Садовод-любитель чортків'янин Орест Лижечка: «Екзотами нині уже не здивуєш»

22 жовтня 2026 р. 19:38

22 жовтня 2026 р. 19:38

Так-так, нині завсідник його улюбленої теми – наш колега за приналежністю до журналістського фаху (бо довголітній фотокореспондент чортківської районної газети «Голосу народу»), Маестро фотографії з великої літери (бо художник EFIAP, тобто заслужений художник Міжнародної федерації фотомистецтва), чиє ім'я, як і почерк у майстерності світлопису, достоту впізнавані земляками, – Орест Лижечка.

Фото: з архіву Ореста Лижечки

А ще, як і кожна талановита людина, Орест Францович має купу різноманітних захоплень. А поміж тих хобі – не ображене ним і садівництво. Навіть сказати б: він – садовод-новатор. Бо надзвичайно любить новинки, хоча й прекрасно розуміє, що впровадження їх неодмінно потребує неабиякого терпіння, наполегливості та витримки. Адже здебільшого на результат доводиться чекати роками. Звичайно ж, не байдуже спостерігаючи, що в підсумку витворить природа, а крок за кроком долаючи часом тернистий шлях.

Зізнається: колись в молодості, працюючи викладачем в училищі та частенько буваючи на літній практиці зі своїми студентами в Криму, заздрив, що в тамтешньому кліматі привільно почуваються персикові деревця. По перебігу літ змінилася кліматична картинка: тепер, каже, персики можна уздріти тут, у нас – ледь не в кожному саду. І нектаринки теж. Останнім часом активно культивується хурма (зауважмо: у перекладі з грецької – «їжа богів»!). У нього також є три сорти цього субтропічного деревця. «На районовані сорти хурми (тобто життєспроможні в наших умовах) має бути морозостійка підщепа Вірджинська, – вже маючи певний досвід, розповідає п. Орест. – Треба ретельно відстежувати кожен-кожнісінький момент, – резонно наголошує. – Враховувати багато нюансів, трохи передбачати наслідки. Бо зміна погоди може враз звести всі старання нанівець».

А ще наш колега впритул захопився інжиром (інші популярні назви – фігове дерево, смоківниця). Особливо пишається сортом Білий Марсель, отриманим з Франції, – поміж інших восьми. Полюбляє й сорти Далматський, Брунсвік. Це теж субтропічна рослина, а в Україні, за словами Ореста Францовича, столицею інжиру є місто Ізмаїл на Одещині. Загалом культивується на півдні України, зокрема і в Криму, а також на Закарпатті. Для охочих долучитися до вирощування цієї культури тут же ознайомлює: інжир дає плоди і жовтого, й червонуватого, і коричневого, синього та фіолетового забарвлення – словом, усіх кольорів спектру. Є й смугасті. Інжир витримує температурний режим до мінус 12-14 градусів за Цельсієм. Проте в наших широтах його краще утеплити або ж вирощувати у відрах, постійно підживлюючи та забезпечуючи відповідний полив. Бо рослина любить вологу, проте не її надмір. Отже, потрібний добрий дренаж.

Узагалі ось ця публікація не стільки інформативна, як пізнавальна: а раптом комусь з читачів сайту знадобиться прочитана інформація? Тому-то п. Орест і погодився на коротеньку розмову: в жодному разі не з тією метою, щоб похвалитися, ні. Розповів, що залюбки плекає й гранат (чи гранатове дерево) – також з розряду тропічних культур. І – надзвичайно корисних. Ще – двоє дерев лавра благородного.

– Любителі садівництва тепер освоюють багато різних культур, про які раніше навіть говорити стосовно нашого клімату було утопією, – коментує принагідно. – Та все змінюється: давним-давно на Чортківщині вирощують лимон, ківі, пасифлору. Вже освоєне й дерево банана північного – азиміну. Серед новинок, що на слуху в тих, хто полюбляє щось досі незнане, то актинідія, пепіно, зизифус.

– У соціальних мережах можна почерпнути дуже багато різної інформації, – зауважує наш садовод-любитель. – І серед неї чимало недостовірної, на яку зазвичай зопалу ведуться передусім новачки. Або ж ті, кому хочеться чим скоріше дістатися бажаного результату. Нерідко й наражаються на обман. Тому раджу долучатися до найбільш популярних, вже «розкручених» груп, знайомитись з порадами визнаних спеціалістів. Дослухатися рекомендацій надійних продавців. Обмінюватись початковою інформацією чи вже набутим досвідом наживо. І тоді ваша цікавість неодмінно обернеться ще й на задоволення та неабияку користь.

Тернопільські