Світоліна, Ахіллес та бібліотекарка з Ізюмщини: Хто з харків'ян потрапив до рейтингу Української правди

23 листопада 2024 р. 16:37

23 листопада 2024 р. 16:37

"Українська правда" представила свій другий рейтинг лідерів – сотню українців, які роблять найбільший внесок у незалежність та майбутнє України. До списку увійшли 11 людей з Харківщини.

Як передає "Думка”, журі оцінювало учасників рейтингу за внеском у перемогу й розбудову української державності, впливом на суспільно-політичні процеси, лідерством та доброчесністю.

До списку увійшли і мешканці Харківської області:

Андрій Пільщиков , позивний "Джус” (посмертно)

пілот, завдяки якому Україна отримала F-16.

Народився 3 лютого 1993 року у Харкові. Навчався у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

У 2022 році він увійшов до адвокаційної групи, яка просувала передачу винищувачів F-16 Україні, з'їздив на зустріч із урядовцями в Сполучені Штати та дав десятки інтерв'ю найвідомішим західним медіа.

30-річний пілот Андрій Пільщиков, загинув 25 серпня 2023 року на Житомирщині внаслідок зіткнення двох українських літаків. За кілька днів після того, як стало відомо, що Нідерланди та Данія дали зелене світло на поставку F-16 в Україну, а українські льотчики відправились на навчання для подальшої роботи на цих винищувачах.

Пільщиков нагороджений званням Героя України з удостоєнням ордена "Золота зірка" (30 вересня 2024, посмертно), Орденом "За мужність" II ступеня (28 вересня 2023, посмертно) та Орден "За мужність" III ступеня (2 травня 2022).

Андрій Білецький

командир Третьої окремої штурмової бригади

Народився 5 серпня 1979 року у місті Харків.

Український військовий, громадський та політичний діяч. Полковник, командир 3-ї окремої штурмової бригади. Член організацій ВО "Тризуб" ім. Бандери, "Патріот України".

Після початку російсько-української війни у 2014 році став засновником та командиром батальйону "Азов", згодом став лідером політичної партії "Національний корпус" і Народним депутатом України 8-го скликання. Після російського повномасштабного вторгнення 2022 року очолив полк ССО "Азов" Київ, згодом переформований на 3-тю окрему штурмову бригаду.

Як зазначають військові, Третя штурмова бригада на чолі з полковником Білецьким стала новатором у багатьох напрямках, що досить часто не притаманно консервативним кадровим військовим.

Ігор Оболенський

командир 13-ої бригади Нацгвардії "Хартія"

Український військовослужбовець, полковник Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Магістр із правознавства та агрономії. Працював на керівних та менеджерських посадах бізнес-компаній.

Від 2014 року служив в артилерійській бригаді Збройних силах України та спецпідрозділі "Омега". У 2015 році став командиром 1-го батальйону бригади швидкого реагування Національної гвардії України. Брав участь у бойових діях за Краматорськ і Слов'янськ.

У 2019 року звільнився зі служби і перейшов у бізнес. До початку повномасштабної війни працював у МХП та компанії "Агротрейд". Бізнесовий управлінський досвід він сьогодні застосовує у війську.

З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну знову на фронті. 20 березня 2023 року призначений командиром 13-ї бригади оперативного призначення.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та орденом "За мужність” ІІІ ступеня.

Всеволод Кожемяко

засновник 13-ої бригади Нацгвардії "Хартія".

Український бізнесмен, засновник Групи АГРОТРЕЙД, учасник російсько-української війни, доброволець.

У 2021 році обіймав 88 місце у списку українського Форбс.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року два елеватори групи Кожемяко опинилися під окупацією.

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Кожемяко створив у Харкові добровольчий підрозділ "Хартія", який сам і очолив.

У квітні 2023 року "Хартія" стала 13-ю бригадою Національної гвардії України у складі "Гвардії наступу".

Юрій Федоренко

командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів "АХІЛЛЕС" 92 ОШБр

Свій бойовий шлях Юрій Федоренко розпочав ще в 2014 році у лавах Національної гвардії України під час активної фази АТО. Після поранення був списаний зі служби за станом здоров'я.

Попри те, що Юрій не вірив у можливість повномасштабного вторгнення, в січні 2022 року записався в ТрО, зі статусом обмежено придатного. Це була єдина можливість долучитися до лав Сил оборони у складі бойового підрозділу.

Уже в ТрО він очолив 4 роту 128-го батальйону 112-ої бригади. Щойно завершилася деокупація Київщини, батальйон відправили на Слобожанщину.

Напередодні Харківської контрнаступальної операції 128-ий батальйон відводили в Київ на ротацію – поїхали усі, окрім 4-ої роти Юрія. Саме він домігся того, щоб його підрозділ залишився прикомандированим до 92-ої бригади.

Підрозділ показував відмінні результати, тому коли головнокомандувач дав вказівку створити роти ударних БпАК, колишній комбриг 92-ої ОМБр та Герой України Павло Федосенко запропонував Юрію з командою приєднатися до 92-ої бригади.

Рота розбудувала робочу інфраструктуру та ефективні механізми роботи, тому вже за рік її масштабували до батальйону, який, за рейтингом Forbes, увійшов у топ-3 підрозділів ударних БпАК в Україні.

Юлія Орлова

гендиректорка та співвласниця видавництва Vivat

Народилась 25 листопада 1969 року. Закінчила Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. З 2013 року стала генеральною директоркою видавництва Vivat.

У 2019 рік видавництво надрукувало книгу журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса". Народний депутат від ОПЗЖ Віктор Медведчук намагався через суд заборонити цю книгу. Кіпіані та видавництво виграли справу, а книжка здобула популярність.

23 травня 2024 року росіяни обстріляли харківську типографію "Фактор-друк" — одну з найбільших у Європі. Найбільших фінансових збитків через це зазнало видавництво Vivat, яке належить до того ж холдингу, що й постраждала друкарня.

Після цього читачі та партнери згуртувалися, щоб підтримати Vivat і "Фактор-друк". Так кількість замовлень на сайті видавництва зросла в 4,5 раза, а "Нова пошта" зголосилася до 30 червня доставляти їх власним коштом.

Мстислав Чернов

воєнний журналіст, режисер документальної стрічки "20 днів у Маріуполі"

Народився у 1985 році, навчався у Харківському національному університеті радіоелектроніки.

Кар’єру фотографа розпочав у 2005 році в інформаційному агентстві MediaPort у Харкові.

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Мстислав Чернов разом із фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко опинилися в Маріуполі.

Мстислав із колегами перебували в Маріуполі 20 днів. Коли ситуація погіршилася – вирішили евакуюватися.

За документування того, як Росія винищувала Маріуполь, Мстислав, Євген та Василіса отримали Пулітцерівську премію. У 2022 році Мстислав Чернов та Євген Малолєтка стали лауреатами премії імені Георгія Гонгадзе. 11 лютого 2024 року Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів США у категорії "Видатні режисерські досягнення в документальному кіно. Документальна стрічка 20 днів у Маріуполі отримала премію BAFTA”. Оскар за цей фільм став першим для України.

Тетяна Пилипчук

директорка Харківського літературного музею

Українська філологиня, літературознавиця, музейниця, культурна менеджерка та волонтерка, директорка Харківського літературного музею (з січня 2022), лавреатка Премії імені Василя Стуса (2024). Кураторка низки проєктів музею, серед яких фестиваль "П'ятий Харків" та Харківська мистецька резиденція "Слово".

4 січня 2022 року Тетяна Пилипчук стала директоркою Харківського літературного музею, до цього працювала в музеї багато років. З початком російського повномасштабного вторгнення до України та обстрілів Харкова вона щодня приходила до музею, де в одному з підвалів перебувала частина його співробітників. Пізніше було організовано вивезення експозиції під наглядом працівників музею та військовослужбовців територіальної оборони, яким музейники допомагали як волонтери.

Сергій Жадан

поет, письменник, волонтер, військовослужбовець 13-ої бригади НГУ "Хартія"

Під час Помаранчевої революції в 2004 році Жадан був комендантом наметового містечка в центрі Харкова.

Жадан також є учасником харківського Євромайдану, брав активну участь у акціях на майдані Свободи. 1 березня 2014 року натовп проросійських мітингувальників увірвався до Харківської ОДА, яку від сепаратистів обороняли учасники Євромайдану. Прихильники рф використовували битки та палиці, а на даху встановили прапор росії. Проукраїнських активістів виводили на вулицю, били та змушували ставати на коліна. Жадан дістав струс мозку.

Після повномасштабного вторгнення рф і дотепер письменник допомагає фронту як волонтер. Із лютого 2022 року на серпень 2023 року він передав армії понад 200 автомобілів.

Юлія Какуля-Данилюк

бібліотекарка Капитолівської сільської бібліотеки на Ізюмщині.

Завідувачка бібліотеки в селі Капитолівка Харківської області. Саме тут жив Володимир Вакуленко з сином, і тут його арештували російські окупанти, щоб потім вбити. Саме тут організовувала вечори пам'яті за Володимиром Вікторія Амеліна. У 2024 році тут відкрився мурал із символом села і 8-ма чорними лелеками – рівно стільки жителів Капитолівки вбили росіяни.

Юлія продовжувала плекати свою бібліотеку, коли там жили росіяни. Потім врятувала 4,5 тисячі книжок, хоч більшу частину фонду було втрачено. Вона знайшла спосіб відремонтувати приміщення, заручитися підтримкою відомих українських організацій і забезпечити своїх читачів свіжими виданнями.

Тут проходять кінопокази, книжкові клуби, лялькові театри, тренінги про піклування за психічним здоров'ям. В селі проживає 100 дітей.

Еліна Світоліна

тенісистка, засновниця Svitolina Foundation

Третя ракетка світу в рейтингу WTA у 2017, 2018 і 2019 роках в одиночному розряді, бронзова призерка Літніх Олімпійських ігор 2020 в Токіо (2021), чемпіонка підсумкового турніру WTA Finals 2018 року. Виграла 17 турнірів WTA в одиночному розряді та два — в парному. Тричі діставалася півфіналів на турнірах Великого шлема (2019, 2023).

Світоліна організувала фонд допомоги початківцям-тенісистам. Збір коштів для організації проводиться шляхом благодійних аукціонів, у яких беруть участь найвідоміші тенісисти світу. У 2019 році українка обрала із 350 претендентів 20 дітей, які будуть тренуватися під керівництвом Еліни.

Із початком повномасштабної війні Світоліна частину коштів від своїх благодійних аукціонів почала перенаправляти на потреби родин, що постраждали від війни.

Також Світоліна бере участь у благодійних акціях інших спортсменів, письменників та інших відомих українців. Разом із тенісистом Сергієм Стаховським задонатили 20 тис. доларів харківському підрозділу "Хартія".

Нагороджена орденом "За заслуги" ІІ ступеня (21 серпня 2020)., орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (28 червня 2017 року), орденом "Орден княгині Ольги" ІІІ ступеня (16 серпня 2021), Почесний громадянин Харкова (24 червня 2020 року).

Новини Харкова сьогодні: Жителів Харківської області просять допомогти зберегти пам'ять про Голодомор

Харківські