Обробляє поля з висоти пташиного польоту: шлях ветерана Андрія Саламахи від фронту до агродронів (Партнерський проєкт)

17 вересня 2026 р. 20:24

17 вересня 2026 р. 20:24

• Гул агродрона, планшет у руках і безкрайні поля соняшнику, сої чи кукурудзи, що потрібно встигнути обробити до зміни погоди. Так минають робочі дні Андрія та Юлії Саламахів із Борщівщини. Уже понад три роки вони займаються агродронами та допомагають фермерам обробляти поля.
• Матеріал виготовили у рамках проєкту «Інноваційні медіа України».

Графік тут спрогнозувати майже неможливо – усе залежить від погоди та роботи на полях. Тож редакції «20 хвилин» вдалося вихопити подружжя між об’єктами й поговорити про перші вильоти, роботу агродронів та те, як за три роки змінилася їхня справа.

Перші кроки і збитки на тисячі доларів

Ідея обробляти поля агродронами у родині Саламахів із Борщівщини виникла ще у 2021 році. Про цю техніку Андрію розповів друг, який повернувся з Португалії, де агродрони активно використовували для обробки виноградників і садів. Оскільки чоловік давно був пов’язаний з офісною та комп’ютерною технікою і її ремонтом, вирішив відкрити для себе новий напрям — опанувати керування «металевими пташками». Починати довелося практично з нуля. На той час в Україні агродрони лише набирали популярності.

– Пам’ятаю, як я обирав перший дрон – це була справжня авантюра. Ми взяли кредит і замовили перші два з Китаю за 24 тисячі доларів. Три місяці ми очікували, були проблеми з доставкою, бо рахувався як товар подвійного призначення. Ми оперативно шукали брокерів, які змогли б нам доставити, і за три місяці техніка була у нас. Так як в Україні на той момент цим майже ніхто не займався, то довелося пройти всі випробування та помилки на власному досвіді, – згадує ветеран війни.

Після початку повномасштабного вторгнення ідею бізнесу із агродронами довелося відкласти. Андрій добровольцем долучився до 35-го окремого стрілецького батальйону. Разом із побратимами воював на Сумщині та Донеччині. У червні 2023 року чоловік повернувся до цивільного життя. Тоді вирішив не відкладати власну справу й знову ризикнути – розвивати власний «Дрон-Агро».

– Якщо хтось думає, що достатньо купити агродрон, заправити його рідиною для обробки – і все, то це так не працює. Якщо не вміти ними керувати, то вони просто падають. А кожне падіння – чималі збитки. Наприклад, за перший місяць таких падінь у нас були збитки на 7 тисяч доларів, бо спочатку ми навіть не розуміли, як його правильно підключити. Але мене мотивувала моя родина і бажання бути кращим у цій сфері. Пам’ятаю цей захват, коли нам вдалося запустити його, – каже підприємець. – Першими клієнтами стали фермери, яким ми раніше ремонтувала комп’ютерну техніку. Я розповідав їм про нову технологію, вони в нас повірили. На початку за день ми могли обробити 5–6 гектарів, а максимально було 10 гектарів.

Родинний підряд на керуванні ангродронами

Клієнтів ставало більше, а разом і з цим і бажання масштабуватися. Тому Андрій Саламаха вирішив знову ризикнути і подати заявки на дві програми, щоб отримати грантові кошти. Загалом вдалося залучити понад 1,5 млн гривень за програмою «Власна справа» та від Українського ветеранського фонду. За них придбали два дрони, комплектуючі та вантажівку для їхнього перевезення.

– Наразі ми надаємо послуги з внесення засобів захисту рослин за допомогою агродронів. У роботі маємо п’ять «металевих пташок». Кожен дрон обладнаний баком приблизно на 25 літрів. За вісім годин роботи техніка може обробити від 120 до 170 гектарів. Агродрони використовуємо для роботи з високорослими культурами – зокрема соняшником, ріпаком та кукурудзою. Це більше сезонна робота – працюємо з травня і до пізньої осені. Спочатку обробляємо пшеницю, далі інші культури, а восени займаємося десикацією соняшника, сої та кукурудзи, – говорить Андрій Саламаха.

Згодом до керування агродронами долучилася і дружина ветерана Юлія. Андрій Саламаха просто дав їй потримати планшет, за допомогою якого керують технікою. Жінку зацікавила велика кількість кнопок і функцій.

– Поступово навчилася сама запускати – він злітав, а далі в програмі ознайомлювалася з усіма функціями, як регулювати висоту, ширину захвату поля. Настільки захопилася, що базове керування вивчила за два дні, – говорить Юлія Саламаха.

Погода і тривоги диктують графіки

Попри те, що агродрони дозволяють працювати там, де наземна техніка має обмеження, така робота потребує точності та постійного контролю за погодою.

– Під час внесення засобів захисту рослин враховуємо вологість повітря, температуру та швидкість і напрямок вітру. Важлива й висота польоту. Ми працюємо від 4 до 10 метрів над культурою. Ми вносимо 5–10 літрів робочої речовини на гектар. Чим менше ви вносите, тим висота має бути нижчою. Неправильно налаштована робота може зашкодити культурам на сусідніх ділянках. Якщо порівнювати з наземними обприскувачами, то він дає 150–200 літрів робочої речовини, – розповідає підприємець.

Навіть якщо замовлення заплановане, виконати його одразу вдається не завжди. Погода може змінити плани за лічені хвилини. Напередодні команда приїхала на ділянку площею 60 гектарів. Планували завершити роботу за кілька годин, однак через вітер довелося розділити обробку на дві частини.

– Ми зробили 11 гектарів, перевірили анемометром швидкість та напрямок руху вітру і побачили, що швидкість уже майже 3,7 м/с. Довелося зупинитися і продовжити роботу о шостій вечора. Зараз осінь і погода різко змінюється, а з понеділка – тиждень дощів. Тому в цій роботі також не можна все спрогнозувати на 100%. Інколи доводиться працювати вночі або рано вранці, – додає Андрій Саламаха.

А в умовах повномасштабного вторгнення варто відслідковувати ще й поширення повітряних тривог.

– На роботу агродронів впливає повітряна тривога. Відбувається підміна сигналу, дрон стає некерованим і просто падає, а це падіння може коштувати десятки тисяч гривень, враховуючи, що комплектуючі коштують у нас втричі дорожче, ніж за кордоном. Тому як тільки тривога доходить до нашої області – ми одразу садимо його на землю. Бували випадки, що доводилося йти 700 метрів полем із соняхами, щоб знайти і забрати його, але добре, що є геомітки. Це спрощує роботу, – наголошує Андрій Саламаха.

Для Андрія Саламахи розвиток «Дрон-Агро» – це не лише про збільшення кількості техніки. У майбутньому він хоче створити кооператив та розширити команду, щоб агродрони могли обробляти ще більше українських полів.

«Кожен букет — з любов’ю та турботою»: родина військового відкрила квіткову крамницю у Козові (Партнерський проєкт)

Від консультацій до денного стаціонару: ветеран з Кременця розвиває клініку сімейної медицини Family Med (Партнерський проєкт)

«Мріяв повернутися з фронту і варити каву»: дружина загиблого Олега Шелетина розвиває кавʼярню в Тернополі (Партнерський проєкт)

Тернопільські