«Списали на COVID і все зам’яли». Чому справу смерті після навчального центру закрили

23 вересня 2026 р. 20:22

23 вересня 2026 р. 20:22

Після перебування у навчальному центрі в Ігоря Усцького були численні гематоми, вибиті зуби, переломи ребер і травма грудної клітки. Родина подала заяви про побиття до поліції в Тернополі, Чорткові та Копичинцях. «20 хвилин» дізналися, чи досі розслідують справу побиття і як живуть зараз неповнолітні діти померлого військового.

Минув рік від смерті 48-річного Ігоря Усцького з Копичинців.

Чоловік помер 20 серпня 2025 року в лікарні. У документах причиною смерті зазначили COVID-19. Родина ж від самого початку не погоджувалася з цією версією і стверджувала, що перед смертю Ігоря жорстоко побили у навчальному центрі на Рівненщині. Редакції надали фото і відео, які підтверджують, що на тілі чоловіка живого місця не було.

Справу про вбивство закрили

Тоді Спецпрокуратура у сфері оборони Західного регіону повідомила «20 хвилин», що за фактом смерті військовослужбовця внесли відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 115 КК України із приміткою «природна смерть». Водночас через виявлені на тілі чоловіка ушкодження слідство розглядало і версію його побиття.

До цієї історії «20 хвилин» повернулися у грудні 2025 року. Тоді у Спецпрокуратурі повідомили, що провадження за фактом можливого умисного вбивства закрили через відсутність складу злочину. За висновком судово-медичної експертизи, причиною смерті стали ускладнення COVID-19 — двобічна пневмонія, яка призвела до гострої дихальної недостатності.

Водночас розслідування обставин, за яких Ігор отримав тілесні ушкодження, продовжили та передали до Рівненської спеціалізованої прокуратури. То де справа через рік, намагалися з’ясувати «20 хвилин».

Як живуть троє дітей

Донька Ігоря Ірина розповіла, що за цей рік отримали єдиний документ від органів слідства — про закриття розслідування щодо СЗЧ, в якому, за версією слідства, певний час перебував Ігор Усцький. Закрили її через смерть батька. Про побиття у навчальному центрі та хто до цього причетний, каже донька, — досі не почули правди.

— Смерть батька списали на COVID. Добиватися розслідування нікому, то все і зам’яли, — каже Ірина Усцька.

Ірина розповіла, що після втрати батька їхня сім’я фактично залишилася без людини, яка могла б підтримати їх, трьох дітей. І добиватися подальшого розслідування його смерті фактично немає кому. Мати має певні проблеми зі здоров’ям, сама Ірина із молодшим братом ще неповнолітні, а старшого із дітей через кілька місяців після батькового похорону забрали до війська. Грошей на адвоката у рідних немає.

— Тяжко нам, — каже донька. — Молодший брат неповнолітній, подався до вечірньої школи. Мені 18 виповниться лише у жовтні. Треба йти кудись вчитися, а я не маю змоги — і фінансової зокрема. Після смерті батька надія хіба на старшого брата Романа була. Але він вже майже рік на службі. І допомогти нам особливо нікому.

Ірина розповіла, що зараз живе у бабусі — неподалік від будинку родини. Її 16-річний брат залишається з матір’ю.

«Помер не від COVID» — рідні

Ірина згадує батька як спокійну та господарську людину. Каже, він працював трактористом, допомагав людям обробляти городи й багато часу проводив по господарству.

— Він у нас дуже сильний, добрий чоловік, — згадує донька. — Випивати не любив. Трактористом був, людям городи обробляв, дуже господарський був. Оце лише пам’ять про нього такого у нас і залишилася.

Батька, за словами доньки, після призову по мобілізації забирали до Рівного, діти їздили до нього, а після навчання він повернувся додому і, за словами Ірини, залишався з родиною понад рік — до літа 2025-го. Тоді чоловік запевняв рідних, що все домовлено і проблем не буде. Далі, за словами Ірини, батька знову забрали. Саме після цього, стверджує вона, почалися події, які зрештою привели до його смерті. Тоді ж рідні дізналися про те, що батько офіційно у СЗЧ.

— У листопаді 2025 року ми отримали постанову слідчого Спецпрокуратури про закриття провадження щодо батькового СЗЧ у зв’язку з його смертю, — розповіла Ірина і надала редакції ці документи. — Підозру йому, як зазначили в документі, не вручали.

Рідні дотепер переконані, що Ігор Усцький помер не від COVID-19, як зазначено у документах, а внаслідок побоїв і катування в навчальному центрі на Рівненщині. За словами доньки, чоловікові вибили зуби, стріляли над головою, били прикладом по голові й тулубі, змушували присідати, били по руках та ногах. На тілі були численні гематоми, переломи ребер і травми грудної клітки.

— А хто довів його до такого стану, що весь синій від побоїв був — так ніхто і не з’ясовував. Все списали на Covid і забули, — каже Ірина. — І ніхто, жодна людина за це не відповіла. Про яку ми справедливість говоримо?..

То де справа про побиття?

«20 хвилин» звернулися до Спецпрокуратури у сфері оборони Західного регіону. Там зазначили, що провадження щодо смерті закрили ще минулого року. А побиття чоловіка нібито розслідувала поліція.

У поліції Тернопільщини підтвердили, що справу, яку розслідували за статтею 115 Кримінального кодексу України з позначкою «Природна смерть», справді закрили. Але й підтвердили редакції інформацію про те, що на тілі чоловіка були тілесні ушкодження.

За даними поліції, вони опитували працівників Військової служби правопорядку, які мали контакт з Ігорем Усцьким у Тернополі (коли встановили його місцеперебування і щодо СЗЧ доправили до ВСП — прим. авт.) До матеріалів долучили фотографію чоловіка — у поліції стверджують, що на момент перебування в Тернополі видимих тілесних ушкоджень у нього не було.

Далі, за словами правоохоронців, Ігоря Усцького доставили до навчального центру на Рівненщині. Після перебування там чоловіка нетривалий час його знову повернули до Тернополя — і тоді вже були помітні тілесні ушкодження. Зафіксували їх і коли Ігор помер у лікарні — синці були на різних частинах тіла, зокрема на руках і ногах.

Після повернення з Рівного Усцького доставили до лікарні. Там йому діагностували COVID-19. Судово-медичний експерт, за словами слідчих, дійшов висновку, що саме коронавірусна хвороба стала причиною смерті. Тому провадження за статтею 115 КК України закрили.

Однак походження тілесних ушкоджень залишилося окремим питанням. Оскільки, за матеріалами справи, чоловік виїхав із Тернополя без видимих ушкоджень, а повернувся з ними, матеріали щодо цього епізоду скерували до Рівненської області, зазначили у відділі комунікації головного управління Нацполіції в області.

Провадження розслідували за ч. 1 ст. 127 Кримінального кодексу України, — йдеться про катування. Але, як дізналися «20 хвилин» від рідних Ігоря Усцького, це провадження поліція Рівненщини закрила. Ми очікуємо на підтвердження цієї інформації від правоохоронців Рівненщини. Щойно отримаємо, опублікуємо.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

Тернопільські