітей і стежити, щоб із ними нічого не трапилося. Для більшості чоловіків такі концерти – це ніби музика, що лунає з автомагнітоли, тільки цього разу співак виступає наживо, а навколо – захоплені шанувальники.

Я бачив, як жінки танцювали, хтось лише підтанцьовував, а хтось просто насолоджувався українською музикою. І їм теж потрібна хоча б невелика емоційна розрядка, адже постійне очікування звісток від своїх захисників виснажує.

Також я бачив ветеранів і військовослужбовців. Саме їм, мабуть, такі заходи потрібні найбільше. Ба більше, їм необхідний хоча б короткий перепочинок від служби та війни.

Щодо себе, то я не танцював. Просто слухав музику з тієї великої “автомагнітоли” з потужними 3D-ефектами, паралельно вирішуючи організаційні питання, зокрема як доправити артистів розмоклими ґрунтовими дорогами».