Серце старого Тернополя: піарниця Олена Гарбузинська розповіла багату історію будівлі школи № 4

02 серпня 2026 р. 20:50

02 серпня 2026 р. 20:50

У мережі набуває популярності розлогий та детальний допис відомої тернопільської піарниці Олени Гарбузинської, присвячений будівлі Тернопільської загальноосвітньої школи № 4, що на вулиці Грушевського, 2. Споруда є пам’яткою архітектури та історії місцевого значення й приховує у своїх стінах понад столітній літопис міста.

За свою історію будівля встигла побувати престижною австрійською гімназією, осередком уряду ЗУНР, військовим шпиталем, радянським палацом піонерів та обласною радою.

Проєкт віденських архітекторів та технологічний прорив 1911 року

Зведення будівлі розпочалося на межі ХІХ та ХХ століть через демографічний бум у місті. Міський магістрат викупив ділянку під Другу державну тернопільську гімназію , проєкт якої створили віденські зодчі. Будівництво тривало у 1905–1908 роках, а урочисте освячення відбулося 18 листопада 1911 року.

На той час це був справжній технологічний прорив для Тернополя:

• Електрифікація: перша й єдина повністю електрифікована будівля у тогочасному місті;

• Планування: велика гімнастична зала, шкільний театр, заможна бібліотека;

• Кабінети: спеціалізовані зали для рисунку, біології, фізики, археології та географії.

Електрифікація: перша й єдина повністю електрифікована будівля у тогочасному місті;

Планування: велика гімнастична зала, шкільний театр, заможна бібліотека;

Кабінети: спеціалізовані зали для рисунку, біології, фізики, археології та географії.

Зміна обличчя: від віденської сецесії до сталінського ампіру

Архітектурний вигляд будівлі формувався під впливом різних епох та руйнувань:

• Австрійський період: стилістика еклектики та сецесії (модерну). Справжньою окрасою було кругле матове вікно-світлик над входом, створене в тієї ж майстерні, що й двері Домініканського собору. Біля входу також височіла біломармурова статуя Юліуша Словацького (втрачена у 1944-му).

• Радянська відбудова (1949–1952 рр.): після руйнувань під час боїв за Тернопіль у 1944 році фасад зазнав змін у стилі монументалізму. З’явився величний колонний портик із коринфськими колонами та аркадою.

Австрійський період: стилістика еклектики та сецесії (модерну). Справжньою окрасою було кругле матове вікно-світлик над входом, створене в тієї ж майстерні, що й двері Домініканського собору. Біля входу також височіла біломармурова статуя Юліуша Словацького (втрачена у 1944-му).

Радянська відбудова (1949–1952 рр.): після руйнувань під час боїв за Тернопіль у 1944 році фасад зазнав змін у стилі монументалізму. З’явився величний колонний портик із коринфськими колонами та аркадою.

Історичні віхи: урядовий центр ЗУНР та шпиталь

• 1914–1918 рр.: під час Першої світової у будівлі розміщувалися військова частина та шпиталь Червоного Хреста.

• Листопад 1918 – січень 1919 рр.: саме сюди зі Львова переїхав Державний Секретаріат ЗУНР . Будівля стала політичним центром республіки, де працювали видатні діячі: Кость Левицький, Сидір Голубович, Дмитро Вітовський, Лонгин Цегельський та Олександр Барвінський.

• 1952–1985 рр.: у приміщенні діяв обласний виконавчий комітет (облрада), міськвідділ освіти та Палац піонерів.

• З 1 вересня 1986 року: сюди остаточно переїхала школа № 4, отримавши перший в області комп’ютерний клас.

1914–1918 рр.: під час Першої світової у будівлі розміщувалися військова частина та шпиталь Червоного Хреста.

Листопад 1918 – січень 1919 рр.: саме сюди зі Львова переїхав Державний Секретаріат ЗУНР . Будівля стала політичним центром республіки, де працювали видатні діячі: Кость Левицький, Сидір Голубович, Дмитро Вітовський, Лонгин Цегельський та Олександр Барвінський.

1952–1985 рр.: у приміщенні діяв обласний виконавчий комітет (облрада), міськвідділ освіти та Палац піонерів.

З 1 вересня 1986 року: сюди остаточно переїхала школа № 4, отримавши перший в області комп’ютерний клас.

Видатні постаті, пов’язані з навчальним закладом

Серед педагогів гімназії були видатний психолог Степан Балей та математик Никифор-Еміліян Садовський.

Школа та гімназія виплекали чимало відомих випускників:

• Ігор Поклад (1941–2025) — видатний композитор, Герой України, автор пісень «Кохана» та «Чарівна скрипка»;

• Мар’ян Лукасевич («Ягода», «Черник») — майор УПА, командир куреня «Вовки-1»;

• Діонізій Шолдра — відомий художник і реставратор;

• Олена Самогальська — докторка медичних наук, професорка ТНМУ;

• Чеслав Бліхарський та Броніслав Влодарський — видатні польські історики.

Ігор Поклад (1941–2025) — видатний композитор, Герой України, автор пісень «Кохана» та «Чарівна скрипка»;

Мар’ян Лукасевич («Ягода», «Черник») — майор УПА, командир куреня «Вовки-1»;

Діонізій Шолдра — відомий художник і реставратор;

Олена Самогальська — докторка медичних наук, професорка ТНМУ;

Чеслав Бліхарський та Броніслав Влодарський — видатні польські історики.

Історія цієї будівлі доводить: звичайна шкільна споруда в центрі Тернополя насправді є справжнім пантеоном пам’яті та української державності.

Ми писали також: Про що мовчать мами, коли вимикаються камери: історія тернополянки Ольги Фірман у проєкті «Такі часи» .

Про що мовчать мами, коли вимикаються камери: історія тернополянки Ольги Фірман у проєкті «Такі часи»

Тернопільські