вологість:
тиск:
вітер:
Пʼятий рік війни, а деякі лікарні Тернополя без належних укриттів. Хто за це відповідає?
На пʼятому році повномасштабної війни, у деяких лікарнях Тернополя, побачили на власні очі журналісти «20 хвилин», як пацієнти, і медпрацівники змушені перечікувати тривоги або в підвалах, де з труб капає вода, стіни в плісняві й немає туалетів та інших умов, або ж залишатися у палатах і сподіватися, що пронесе. Бо відповідне укриття тут досі не облаштоване.
- «Ми з дитиною два тижні були в лікарні і не знали, що робити коли лунало сповіщення про реактивні дрони», — звернулася до редакції Тетяна К. з проханням з'ясувати, чому нічого не зроблено на п'ятому році великої війни.
- «Мама перебуває в лікарні з важкою формою хвороби, якраз почастішали обстріли. Ми не розуміємо, куди нам ховатися і чи варто лишатися на поверсі, бо сусіднє укриття дуже далеко», — говорить Валентина О.
- «Медики не ознайомлюють, куди бігти в разі загрози, всі сидять на місцях», — нарікає Валентина Д.
Посадовці в один голос говорять: грошей немає, такі обʼєкти має будувати держава, а вона спершу допомагає прифронтовим регіонам. Ми — не в пріоритеті. Але держава все ж гроші давала. У 2024 році, наприклад, Уряд розподілив 1 млрд грн на укриття в лікарнях 13 областей, серед них — Тернопільська. Тернопільщина претендувала на 61,9 млн грн для шести проєктів (за нашими підрахунками на основі відповіді МОЗ ), а отримала лишень 12,1 млн — на одне укриття в Лановецькій міській лікарні.Половину суми, судячи з відповіді, область втратила не через брак грошей у держбюджеті. Три заявки надіслали до МОЗ «з технічними невідповідностями або порушенням строків подачі». У 2025 році держава знову фінансувала лікарняні укриття, зокрема і в сусідній Чернівецькій області. Тернопільщини в тому переліку немає.
Журналісти «20 хвилин» нещодавно побували в укриттях девʼяти медзакладів Тернополя та порівняли ситуацію із 2024 роком, коли перевіряли , як облаштували захисні споруди. І тоді ми писали також, що за два роки повномасштабної війни мало що зробили. Зараз знову поспілкувалися з посадовцями та експертами, проаналізували закупівлі в Prozorro і проєкти в державній системі DREAM, аби дослідити, що змінилося, де гроші витрачали, але неефективно, чому є проблема і чи можливо її вирішити.
Коротко про головне:
- Із 61,9 млн грн державної субвенції 2024 року Тернопільщина отримала 12,1 млн. Три проєкти на 31,2 млн відсіяли через помилки або порушення строків у заявках, ще два на 18,7 млн — через брак грошей.
- Міські лікарні відремонтували найпростіші укриття ще у 2022 році, за нашими підрахунками, це приблизно за 4,4 млн грн з бюджету громади. Натомість ми не знайшли жодного договору на капітальний ремонт укриттів у Prozorro для обласних медичних закладів (розташованих у місті Тернопіль — прим. ред.). Проте побачили закупівл і на проєкти, які досі чекають фінансування.
- Обласна рада каже , що з 2022 по 2026 роки пересилала клопотання лікарень до ОВА, бо бюджет затверджується розпорядженням начальника ОВА. Натомість в ОВА наполягають, що такі обʼєкти на балансі облради та й загалом їх має будувати держава, але пріоритетніше зробити це у прифронтових регіонах. Мовляв, Тернопільська область — це не окрема галактика, в обласному бюджеті таких коштів немає.
- Частина офіційних відповідей про стан укриттів не збігається з тим, що побачили журналісти чи Офіс Омбудсмана. Про це все детально розповідаємо далі.
Яким має бути лікарняне укриття
Щоб співставити норму з реальністю і зрозуміти, яким саме має бути укриття в лікарні, ми звернулися до Олега Борисова, заступника голови Профспілки будівельників України. Він пояснює: усе визначають дві будівельні норми — ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» і ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоровʼя». І саме в лікарні ці вимоги найжорсткіші: тут треба не просто перечекати тривогу, а й продовжувати лікувати.
Укриття розраховують на те, що люди пробудуть у ньому до 48 годин. Місця, за словами Борисова, рахують не лише на пацієнтів, а й на чергову зміну медиків — і окремо думають про тих, кого швидко не перенесеш: лежачих і важкохворих. Звідси і решта вимог. Ось що, за словами Олега Борисова, має бути в лікарняному укритті:
- місце, щоб лежати, а не лише сидіти: базово — від 0,6 м² на людину, а там, де стоять ліжка, каталки й обладнання, — більше;
- шлях без перешкод: стелі щонайменше 2,5 м, щонайменше два виходи, пандуси й широкі проходи, щоб завезти людину на кріслі колісному чи на ліжку;
- чисте повітря: вентиляція з фільтрацією;
- вода й вбиральні: водопровід і каналізація або хоча б окремі приміщення для біотуалетів; щонайменше один унітаз на 50 осіб і один умивальник на 100;
- світло й звʼязок: резервне освітлення, безперебійне живлення, оповіщення й інтернет — на ті самі 48 годин;
- запаси: питна вода, ліки для невідкладної допомоги, засоби пожежогасіння;
- лікування під землею: операційна, невідкладна допомога, палати інтенсивної терапії — щонайменше на половину таких ліжок лікарні, а де приймають пологи, — ще й пологова зала.
У жодній із лікарень Тернополя, робимо висновок на основі наших власних спостережень, немає укриття, де можна лікувати так, як вимагають чинні будівельні норми : з палатами інтенсивної терапії, операційною, вентиляцією з фільтрацією і достатньою кількістю туалетів. Але й різниця між міськими й обласними закладами помітна.
У жовтні 2025 року Офіс Уповноваженого підбив підсумки перевірки 510 укриттів у 23 областях. Майже 9% не мали запасу води, понад 10% — аптечок, 11,5% — безбар'єрного доступу. У Тернополі тоді з медичних укриттів перевірили лише одне — у центрі первинної допомоги. А в серпні 2026 року регіональне представництво Уповноваженого оглянуло одне з укриттів лікарні швидкої і визнало, що там немає засобів першої допомоги та запасу їжі.
Укриття мають рятувати, а не створювати ілюзію безпеки
Із міркувань безпеки ми не вказуємо розташування, номери, конструкцію і технічне оснащення укриттів. Але покажемо вам те, що самі побачили. Тернопільська область — не прифронтова, але безпека людей — тут також має бути в пріоритеті. Згадаймо 19 листопада 2025 року, коли внаслідок російського ракетного удару по Тернополю загинули понад три десятки людей.
За результатами обстеження головного управління ДСНС, які ми отримали у відповіді на запит :
Міська лікарня №2. Підвальні кімнати тут поділили на «відділення»: «Педіатрія», «Кардіологія», «Операційна», окремо — для вагітних і породіль. Є ліжка для дорослих і новонароджених, кувез, кисневі станції, наркозний апарат, операційний стіл.
«Наразі ще не доводилося оперувати тут чи приймати пологи. Будемо сподіватися, що й не доведеться», — каже журналістам медичний директор Віктор Кміта.
На ремонт у 2022 році лікарня отримала 2,99 млн грн; укриття площею 409 м² розраховані на 290 людей, йдеться у відповіді лікарні на запит редакції. Але, як ми побачили, стіни вже облазять, пахне сирістю, і косметичний ремонт, за словами Кміти, тепер доводиться робити постійно й власними силами. Спускаються сюди під час тривоги приблизно 30% пацієнтів — переважно мами з дітьми: при госпіталізації кожен письмово вирішує, чи йти в укриття, зауважують у закладі.
Педіатричний підрозділ лікарні №2 (колишня міська дитяча лікарня) . 24 березня 2026 року вибухова хвиля від російської атаки дрона вибила тут вікна .Табличка «укриття» в коридорі є, але показати його журналістам медичний директор з педіатрії Олег Кобрин без дозволу керівництва й міськради відмовлявся: «Ви будете знімати матеріал, а потім я буду відповідати за це». Пустили лише через кілька днів перемовин. Укриття — звичайний підвал близько 100 м²: коридор із кріслами й одна кімната з шістьма ліжками. Тепло, сирості не відчувається, є вода, ліки, підгузки. Немає вбиральні й окремої вентиляції.
«Треба зробити ремонт і додати ще кімнати», — каже пан Кобрин і пояснює, що зараз працюють над проєктною документацією.
Дитяча поліклініка. Укриття тут немає зовсім — за понад чотири роки великої війни.
«Коли тривога, то ми спускаємося до рецепції посидіти і все. Нам кажуть, як варіант, іти в укриття технічного університету або ще одну будівлю поруч. Але це ж довго: коли летить на місто, є лічені секунди», — каже очільниця консультативно-діагностичного відділення Наталія Слободян.
Олег Кобрин у спілкуванні пояснює: ДСНС не дозволяє облаштувати укриття навіть найпростіше, бо підвал постійно затоплювало. Ми надіслали запит до ДСНС, чи є така заборона. Чекаємо на відповідь. У грудні 2024 року лікарня №2 замовила проєкт укриття для одного зі своїх поліклінічних корпусів за 269 771,44 грн. Адреса збігається із поліклінікою.
Лікарня швидкої допомоги. Укриттів тут кілька, і всі різні. Одне відремонтували у 2022 році за 566 433,79 грн: побілені стіни, ліжка, крісла, штативи для крапельниць, вода, аптечка, вбиральня. Але на стінах уже проступають плями сирості.
«Ще не було такого, щоб усі масово сходили. Хтось виходить за дві стіни, хтось просто спускається на перший поверх», — розповідає фахівчиня з господарської роботи.
В укритті інфекційного відділення з 2022 року, судячи з побаченого, ремонту не було: обшарпані стіни, ліжка поруч зі складеними вікнами, запах плісняви.
До ще одного укриття на території колишньої третьої лікарні — на 100 людей, на ремонт якого виділяли 825 000 грн, — журналістів не пустили: заступник директора Андрій Паламарчук пояснив, що зайва увага може спровокувати обстріл. За даними лікарні, у серпні представництво Уповноваженого визнало це укриття «обмежено готовим».
Обласна клінічна лікарня. Два протирадіаційні укриття загальною площею близько 1000 м² мають вмістити 1000 людей. Те, що ми побачили, укриттям назвати важко: довгі брудні коридори, покинуті кімнати з поодинокими старими стільцями, подерті стіни, калюжі на підлозі, сморід. Одна стара вбиральня на обидва приміщення. Ні води, ні аптечок під час нашого візиту ми не побачили, хоча в офіційній відповіді лікарня пише про 100 каністр води. За роки війни тут, робимо висновок, не зробили ні капітального, ні косметичного ремонту. Проєкти капремонту готові з 2024 року: ми знайшли два оприлюднені проєкти (перший на суму — 13 356 346 грн ( DREAM ); другий — 13 329 503 грн ( DREAM )). Того ж року МОЗ визнало їх такими, що відповідають вимогам, але грошей у субвенції не вистачило.
«Кошти не виділялися», — коротко підсумовує медична директорка Софія Маслій.
В обласній клінічній лікарні два протирадіаційні укриття під час обстежень ДСНС у 2026 році отримували оцінку «обмежено готові».
Обласна дитяча клінічна лікарня. Гроші на облаштування захисної споруди площею 1010 м² лікарня просить ще з 2015 року, а за актом ДСНС вона непридатна для безпечної експлуатації. Тож діти з батьками ховаються в підвалі, який облаштували за власні кошти й гроші меценатів, пояснюють у закладі. Старий бетон під ногами, над головою — неізольовані труби, з деяких капає вода. Стіни подекуди прикриті дошками й ковдрами. Стоять одно-, дво- і навіть триярусні металеві ліжка, поруч — дитячі ліжечка. Кімнату для екстрених операцій відгородили клейонкою й дерев'яними панелями. Вентиляції й туалету немає. Заявка на капремонт справжнього укриття, де у держави просили 12,2 млн грн (повна вартість за кошторисом — 17,4 млн грн) у 2024 році не пройшла через «технічні невідповідності або порушення строків подачі».
«Лікарня не має таких коштів», — каже в. о. директора Надія Фарійон. Тепер разом із благодійним фондом пишуть заявку до міжнародних донорів.
Обидва протирадіаційні укриття під час обстежень ДСНС 28–30 січня 2026 року визнали неготовими.
Обласний онкодиспансер. «Облаштування нових укриттів не планується», — відповів на запит в. о. генерального директора Віктор Підвальний. Укриття в підвалі площею 320 м² на 300 людей облаштували працівники господарської служби, на матеріали витратили орієнтовно 80 тис. грн. Під час нашого візиту ремонт ще тривав: доробляли комірчину й вбиральню. Стільців немає — тривогу перестоюють у коридорі; для лежачих є дві кімнати з ліжками. Над головою — неізольовані труби, на підлозі старий цемент. Вентиляції й ліків ми не побачили, ззовні не знайшли жодного вказівника на укриття.
«В ідеалі треба будувати окремий підземний бункер за всіма нормами, бо те, що ми тут більше підмажемо чи покладемо плитку, безпечніше не буде», — зізнається заступник директора Ігор Дубовий.
Обласний перинатальний центр. Найпростіші укриття площею 300 м² приблизно на 320 людей облаштували власними силами ще у 2022 році, пояснюють у закладі. Тут тепло, чисто й світло, є кімнати для екстрених операцій і пологів, кувез, сповивальний столик, кисневі концентратори, окрема кімната для лежачих. Водночас у переходах на стінах чорні плями, подекуди відпала плитка. Директор Віктор Овчарук говорив з журналістами неохоче: «Я не пам'ятаю, чи отримували ми кошти на ремонт укриття. Мені зараз не до того, у мене важкі пацієнти». І додав: «Немає потреби щось доукомплектовувати».
Для порівняння: Лановецька міська лікарня. Після капремонту за державні гроші в укритті є операційний блок з обладнанням і палати для пацієнтів. Обʼєкт ввели в експлуатацію 17 березня 2026 року. Такий вигляд може мати лікарняне укриття, якщо проєкт проходить відбір на фінансування державою.
Скільки грошей пішло на укриття
Міські лікарні у 2022 році, за нашими підрахунками, уклали договори саме на ремонт укриттів (не обслуговування) приблизно на 4,4 млн грн. У Prozorro ми не знайшли жодного договору на капітальний ремонт укриттів в обласних лікарнях Тернополя за 2022–2026 роки. Водночас лікарня №2 у грудні 2024 року за три дні уклала з одним виконавцем чотири договори на проєкти нових укриттів — разом на 1,12 млн грн, без відкритих торгів ( 333 676,09 грн, 281 173,84 грн, 240 350,72 грн, 269 771,44 грн, кошти з місцевого бюджету та власні. У відповіді на запит лікарня їх не згадала.
Повний перелік закупівель по медичних закладах області із посиланнями — у таблиці .
Чи просили лікарні гроші і хто ухвалював рішення
Фактично всі керівники закладів, із якими спілкувалися журналісти, в один голос кажуть, що просили про виділення коштів як обласну владу, так і державу, втім підтримки не отримали. Якщо місто якось фінансувало роботи, пов'язані з облаштуванням укриттів, то в обласних геть біда.
У закладах кажуть, що неодноразово просили облраду, ОВА і департамент охорони здоровʼя виділити гроші на капітальний ремонт своїх захисних споруд. Але марно.
За словами облради , вирішувати питання облаштування укриттів вона не може: під час воєнного стану обласний бюджет на 2023–2026 роки та всі зміни до нього затверджує виключно начальник обласної військової адміністрації. Тому всі клопотання лікарень облрада пересилала до ОВА «для розгляду та надання пропозицій».
У ОВА відповідальність перекладають на державу. За словами начальника Тараса Пастуха, 85% обласного бюджету — це зарплати і енергоносії, а на укриття обласних медзакладів, за його підрахунками, потрібно 200–250 млн грн.
— Жоден обласний бюджет за свої кошти не зробив укриття. Жодну лікарню не будував обласний бюджет, це завжди будувала держава. Тому що такого ресурсу в нас на місцях просто немає, прокоментував Тарас Пастух у спілкуванні з журналістами. — Головний лікар може написати листи з проханнями, я теж, але якщо партнери не нададуть гроші, то в державному бюджеті також цих коштів не буде. Скільки листів написали? Я ж не канцелярія.
Ніхто не заглядав навіть?
Якщо ми говоримо про лікарняні заклади, то це навіть не про лавочки, продовжує.
— Ми розуміємо, що це має бути укриття, у якому надається послуга. Тому що тут не стоїть питання, що люди прийшли, на який час перебули і повернулися. В укриттях, в лікарняних закладах перебувають ті люди, яким треба надавати послуги, проводячи невідкладне операційне втручання, проводячи реанімаційні дії. Тобто саме по собі укриття — це не про косметичний ремонт стін, до яких ніхто не заглядав, напевно, з моменту їхнього будівництва, — припускає у розмові.
Ще в серпні–вересні 2026 року захисні споруди лікарень області обстежували — оцінювали технічний стан, готовність і потребу в ремонті, повідомляє ОВА . Але результатів у відповіді немає: лише загальне формулювання, що «визначалися потреби щодо покращення технічного стану». І головне — виконувати ці потреби, за відповіддю ОВА, мають самі лікарні: «Відповідні заходи здійснюються закладами охорони здоров'я з урахуванням наявних фінансових ресурсів». Тобто тими самими ресурсами, яких, як кажуть лікарні, у них немає.
Парадокс, але в адміністрації також кажуть, що заклади охорони здоров’я області забезпечені можливістю укриття пацієнтів, медичного персоналу та відвідувачів під час оголошення сигналу «Повітряна тривога».
— Заклади охорони здоров’я, які не мають власних захисних споруд цивільного захисту, забезпечують можливість укриття пацієнтів і працівників шляхом використання захисних споруд інших установ та організацій на підставі укладених договорів, — йдеться у відповіді на запит.
Як саме лікарні мають діяти під час тривоги, уряд прописав у вересні 2026 року, нагадують в ОВА. За жовтого рівня загрози заклад працює у звичайному режимі, але має забезпечити доступ до укриттів, «а за їх відсутності — до приміщень із найменшим ризиком ураження». За червоного — пацієнти, працівники й відвідувачі мають перейти в найближче укриття, якщо лікування можна перервати без загрози для життя. На практиці, як ми побачили, у лікарні №2 в укриття спускаються близько 30% пацієнтів, у лікарні швидкої «хтось виходить за дві стіни», а в дитячій поліклініці під час тривоги просто спускаються до рецепції.
Пастух також зауважив, що область зібрала 55 млн грн на мобільні укриття для Дніпропетровщини, і запитав, чи правильно «перетягувати ковдру» на Тернопільщину, коли вся країна під атакою. Він наголошує, що держава спершу ремонтує укриття в прифронтових областях, а вже потім дійде до Тернопільщини.
— Ми ж розуміємо, де реально тривають бойові дії. Тобто акцент зміщений у виділенні тих коштів… туди, де кожного дня є прольоти, де є потерпілі цивільні, але зокрема де є і наші, в тому числі тернопільські захисники, які в разі, не дай Бог, поранення доставляються в медичні заклади Запоріжжя, Херсона, Харкова. І тому кошти в першу чергу виділяються туди, — пояснює.
Чому державні гроші отримали Ланівці
У липні 2024 року Уряд розподілив субвенцію на захисні споруди в лікарнях, і Тернопільська область була серед 13 регіонів-отримувачів. Половину заявок — три з шести — відхилили через «технічні невідповідності або порушення строків». Причини відмов виклав тоді у відповіді на запит редакції заступник міністра охорони здоровʼя Едем Адаманов. Підказку, що саме було не так із заявкою обласної дитячої лікарні, дає DREAM: серед її документів є лише «чернетка звіту», а обовʼязкового висновку експертизи немає. В обласної клінічної, чиї заявки МОЗ визнало правильними, такий висновок є. А через чотири дні після того, як МОЗ затвердило перелік проєктів, дитяча лікарня замовила новий проєкт — уже «з приведенням до ДБН В.2.2-5:2023». Тож, ймовірно, заявка була неповною. Офіційно причину нам не назвали.
Щоб зрозуміти, чому так сталося, ми ще й проаналізували правила конкурсу. Уряд затвердив їх у квітні 2024 року :
- до 1 травня 2024 року лікарні (через власника) мали подати до ОВА заявку з затвердженою проєктною документацією, позитивним висновком експертизи і гарантією співфінансування;
- перевагу мали заклади ближче до зони бойових дій, з автономним живленням і договорами з НСЗУ на хірургію та стаціонар;
- обʼєкт мав бути готовий до 31 грудня 2024 року.
Тобто слова Пастуха про пріоритет прифронтових регіонів формально мають підставу. Але то був лише один із критеріїв. Крім того, за правилами область мала б доплатити 30% вартості своїх проєктів — близько 13 млн грн. Чи була вона готова це зробити, ми запитали в ОВА. Поки відповіді не отримали.
У 2025 році держава фінансувала публічні інвестиційні проєкти в медицині на 2 056 289,5 тис. грн, і два з них передбачали укриття: новий корпус дитячої лікарні з ПРУ на Запоріжжі (293 млн грн) і ремонт корпусів Чернівецької обласної клінічної лікарні з укриттями (67,75 млн грн). Не прифронтова Чернівеччина до переліку потрапила, Тернопільщина — ні з жодним проєктом.
Лановецька лікарня провела торги у 2024 році. Договір на 13 027 934 грн отримало ТОВ «Тернопільське управління механізації» — єдиний учасник торгів; ціна знизилася на близько 10 тис. грн від очікуваної. У 2025 році є закупівля для того ж самого підрядника без конкурсу на ще 254 288,75 грн на додаткові роботи. Укриття з операційним блоком і палатами ввели в експлуатацію у 2026 році, ДСНС його обстежила. Директорка Департаменту охорони здоровʼя ОВА Ольга Ярмоленко у розмові з журналістами не змогла пояснити, чому обрали саме Ланівці: за її словами, вона не входить до комісії, яка відбирає проєкти (детальніше про цю розмову — нижче).
Як це роблять сусіди
У сусідніх областях також не все ідеально, але ми побачили приклади, коли гроші на лікарняні укриття знаходилися — з держбюджету або місцевих бюджетів.
|
Область |
Заклад |
Що роблять |
Сума |
Джерело |
|
Чернівецька |
обласна клінічна лікарня |
ремонт двох корпусів із влаштуванням укриттів |
67,75 млн грн (держсубвенція, 2025) |
|
|
Хмельницька |
міський перинатальний центр Хмельницького |
гідроізоляція та капремонт підвалу під найпростіше укриття |
1,96 + 1,92 млн грн (очікувана вартість, 2025) |
|
|
Вінницька |
міський «Центр матері та дитини» |
реконструкція з влаштуванням протирадіаційного укриття |
148,2 млн грн (очікувана вартість, 2025) |
|
|
Рівненська |
обласний диспансер радіаційного захисту |
капітальний ремонт протирадіаційного укриття |
12 млн грн (2024, джерело не вказане) |
Область
Заклад
Що роблять
Сума
Джерело
Чернівецька
обласна клінічна лікарня
ремонт двох корпусів із влаштуванням укриттів
67,75 млн грн (держсубвенція, 2025)
Хмельницька
міський перинатальний центр Хмельницького
гідроізоляція та капремонт підвалу під найпростіше укриття
1,96 + 1,92 млн грн (очікувана вартість, 2025)
Вінницька
міський «Центр матері та дитини»
реконструкція з влаштуванням протирадіаційного укриття
148,2 млн грн (очікувана вартість, 2025)
Рівненська
обласний диспансер радіаційного захисту
капітальний ремонт протирадіаційного укриття
12 млн грн (2024, джерело не вказане)
Чи правда, що проєкти були «для косметики»
Тарас Пастух під час спілкування з журналістами також зауважив, що лікарням спершу треба переробити документацію: «У лікарнях мають бути укриття, у яких можна надавати медичні послуги, а не просто перечікувати тривогу… У закладах треба оновлювати проєктно-кошторисну документацію, яку розробляли для косметичних ремонтів, відповідно до нових стандартів». Втім, із документів ми бачимо дещо інше:
- обласна клінічна лікарня у 2024 році замовила проєкти саме капітального ремонту двох укриттів, обидва пройшли експертизу з позитивним висновком, а МОЗ визнало заявки такими, що відповідають вимогам;
- обласна дитяча лікарня у червні 2024 року замовила проєкт з прямою вимогою «приведення до норм ДБН В.2.2-5:2023»;
- психоневрологічна лікарня замовила проєкти капремонту двох укриттів у лютому 2026 року ( 1 , 2 ), на ремонт потрібно 25 млн грн.
У травні 2024 року департамент охорони здоровʼя ОВА вніс ці проєкти в DREAM — державну систему управління публічними інвестиціями, через яку місцеві проєкти претендують на гроші з держбюджету. У серпні того ж року їх обʼєднали в один обласний портфель «безпечних умов» у медзакладах: шість проєктів, як ми порахували, на 105,3 млн грн. Станом на 12 листопада 2026 року система показує таке:
- обласна дитяча клінічна лікарня — 17,4 млн грн , профінансовано на 0%;
- обласна клінічна лікарня, два проєкти — 13,36 млн і 13,33 млн грн, обидва профінансовано на 0%;
- Шумська міська лікарня — 40,1 млн грн, профінансовано на 0%;
- Чортківська і Заліщицька центральні міські лікарні — 8,7 млн і 12,4 млн грн, позначені як профінансовані на 100%, хоча у 2024 році МОЗ їхні заявки на субвенцію не схвалило.
Отже, за даними системи, три проєкти обласних лікарень за два з половиною роки не отримали жодного фінансування. Згодом область внесла їх повторно: проєкт дитячої лікарні — у листопаді 2025 року, одне укриття клінічної — у квітні 2026-го. За відповіддю ОВА, вони «очікують визначення джерел та виділення фінансування». Друге укриття клінічної, проєкт якого МОЗ у 2024 році теж визнало відповідним вимогам, у відповіді ОВА не згадується. Чому — ми уточнюємо. Загалом у відповіді ОВА — три проєкти обласних закладів на 34,4 млн грн, тоді як обласний пакет 2024 року в DREAM, за нашими підрахунками, — 105,3 млн. Різниця — це лікарні громад, про які ОВА не пише, і друге укриття обласної клінічної. Проєкту обласної психоневрологічної лікарні в DREAM ми не знайшли. Тобто, виходить, що обласні лікарні підготували проєкти й потрапили в державну систему, а там і застрягли.
Чи є шанс зрушити з мертвої точки
Ми цікавимося укриттями в лікарнях з осені 2022 року. Щоразу частина посадовців відмовляється говорити, посилаючись на безпеку.
Ми пробували запитати про плани на майбутнє у директорки Департаменту охорони здоровʼя ОВА Ольги Ярмоленко, але від коментаря відмовилася. Звʼязатися з нею через пресслужбу чи телефоном не вдалося, тож журналісти прийшли на прийом громадян. Вона відмовилася говорити під запис, пояснивши, що тему вже коментував начальник ОВА.
Втім, з короткої розмови нам вдалося зробити наступні висновки:
- департамент знає про стан укриттів у лікарнях;
- і саме департамент вніс у DREAM проєкти лікарень, які мали готову проєктну документацію;
- відповідальним за укриття, по-суті, називають балансоутримувача — обласну раду;
- ремонт одного укриття сигналізує про суми близько 13 млн грн і більше, тому лікарні мають шукати донорів і гранти;
- у розмові дала зрозуміти, що вважає тему укриттів чутливою.
Наша позиція: розташування і детальні технічні деталі укриттів справді варто не розголошувати, і ми їх не публікуємо. Але те, чи виділила влада гроші на захист пацієнтів й працівників, чому не виділила, ворогові нічого не дає. Ці дані вже є у відкритих державних реєстрах, а для пацієнтів і лікарів вони принципові.
Що ж далі?
1 жовтня 2026 року МОЗ повідомило , що медзакладам потрібно 669 мобільних укриттів, з них 417 першочергових. У першу чергу їх отримають лікарні біля фронту й кордону, заклади екстреної допомоги, а також ті, де укриттів немає зовсім або вони замалі.
Як вкотре наголошує начальник ОВА, на даний час уряд має чіткий перелік закладів, де він планує проводити відповідні роботи з облаштування цих укриттів. У цьому переліку нібито є наші заклади.
— У пріоритеті ці заклади будуть забезпечуватися фінансуванням по мірі переміщення… зі Сходу, Центру і відповідно на Захід… Далі це відповідно колись дійде до нас. Ми переконані, що ця програма почне працювати в наступному році, — припускає. — Кошти передбачені в Державному фонді регіонального розвитку. І коли ми ці кошти отримаємо — ми вже пройшли фактично всі процедури, буде оголошений тендер, сподіваємося, з'явиться організація, яка це виконає. Якщо дасть Бог, то до весни ця робота буде завершена. Всі інші заклади — тоді, коли отримаємо гроші, приступимо до їхніх робіт. Без грошей, ви ж розумієте прекрасно, що ніхто нічого робити не буде.
Припускаємо, йдеться про укриття центру екстреної медичної допомоги за 3,76 млн грн. Показово, що його проєкт область внесла в DREAM 6 листопада 2026 року — через два дні після запиту редакції. Але навіть якщо держава оплатить усі три обласні проєкти, що чекають у DREAM і про які згадує ОВА, — 34,4 млн грн, — це лише шоста частина тих 200–250 млн, які, за словами Пастуха, потрібні на укриття обласних медзакладів.
Журналісти «20 хвилин» звернулися до Верховної Ради України, Уряду України та Міністерства охорони здоровʼя України із запитом щодо звернень та можливого фінансування ремонту в укриттях на Тернопільщині. Частину запитів «загубили», на частину відповідають. Тож ми чекаємо.
Народний депутат від Тернопільщини, заступник голови бюджетного комітету ВР Володимир Гевко, якому ми також поставили запитання, чому нічого не зроблено, каже, що частина лікарень може отримати гроші на укриття вже наступного року через Державний фонд регіонального розвитку.
– Зараз у багатьох лікарнях немає належних укриттів, і для держави одне з важливих завдань — облаштувати їх. Я знаю, що в деяких медзакладах уже розробили проєкти. Наприклад, в обласній дитячій лікарні документацію виставили на державній платформі, тепер очікують на фінансування. Бюджет у ненайкращому стані. Значна його частина – кошти міжнародних партнерів, які мають цільове призначення. Тобто донори визначають, на що саме їх можна витрачати, і ми не можемо самостійно змінювати ці умови. Водночас держава недоотримує податки через знищення підприємств внаслідок російських обстрілів. Тому Міністерство фінансів визначає пріоритетність видатків, а на інші потреби ресурсів бракує, – пояснює Володимир Гевко.
Треба шукати закордонних партнерів, але зробити це складно, продовжує нардеп.
– Якщо на ремонт кабінетів чи майданчиків партнери ще готові виділяти гроші, то знайти 20 мільйонів гривень на укриття значно важче. Знаю, що деякі донори фінансували облаштування укриттів у школах, але лікарні такої допомоги не отримували. Лише зараз ми починаємо системно займатися цим питанням, адже раніше пріоритетом були потреби фронту. Документація для лікарняних укриттів готова, ми запланували ці проєкти разом із Державним фондом регіонального розвитку. Думаю, на початку 2027 року, після розподілу бюджету, зможемо їх реалізувати, – додає Володимир Гевко.
Треба активніше шукати фінансування — експертка
Експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій, з якою поспілкувалися також журналісти «20 хвилин» наголошує, що чекати грошей — найпростіше. Натомість місцевій владі потрібно готувати якісні проєкти, брати участь у конкурсах і конкурувати за кошти, адже можливості залучити фінансування є, наполягає вона.
— Потрібно розробляти якісні проєкти, формувати портфелі, вносити їх на платформу DREAM і подавати на фінансування, коли уряд оголошує конкурс. Наскільки мені відомо, більшість укриттів будували коштом місцевих бюджетів або за фінансування Європейського інвестиційного банку. В освіті ситуація краща, бо там є окрема програма, а для лікарень фінансування передбачене через загальні конкурси, — каже Олександра Бетлій.
Позитивні приклади : у Чернігівській обласній дитячій лікарні та Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні запрацювали сучасні укриття. Об’єкти відремонтовано та оснащено за підтримки Expertise France в Україні в рамках проєкту APPUI Santé, який фінансується Центром кризової підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Французької Республіки (CDCS) на запит Міністерства охорони здоров’я України.
У лютому цього року також повідомляли, що Міжнародна Коаліція укриттів цивільного захисту для України схвалила фінансування перших проєктів зі зведення захисних споруд, зокрема будівництва та модернізації укриттів у закладах освіти й охорони здоров’я. Із семи обраних ініціатив чотири передбачають реконструкцію або будівництво нових укриттів у лікарнях (нові споруди мають звести в Чернігівській, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Одеській та Сумській областях).
Також знаходимо інформацію , що Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) фінансує ремонт та будівництво нових укриттів.
Ці приклади підкріплюють слова пані Бетлій, що гроші є, якщо за ними йти. Утім, просто внести проєкт у DREAM і чекати, за словами експертки, мало. Його треба просувати, а для цього він має бути справжнім проєктом, а не ідеєю.
— Треба переконатися, що проєкт правильно, гарно підготовлено. Щоб донорська організація бачила, що це справді вагома справа, а не просто «нам щось потрібно», і що громада хоч якусь роботу зробила, — пояснює Олександра Бетлій.
Шукати гроші можна не лише в державному бюджеті, наголошує вона: це й банківські кредити, і донорські фонди, які працюють в Україні. Десь укриття фінансують естонці, литовці чи латвійці, у Миколаєві багато роблять данці. Державні програми теж є: у жовтні Мінрозвитку оголошувало конкурс на кошти Європейського інвестиційного банку, а укриття можна було подавати й на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. Але цього року видатки заморожували, тож навіть ті, хто гроші виграв, отримують їх лише тепер і з ризиком, що профінансують не все.
— Сказати, що грошей для тилових областей взагалі немає, не можна. Є певний відсоток, який точно має туди йти. Але треба забути про те, що хтось буде шукати гроші для Тернопільщини. Це справді робота громади: підготувати якісний проєкт, розповісти про нього, написати листи різним донорським організаціям. Бо в державному бюджеті коштів реально мало, — каже експертка.
А поки посадовці обіцяють нові лікарняні укриття «до весни», пацієнти, судячи зі звернень, під час тривоги так і не розуміють, куди йти. Ми продовжимо стежити за цими проєктами — і повернемося в ці укриття, щоб перевірити, що тут змінилося.
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
Джерело: te.20minut.ua
Новини рубріки
Рік без восьми янголят: у Тернополі згадують дітей, яких забрала російська атака
19 листопада 2026 р. 19:59
На Запорізькому напрямку боронив Україну: Тернопільщина попрощалася з 51-річним воїном
19 листопада 2026 р. 19:59
Басейн, доступний кожній дитині: у львівському ліцеї створили сучасний оздоровчо-спортивний комплекс
19 листопада 2026 р. 19:49