Є право на відстрочку, але її не дають: що робити і де та як оскаржувати

02 жовтня 2026 р. 19:31

02 жовтня 2026 р. 19:31

• Є законна підстава для відстрочки, але документи не приймають, рішення затягують або відмовляють — з такими ситуаціями до редакції «20 хвилин» звертаються тернополяни.
• Що робити, якщо відстрочку не надали у встановлений строк, відмовили без зрозумілого пояснення або вона не відображається у «Резерв+» — пояснює адвокатка.

До редакції звертаються мешканці Тернопільщини, які мають підстави для відстрочки, але не можуть її оформити або підтвердити.

Що цікавить читачів

Петро М. розповів, що є єдиним близьким родичем літньої людини, яка потребує догляду. За його словами, він має відповідний акт, що підтверджує необхідність догляду, однак у відстрочці йому відмовили.

— Я єдиний близький родич, який може за бабусею доглядати, — розповів Петро. — Я єдиний онук, мама за кордоном, тата в нас немає. Що робити і які документи отримати, щоб все оформити належним чином?

Чоловік каже, що пробував оформити відстрочку, але отримав відмову, мовляв, наявні документи не стали підставою для надання йому відстрочки. Тому тернополянин цікавиться, чи варто спробувати вдруге і що робити після відмови.

Іван О. написав до редакції з іншою проблемою. Каже, що має підстави для відстрочки, однак у ЦНАПі не змогли прийняти його документи. А йти до ТЦК за оформленням не хоче. Бо, каже, що вийти звідти вже не зможе.

Що робити людині, якщо ЦНАП не може оформити її заяву? Чи має вона звертатися до ТЦК і куди податися, якщо документи фактично нікуди не приймають?

Ще одне питання поставив у коментарях Сергій І. Його цікавило, що робити, якщо право на відстрочку є, але в «Резерв+» вона не відображається.

Якщо людина має законну підставу для відстрочки від мобілізації, це ще не означає, що в застосунку одразу з’явиться потрібна відмітка. Заяву можуть не розглянути у визначений строк, відмовити через документи або дані в реєстрах, а інколи проблема взагалі виникає через помилку в іншій державній системі.

Що робити в таких ситуаціях, які строки має ТЦК, якою повинна бути відмова і коли варто звертатися до суду — «20 хвилин» запитали адвокатку Олену Степанову.

Скільки мають розглядати

З 1 листопада 2025 року документи на відстрочку подають через ЦНАП, а ті підстави, які можна підтвердити через державні реєстри, оформлюються через «Резерв+».

— ТЦК напряму документи на відстрочку не приймає, — нагадала Олена Степанова. — ЦНАП у цій процедурі лише приймає документи та передає їх до ТЦК — рішення про надання відстрочки ухвалює відповідна комісія.

Комісія має розглянути заяву та документи протягом семи робочих днів від дня її реєстрації. Якщо для перевірки права на відстрочку комісія надсилає запити до інших державних органів, загальний строк не може перевищувати 15 робочих днів.

Тому, якщо людина подала документи і після закінчення встановленого строку не отримала жодного рішення, адвокатка радить не чекати безкінечно.

— Якщо після подання документів у встановлений строк немає рішення, необхідно оскаржувати бездіяльність комісії до адміністративного суду, — пояснює Олена Степанова.

Вона також радить уже після спливу семи робочих днів письмово поцікавитися, на якій стадії перебуває розгляд заяви.

Якщо відмовили

Відмова не повинна зводитися до загальної фрази на кшталт «не підтверджено право на відстрочку», додає адвокатка.

— За результатами розгляду заяви людині мають надіслати повідомлення про відмову за формою, визначеною додатком 7 до Порядку №560, — пояснює Олена Степанова. — Якщо документи подавали через ЦНАП, ТЦК надсилає таке повідомлення на електронну адресу, яку заявник зазначив у заяві.

Важливо, щоб у відмові були зазначені конкретні мотиви. Тобто має бути зрозуміло, чого саме бракує або чому подані документи не підтверджують право людини на відстрочку, додає адвокатка.

— Не просто щось на кшталт «ви порушили пункт 58 Порядку», а чітко прописано, чого саме бракує або чому документи не підтверджують право, — наголошує Олена Степанова.

Одразу до суду

Рішення комісії про відмову можна оскаржити в судовому порядку. Це прямо передбачає Постанова Кабміну №560.

Адвокатка не радить витрачати час на досудове оскарження, якщо людина хоче захистити своє право через суд.

— Не рекомендую проходити шлях досудового оскарження. Втратите час. Раджу одразу звертатися до суду, — каже Олена Степанова.

До позову, за її словами, варто долучити документи, які людина подавала для оформлення відстрочки, опис вхідних документів, який видає адміністратор ЦНАП після їх направлення до ТЦК, а також скріншот папки «Вхідні» електронної пошти, якщо рішення чи повідомлення надходило електронно.

Водночас перелік документів для суду залежить від конкретної ситуації.

Якщо немає в «Резерв+»

Окрема проблема — людина має право на відстрочку, але воно не відображається в застосунку.

Тут, за словами адвокатки, спочатку потрібно з’ясувати, де саме виникла проблема. «Резерв+» отримує дані про народження, шлюб, освіту, інвалідність та інші відомості з різних державних систем. Тому виправляти помилку потрібно саме там, де вона виникла.

Дані про народження чи шлюб — через ДРАЦС. Дані про освіту — через навчальний заклад та ЄДЕБО. Соціальні дані та інформацію про інвалідність — у відповідному реєстрі, каже адвокатка.

— Якщо ж помилка стосується саме військово-облікових даних, її можна виправити через «Резерв+», — додала Олена Степанова.

Міноборони також пояснює : якщо підставу для відстрочки неможливо підтвердити через державні реєстри або вона ще не цифровізована, документи можна подати через ЦНАП.

Олена Степанова говорить саме про типові, а не про статистично найпоширеніші помилки. За її словами, одна з них — неповний пакет документів або документи, які не відповідають конкретній підставі для відстрочки, визначеній у додатку 5 до постанови Кабміну №560.

Ще одна проблема — невідповідність прізвища, імені і по батькові, ідентифікаційного коду, дат народження чи інформації про родинні зв’язки у різних державних реєстрах.

Правильно обрати підставу

Окремо адвокатка звертає увагу на ситуації, коли людина має кілька обставин, які можуть давати право на відстрочку, але обирає не ту підставу або не підтверджує її необхідними документами.

Як приклад вона наводить постійний догляд.

— За однією з підстав право на відстрочку може виникати у військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд за хворою дружиною, чоловіком, дитиною, батьком чи матір’ю, — пояснює Олена Степанова. — Інша підстава стосується військовозобов’язаних, які мають одного з батьків з інвалідністю I чи II групи та відповідають додатковим умовам.

Тобто сама наявність інвалідності у родича ще не означає, що будь-яка підстава автоматично підходить.

Важливо, на якій саме нормі людина просить надати відстрочку і чи відповідають її обставини вимогам цієї норми, пояснює адвокатка.

Саме тому Олена Степанова радить перед поданням документів перевірити не лише наявність права на відстрочку, а й перелік документів, необхідних саме для цієї підстави.

Що зберігаємо після подання

Якщо подаєте документи через ЦНАП, збережіть:

— опис документів, які прийняв адміністратор;

— підтвердження подання заяви;

— копії всіх документів, які подавали;

— електронні листи та повідомлення;

— скріншоти, якщо відстрочка не з’явилася в «Резерв+».

— Це може знадобитися, якщо доведеться доводити, що документи були подані, які саме документи подавалися і коли саме це відбулося, — пояснює адвокатка.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

Тернопільські