Чортківський «Арт-гараж»: як занедбаний дворик бібліотеки перетворився на простір для творчості та спільних ініціатив

08 листопада 2026 р. 13:16

08 листопада 2026 р. 13:16

У Чорткові замість занедбаного гаража облаштували безбар’єрний культурний простір «Арт-гараж». Його створили за грантові кошти за участі бібліотекарів, молоді та місцевих митців. Нині там проводять кінопокази, дитячі клуби, творчі зустрічі та інші заходи. Досвід Чорткова став одним із прикладів аналітичного проєкту ГО «Центр спільних дій», присвяченого розвитку закладів культури в малих громадах.

У часи, коли на України випали небачені випробування війною, культура в малих і постраждалих громадах перестала бути чимось вторинним чи виключно «розважальним». Сьогодні це потужний інструмент психологічної стійкості, економічного самовизначення та збереження ідентичності. Саме на підтримку та дослідження таких трансформацій спрямований масштабний аналітичний проєкт «Від мережевості до спроможності: переосмислення ролі закладів культури в малих громадах» , який реалізується громадською організацією «Центр спільних дій». Ініціатива покликана виявити найкращі практики, описати їх та створити готові інструменти й нормативи для імплементації по всій країні.

Що змінює ініціатива в громаді?

У Чорткові на Тернопільщині місцева бібліотека розташована в будівлі, якій понад сто років. Зала для проведення культурних заходів і зустрічей розміщена на третьому поверсі, куди ведуть круті дерев'яні сходи. Для людей старшого віку, відвідувачів із дитячими візочками та людей з порушеннями мобільності це створює суттєві перешкоди. Щоб зробити культурні заходи доступнішими для мешканців, працівники бібліотеки вирішили облаштувати відкритий простір у внутрішньому подвір'ї, де можна проводити зустрічі, творчі події та спільні ініціативи.

Разом із активною молоддю, місцевими митцями та небайдужими чортків'янами вони ініціювали демонтаж старого занедбаного гаража. На його місці за грантові кошти звели сучасний модульний «Арт-гараж» — повністю безбар'єрний, інклюзивний павільйон доступний для всієї громади. Сьогодні цей простір живе насиченим щоденним життям: тут діє клуб «Книжковий старт» із продуманим сповивальним столиком для немовлят, проходять покази документального кіно від Docudays UA, відбуваються благодійні еко-покази мод із секонд-хенду та творчі зустрічі. Завдяки цій ініціативі комунальна книгозбірня вийшла за звичні межі стін і стала справжнім, доступним для кожного мультифункціональним центром суспільного тяжіння.

Чому саме Чортків був відбраний до проєкту Центру спільних дій?

Коли аналітики Центру спільних дій обирали ініціативи для участі в проєкті серед десятків заявок із різних регіонів України, досвід Чорткова привернув до себе особливу увагу завдяки своїй здатності вирішувати проблему фізичної та соціальної інклюзії за допомогою низової мобілізації та креативних інженерних рішень.

Головна мета аналітичного проєкту Центру спільних дій — знайти і описати працюючі моделі, які доводять: заклади культури не повинні бути ізольованими чи фінансово обтяжливими установами, а можуть ставати драйверами позитивних соціальних змін. Досвід Чорткова яскраво демонструє, , як завдяки спільним зусиллям мешканців та відносно невеликим фінансовим вкладенням можна пристосувати наявні простори до потреб різних груп відвідувачів і зробити культурні заходи доступнішими. Місцева влада спільно з бібліотекарями та громадськістю довела, що культура під час криз є ключем до створення рівних можливостей, згуртованості та активного залучення молоді до життя міста.

Методика успіху: покроковий шлях до змін та роль команди

Реалізація ініціативи зі створення «Арт-гаража» базується на чіткій командній синергії та залученні профільних експертів. Директорка бібліотеки Ірина Брунда взяла на себе лідерство у втіленні дитячої мрії наповнити життям рідне місто, зазначаючи:

«Мені пощастило вирости у Чорткові, буквально через дорогу звідси, в сусідньому будинку. Тому ця бібліотека — мій другий дім. І завжди дуже хотілося, щоб тут було багато життя. І ось тепер я тут і я є тією людиною, яка може здійснити ці мої мрії».

Вона очолила розроблення проєкту модульного павільйону спільно з київськими архітекторами та побудову прозорої бізнес-моделі комунального простору. Художник Остап Барановський долучився до візуального оформлення ініціативи, створивши казкового талісмана міста — персонажа Чорткавера, а також яскравий мурал, який став першим візуальним магнітом у дворику. Своєю чергою, радник міського голови з питань безбар'єрності Іван Космина , який сам послуговується кріслом колісним, забезпечив безцінний експертний супровід доступності середовища з огляду на власний щоденний досвід: від повної відсутності порогів до ретельно продуманої інклюзивної вбиральні.

Цей шлях пройшов через кілька послідовних етапів. Спочатку команда провела серію стратегічних сесій із молоддю та мешканцями, щоб чітко визначити функціонал майбутнього простору. Згодом було залучено фахову архітектурну підтримку та грантове фінансування, а завдяки злагодженій співпраці з міською владою вдалося оперативно вирішити всі процедурні питання. Участь молодіжних лідерів (зокрема Уляни Бутриновської та Олександра Степаненка ) гарантувала, що новий простір повністю відповідає запитам сучасної громади.

Звідки беруться ресурси, вартість проєкту та розподіл бюджету

Фінансова та організаційна стійкість чортківського «Арт-гаража» спирається на чіткий баланс та розрахунок вартості й розподілу бюджету. Загалом бюджет проєкту склав один мільйон гривень грантових коштів. Проте через інфляцію та технічні виклики, такі як підведення води, електрики та блекаути, понад 70–80% фінансування пішло суто на будівельні роботи.

У структурі бюджету чітко розведено фінансові потоки:

• Місцевий бюджет (ресурс громади): Чортківська міська територіальна громада повністю покриває базове утримання комунальної інфраструктури бібліотеки, комунальні послуги (опалення, електроенергію), а також забезпечує стабільні та гарантовані заробітні плати бібліотечним працівникам. Це гарантує базову інституційну сталість установи.
• Грантове та донорське фінансування: самі будівельні роботи, закупівля модульних конструкцій, спеціалізованого обладнання та облаштування інклюзивної території профінансовані за рахунок зовнішніх грантів і міжнародних партнерів.
• Самоокупність та синергія: проведення платних подій, майстер-класів, кінопоказів та дитячих клубів генерує додаткові надходження для розвитку внутрішніх проєктів простору, не обтяжуючи при цьому міську казну зайвими витратами.

Що буде далі: плани та перспективи проєкту

обота Центру спільних дій із вивчення досвіду Чорткова та інших громад продовжується.Попереду на учасників чекає глибока фаза практичної роботи, яка охоплює такі кроки:

• Експертну інституційну оцінку, під час якої фахівці докладно аналізують організаційні структури, фінансові моделі, бюджети та ефективність надання культурних послуг у пілотних просторах.
• Створення методичних рекомендацій: на основі практичного досвіду Чорткова, Ірпеня, Косова та інших громад розробляється пакет типових нормативних документів (статути, положення, внутрішні регламенти), якими зможуть безоплатно користуватися інші українські громади.
• Медійну промоцію та подкасти: до жовтня 2026 року в межах проєкту створюється спеціальна серія з 10 подкастів — відвертих інтерв'ю з лідерами та авторами найкращих культурних ініціатив, що дозволить поширити інформацію про успішні кейси на всеукраїнський рівень.

Тим часом чортківська команда продовжує розвивати потенціал «Арт-гаража» та готує нові події для громади.

Інші відібрані ініціативи: натхнення та голоси громад

Окрім Чорткова, проєкт об’єднав низку інших унікальних команд, чиї натхненники доводять життєздатність культури на місцях.

У Косівській громаді на Івано-Франківщині триває ревіталізація занедбаної будівлі колишньої фабрики у Центр карпатської культури «Килимарка», про що засновниця ткацького ательє Лариса Боден говорить так: «Ми привезли сюди не просто верстати, а віру в те, що традиційне ремесло може жити й розвиватися попри будь-які потрясіння» .

На Тернопільщині Теребовлянський музей-майстерня під керівництвом Лілі Сохи та директора Ярослава Ярошевського перетворився на інтерактивний простір: «Ми прагнули перетворити музей на місце, куди люди приходять не раз на рік на екскурсію, а де творять щодня — спілкуються, навчаються і знаходять спокій» .

У культурній стратегії Ірпеня на Київщині акцент зроблено на оновленні бібліотек і меморіалізації (під керівництвом Софії Мартинюк та Євгенії Антонюк).

На Волині та Прикарпатті Горохівська, Рожищенська та Рожнятівська громади створили цифрову платформу «КРЕДЕНС», і активістка Надія Фещук підкреслює: «Для мене робота зі збереження нематеріальної спадщини — це власний внесок у нашу спільну перемогу» , а міський голова Горохова Віктор Годик додає: «Культурою довго нехтували. Ми першими знайшли сучасний механізм, зрозумілий для молоді, щоб показати багатство нашої історії» .

У Горінчівській громаді на Закарпатті стратегію навколо казок очолює голова Михайло Калинич. На Вінниччині ГО «Наше Поділля» (Юрій Степанець, Євгенія Аверченкова) розвиває бренд «VERETA», а у Звягелі на Житомирщині під керівництвом начальника управління культури і туризму Олександра Широкопояса реалізується комплексна реформа: «Масштабні проєкти популяризують громаду на українському та міжнародному рівнях. Вони показують, що культура — це не про споживання бюджету, а про формування нашої стійкості» .

Більше про досвід Чорткова та перетворення бібліотеки на відкритий простір для творчості, спілкування й громадських ініціатив можна дізнатися у випуску подкасту «Чортків: як бібліотека стала головним простором громади» .

Про інші культурні практики українських громад слухайте в повній серії подкастів «Один одному: Культура» .

Публікацію створено ГО «Центр спільних дій» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Центр спільних дій» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

Тернопільські