вологість:
тиск:
вітер:
Від держслужбовця до сапера: історія сміливого вибору
15 березня 2025 р. 18:23
15 березня 2025 р. 18:23
Затишний офіс, перспективна кар’єра, плани на майбутнє. Саме так виглядало життя Антона у мирний час. Він працював у міській раді, розвивав цифрові технології, впроваджував нові проєкти. Але вранці 24 лютого усе змінилося. Коли ракети вдарили по українських містах, а ворог перейшов кордон, Антон відчув: його місце не в офісі. Вже за кілька днів він залишив свій кабінет і пішов до військкомату. Без повістки, без примусу – за власним бажанням.
Рішення піти на фронт було прийняте без жодних вагань. Найбільше лякала не сама небезпека, говорить Антон, а суцільна невідомість і питання «А що ж далі?», відповіді на яке не міг дати ніхто. Та це не зупинило чоловіка, адже, як каже він сам, страх відступає, коли знаєш, за що борешся.
Так одного квітневого ранку Антон прибув на фронт. Його розподілили до 91-го окремого Охтирського полку оперативного забезпечення. Там колишній посадовець став сапером. Розмінування, замінування і не лише – саме в цьому полягала основна робота чоловіка. Робота, яка потребує залізних нервів, витримки та бездоганної дисципліни. Робота, де одна помилка може коштувати життя.
Та навіть у таких важких умовах на війні Антон зустрів людей, які допомагали долати виклики та стали другою сім’єю.
Не менш надійну опору знайшов Антон і в своїх побратимах.
На фронті Антон провів понад два роки. Два роки, які не минули безслідно для здоровʼя. Через погіршення свого стану чоловік був вимушений залишити службу. Це рішення виявилося важким, але іншого виходу не було.
Нині сліди, що залишила війна, не помітити неможливо. Два роки у війську загартовують, каже чоловік.
Та чи можна так легко повернутися до цивільного життя? Хоч уже понад півроку Антон не на лінії вогню, однак його думки весь час на фронті.
Та повернення в цивільне життя не означало, що місія завершена. Антона чекали колеги, чекала робота. Місце у міській раді збереглося, і чоловік знову став до своєї справи.
Сьогодні його фронт – цифровий. Антон навчає людей похилого віку користуватися смартфонами, допомагає їм відкривати світ сучасних технологій.
Допомагати людям, розвивати місто, бути корисним – це його місія сьогодні. І хоч у руках тепер не зброя, а смартфон, боротьба триває. Бо війна – це не лише окопи, а й відбудова, розвиток і віра в майбутнє.
Джерело: izvestia.kharkov.ua
Новини рубріки
15 березня 2025 р. 19:17
Днями у Салтівському районі Харкова буде тимчасове відключення світла
15 березня 2025 р. 19:16