«Хочемо, щоб іноземці захоплювалися українським»: як родина Фролових розвиває сад і власний бренд (Партнерський проєкт)

03 листопада 2026 р. 20:22

03 листопада 2026 р. 20:22

• Закласти горіхово-сливовий сад під Тернополем, створити авторський напій та розробити страви з власного врожаю вдалося родині Фролових. Вони одні з перших у регіоні, кому вдалося поєднати на одній ділянці волоські горіхи та сливи й отримати якісний урожай обох культур. Для братів Юрія та Сергія і їхнього батька Валерія садівництво стало новою важливою справою, яка потребує багато сил і уваги. Тепер родина планує розвивати власний бренд. В ексклюзивному інтерв’ю для «RIA плюс» Фролови розповіли про перші виклики й успіхи, показали свій сад і продукцію.

• Матеріал виготовили у рамках проєкту «Інноваційні медіа України».

Закласти горіхово-сливовий сад під Тернополем, створити авторський напій та розробити страви з власного врожаю вдалося родині Фролових. Вони одні з перших у регіоні, кому вдалося поєднати на одній ділянці волоські горіхи та сливи й отримати якісний урожай обох культур. Для братів Юрія та Сергія і їхнього батька Валерія садівництво стало новою важливою справою, яка потребує багато сил і уваги. Тепер родина планує розвивати власний бренд. В ексклюзивному інтерв’ю для «RIA плюс» Фролови розповіли про перші виклики й успіхи, показали свій сад і продукцію.

У 2015 році родина закупила саджанці у буковинських горіховодів і посадила їх на 10 гектарах у селі Дичків. Так з’явився один із перших горіхових садів на Тернопільщині. А нині тут майже 2000 сливових дерев і близько 600 горіхових.

— Сад зростає, і він дає неймовірну енергію. Наша українська земля — найродючіша, і ці дари природи ми хочемо використовувати на повну для розвитку нового напрямку в Тернополі. Бо наразі наша родина зі сливово-горіховим садом є першопрохідцями в Україні, — каже підприємець, автор ідеї створення саду Юрій Фролов.

З Фроловими зустрічаємося в ресторані «Гріє», який, за задумом Юрія Фролова, має продовжувати історію переробки зібраного в саду урожаю. На полицях біля входу — авторський напій та соуси. Продукцію гарно оформили й подбали, щоб кожна позиція мала свій вигляд. Тут відчувається бажання не просто виготовляти щось із власного врожаю, а створювати продукт, який хочеться скуштувати.

Дві культури на одній землі: задум, який спрацював

Ідея закласти горіховий сад виникла понад 10 років тому. Тоді в медіа з’являлося чимало матеріалів про «мільйонера з горішка», в Україні проводили семінари, а горіховий бізнес лише починав розвиватися. Сергій Фролов вивчав досвід, і його цікавило не лише те, що варто робити, а й помилки інших, щоб  їх уникнути.

— Ділянка була захаращена, на ній росло багато кущів, але за рік ми підготувати територію до висадки. Зараз у саду ростуть шість сортів волоського горіха, — розповідає менеджер саду Сергій Фролов. – Перший урожай він дає через 8–9 років після висадки. Тож щоб отримувати користь від саду раніше, ми вирішили поєднати його з іншими культурами. Обирати було непросто, адже волоський горіх виділяє  речовину юглон, яка діє як природний гербіцид і пригнічує ріст багатьох інших культур. Нарешті зупинилися на сливах. І, як показує наш досвід, не прогадали.

Для свого саду Фролови обрали сливи різних сортів, зокрема, «Анна Шпет», «Президент», «Кишинівська», «Стенлей» та «Енеїда». Вони достигають у різний час, тож збір урожаю починають у середині червня і завершують восени. За садом потрібно постійно доглядати. Цим займається найстарший у родині — Валерій Фролов. Раніше чоловік не мав справи із садівництвом чи сільським господарством, однак тепер ця справа його захопила. Особливо, коли побачив результати.

— Від ранньої весни до пізньої осені в саду працюють люди й техніка: трактор, обприскувач, фреза, косарка. Траву треба косити чотири рази на рік, інакше сад заросте бур’янами заввишки з людину. Також обов’язково  фрезерувати міжряддя — це допомагає  зберігати вологу біля коріння дерев  та покращує надходження кисню. Крім того, чотири рази на рік потрібно обробляти дерева від шкідників. Важливо і своєчасно та правильно обрізати гілля, бо від цього залежать кількість і якість урожаю, — розповів садовод Валерій Фролов.

Авторські рецепти з власного врожаю

Перший урожай сливи Фролових дали у 2024 році — тоді зібрали 7 тонн. А вже у 2025-му їх було майже 20 тонн.

— Наша слива дуже смачна, соковита й солодка. Коли зібрали врожай, проаналізували ціни на сливи в Україні та попит на них, то вирішили займатися і переробкою, зокрема, виготовляти напій. Так і з’явився наш фірмовий напій, — розповідає Юрій Фролов.

Для виготовлення цього напою родина Фролових звернулася до першої закарпатської палинчарні — ТОВ «Агрофруктсервіс». Це українське підприємство, відоме виробництвом традиційних напоїв, виробники якого увійшли до трійки найкращих серед колег із восьми країн Дунайського басейну. Продукцію там виготовляють на сучасному європейському обладнанні, а на виготовлення однієї пляшки іде від 7 до 9 кілограмів свіжих фруктів та ягід.

— Наш фірмовий напі й виготовляється за перевіреною технологією. Отримали класний, який має особливі смакові якості. Як каже виробник, кожні пів року його смак покращуватиметься, ставатиме витонченішим і м’якшим, — додає підприємець.

Скуштувати напій родини Фролових можна у двох тернопільських закладах — «Гріє» та Speak Easy. Його пропонують у традиційному вигляді або з лаймом і сіллю. Але це не єдиний продукт переробки слив із саду Фролових. Відвідувачам пропонують також мочені сливи, соуси, джеми, кетчупи та компоти. Бренд-шеф Андрій Корольчук показав, які страви та продукти вдалося розробити й додати до меню за два роки. За його словами, слива має солодкість і кислотність, які дають змогу по-новому розкрити смак різних страв і продуктів.

— Слива гарно поєднується з чорним перцем. Ця спеція підкреслює витонченість її смаку. Навіть тим, хто не любить сливи, наше варення сподобалося, — говорить Андрій Корольчук. — Мочена слива ферментується орієнтовно сім днів, а далі ми зливаємо маринад і ховаємо її на зиму. Що довше вона зберігається, то ніжнішою стає. У неї пряний смак, адже в рецепті є багато перцю та лаврового листа. Додаємо сливу і в заправку для борщу. Також у новому меню запускаємо сливовий пиріг.

Зробити найкраще вдома, для своїх

Якщо зі сливами родина вже напрацювала варіанти переробки, то щодо горіхів поки остаточно не визначилася. У меню закладу їх уже теж використовують, але наразі небагато.

— Останні 5–7 років постачальники не завжди можуть забезпечити горіхи належної якості. Ми бачимо, що продукт, який є на ринку, часто не відповідає нашим вимогам. Наш же горіх відрізняється якістю та розміром: шкаралупа м’яка, а ядро велике. Цього року зможемо зібрати лише 300–400 кілограмів, тому поки не плануємо нічого масштабного. Але далі будемо визначатися, як найкраще використати урожай, — каже Юрій Фролов.

Вирощувати сливово-горіховий сад і правильно переробляти врожай — справа непроста, наголошують чоловіки. Щоразу вони стикаються з новими викликами і щодо пошуку способів переробки, і щодо самого вирощування.  А цього року додалася ще одна проблема — вода. Її стає менше, і підприємці поки не знають, що робити з деревами, якщо води для поливу не вистачатиме. Наразі вивчають це питання. Та попри все родина налаштована розвивати власну справу і створювати продукт, яким пишатимуться не лише в Україні, а й за її межами.

— Для себе ми зрозуміли одну річ: коли маєш урожай, не варто лише дивитися в бік Європи й захоплюватися, як добре там переробляють сировину та створюють якісний продукт. Треба робити це вдома, щоб іноземці хотіли купувати нашу продукцію й захоплювалися українським. — говорить Юрій Фролов. — Ми хочемо створити власний бренд, розвивати його й реалізовувати продукцію. Вкладаємо в нього душу, знання та любов. Вважаємо, що це має цінність на ринку, а чи справді так — нехай нам скаже покупець.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

Тернопільські