Два роки надії та – Чортківщина зустріла Воїна Колісника Василя «на щиті»

10 жовтня 2026 р. 18:09

10 жовтня 2026 р. 18:09

Осінь поволі вкриває землю позолотою, та для Чортківського краю ця пора знову затьмарена чорною скорботою. Ще одну родину спіткало горе війни – найстрашніша звістка про загибель сина, брата, друга… Ще одна материнська надія обернулася невимовним болем. Після тривалих місяців невідомості додому «на щиті» повернувся Захисник України Колісник Василь, який із 10 жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти.

Василь народився 13 січня 1982 року в селі Угринь Заводської громади, що на Чортківщині. Тут минули його дитинство та юність, тут – його родинне коріння, його рідна земля. Він зростав у багатодітній сім’ї, де батьки виховували п’ятьох дітей. Доля родини вже завдала болючих ударів: один із братів Василя трагічно загинув ще в юному віці. А нині інший брат, Володимир, сам стоїть на захисті України у лавах Збройних Сил.

17 травня 2024 року Василь став до військової служби. Він боронив Батьківщину в складі зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А4267. Та вже восени того ж року зв’язок із ним обірвався.

Автор: фото з архіву родини Колісників

За наявною інформацією, 10 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області, внаслідок мінометного обстрілу та подальших штурмових дій російських військ, Василь зник безвісти. Відтоді для його рідних почався довгий і болісний час невідомості…

Два роки – це сотні днів очікування, коли надія не дозволяє змиритися з найстрашнішим, коли серце прагне вірити, що рідна людина жива, що ще повернеться, що ще відчиняться двері й почується знайомий голос… Але результати генетичної експертизи, проведеної за зразками матері, Ганни Петрівни, підтвердили страшну правду: Василь загинув.

Автор: Тетяна Лякуш

Не створив він власної сім’ї, не звив подружнього гніздечка. Тривалий час його турботи потребувала хвора мати, якою опікувався. І тепер у її житті – ще одна непоправна втрата, ще один біль, із яким доведеться вчитися жити.

Теплого суботнього дня, 10 жовтня, Чортків зустрів полеглого Захисника. Біля катедрального собору Верховних апостолів Петра і Павла зібралися краяни, аби віддати останню шану Василеві Коліснику, який повернувся додому «на щиті».

На подвір’ї храму священнослужителі відправили молебень. Після молитви траурний кортеж вирушив до будинку на вулиці Січинського, 5А, квартира 1, де проживав Василь. О 18-й годині тут відбудеться парастас.

Чин похорону та прощання з Героєм розпочнеться в неділю, 11 жовтня, о 13-й годині. Вічний спочинок Захисник України віднайде на кладовищі рідного Угриня, поруч із двома похованими побратимами.

Василь повернувся на рідну землю. Повернувся після довгого очікування, після місяців невідомості, після дороги, яка для нього стала останньою. І тепер його ім’я назавжди залишиться в пам’яті рідного села та Чортківщини – як ім’я Захисника, котрий віддав життя за Україну.

Світла вічна пам’ять і слава Герою Коліснику Василю!

Тернопільські