На «таємній» нараді Росавіації порівняли себе з Китаєм і почули питання, на яке не було відповіді

31 серпня 2026 р. 11:45

31 серпня 2026 р. 11:45

«Таємна» нарада Росавіації знову виявилася не дуже таємною. Український пранкер Євген Вольнов підключився до закритої онлайн-наради Росавіації та Мінпромторгу РФ щодо сертифікації безпілотників.

Російські чиновники знову спробували провести закриту онлайн-нараду щодо безпілотників. Конфіденційність знову виявилася формальністю: до конференції долучився український пранкер Євген Вольнов.

Перегляньте також

Захищай українське небо разом із 118 ОМБр

Тернопіль передасть ЗСУ обладнання на 1,5 млн гривень

Цього разу йшлося не про «локалізацію» виробництва як таку, а про сертифікацію моделей безпілотних авіаційних систем. Темазвучала прямо: нарада управління безпілотних систем і робототехніки Мінпромторгу Росії «з питання проходження процесу сертифікації виготовлюваних моделей безпілотних авіаційних систем організаціями-виробниками». Організаторами виступили Росавіація та Мінпромторг.

Заступник керівника агентства Андрій Потьомкін, який курує напрям БАС із кабінету Росавіації навів цифри «для загального розуміння»:

– до системи сертифікації надійшло 33 заявки на різні типи безпілотників;

– 7 відкликано;

– 8 отримали позитивний результат;

– у роботі залишається 17 заявок.

Далі від Потьомкіна прозвучало порівняння, яке присутні не заперечили: «У Китая 70. Є до чого прагнути».

Окремо він прокоментував китайський проєкт туристичних польотів у Шеньчжені – пасажирські рейси на електричних аеротаксі (eVTOL) над дельтою Чжуцзян із нібито можливістю летіти в Макао чи Гонконг. Висновок чиновника: «все це повна фігня, як виявилося». Після цього він закликав присутніх «організовувати свою роботу відповідальніше, ніж колеги з Китайської Народної Республіки».

На конференції були представники виробників і конструкторських структур, зокрема ТОВ «Альбатрос», ТОВ «ІКАР», ПАО «ОАК», «Радар ММС».
Після звіту про заявки й сертифікати слово взяв пранкер Вольнов. У сітці конференції він фігурує як «Дронтех». Питання було жорсткішим за бюрократичну статистику: чому українські інженери збирають боєздатні БПЛА «на коліні» за три тижні, а Росавіація та присутні виробники за три роки й мільярди рублів здатні «народити лише пачку сертифікатів для звіту перед Мінпромторгом»?

Далі пранкер прямо запитав, хто з присутніх готовий узяти відповідальність за те, що «поки противник воює, ви просто освоюєте бюджети». Після цього тон наради зірвався.

Запис цієї наради показує не стільки «таємницю імпортозаміщення в комплектуючих» (її російські чиновники вже визнавали раніше, на іншій нараді), скільки іншу системну проблему: державна машина БПЛА в рф вимірює успіх заявками й сертифікатами, тоді як на полі бою вирішує швидкість появи бойових апаратів. Навіть порівняння з Китаєм у цій розмові йшло не про дроти й плати, а про те, що в сусіда заявок на сертифікацію в рази більше – і що російським чиновникам «є до чого прагнути».

Три висновки з цього відео залишаються без прикрас. По-перше, навіть за офіційною статистикою Росавіації програма сертифікації БПЛА буксує: більшість із 33 заявок або відкликані, або досі «в роботі». По-друге, російські регулятори самі ставлять Китай орієнтиром і водночас публічно принижують окремі китайські цивільні проєкти як «фігню» – попри те, що саме китайський контур залишається критичним для російського дронового виробництва. По-третє, чергова «закрита» нарада знову стала публічною. Разом із нею – назви компаній, обличчя учасників і визнання, що головний продукт системи поки що не флот бойових БПЛА, а звітність.

Тернопільські