Місто без трави. Чому в Харкові досі косять газони під нуль?

14 травня 2025 р. 18:17

14 травня 2025 р. 18:17

Сезон газонокосарок у Харкові цього року розпочався раніше, ніж зазвичай. Траву на прибудинкових територіях та в мікрорайонах комунальники почали скошувати з середини квітня. Екологи та біологи давно б'ють на сполох: така система догляду за газонами буквально знищує рослинність у місті. Але поки що заклики грамотно організувати догляд за газонами не підтримують ані комунальники, ані місцеві жителі.

Конюшина, деревій, волошки, маки, люцерна — усі ці квітучі та запашні трави могли б рости в Харкові на прибудинкових газонах. Натомість там — кульбаби та амброзія. Ситуацію міг би змінити більш зважений підхід до догляду за газонами, але для цього немає ані кваліфікованих кадрів, ані політичної волі.

Пустелі в мікрорайонах

У травні на більшості звичайних газонів у мікрорайонах ще зелено, попри те, що комунальники вже встигли покосити їх не по одному разу. Останнім часом у місті серед інших диких рослин панують кульбаби. Це — рослина низька, тому косіння їй не дуже шкодить, і з кореня швидко відростає нове листя. Але навіть навесні вже зустрічаються газони геть пожовклі. Ці території дуже важко буде відновити.

Галявину на знімку вище харківський біолог Юрій Бенгус сфотографував на Олексіївці як яскравий приклад того, до чого призводить занадто часте косіння. Багаторічні високі трави, які колись росли на цьому газоні, давно зникли. Вони не встигають дати насіння до перших покосів. Зате це роблять ефемери та ефемероїди — невеличкі рослини, що за кілька тижнів навесні відцвітають і засихають. А далі вони просто зберігаються в такому вигляді, аж доки їх не вкриє сніг.

"Вони встигають відцвісти та зробити насіння раніше, і коли в квітні косарі приходять, то ефемери вже своє зробили, насіння з них висипалося. До 1 травня ці рослини вже засихають, а багаторічні трав'янисті рослини, які могли зеленіти, скосили. В результаті ці ефемери перемагають, і це виглядає жахливо — увесь газон усіяний посохлими ефемерами", — розповів експерт KHARKIV Today.

Навіть якщо припинити скошувати цей газон — він вже не відновиться, потрібно буде сіяти багаторічні рослини, бо самі вони в такому середовищі давно зникли.

На  сухих рослинах-ефемерах не можуть "пастися" метелики та бджоли, не живуть на них і мурахи, що значно шкодить біорізноманіттю. Там же, де сухого газону немає, у серпні квітуватиме амброзія — шкідлива рослина, дуже стійка до косіння та викликає сильну алергію.

Люди хочуть, щоб було рівно та низенько

У жовтні минулого року Юрій Бенгус та інші спеціалісти проводили серію лекцій для працівників "Харківзеленбуду" про те, як правильно обрізати дерева. Тоді ж зайшла мова і про газони.

"Була презентація, де я показав, як важливо зберігати різноманіття трав'янистих рослин. Показав, як виглядає амброзія. Пояснив, що косити треба не конюшину та деревій, а саме амброзію. Потім вже наближені до керівництва люди сказали: це ж важко розрізнити. Я запропонував показати, як виглядають корисні та шкідливі трави, але якось воно не пішло далі", — каже Бенгус.

Дійсно, для того, аби навчити працівників комунальних підприємств, які займаються доглядом за газонами, відрізняти корисні трави від шкідливих, потрібен час і достатня кількість цих працівників. Але зараз на усіх комунальних підприємствах міста є дефіцит кадрів, тож люди воліють просто робити свою роботу швидше, скошуючи все підряд.

З іншого боку, у Харкові немає запиту на різнотрав'я серед населення. Самі косарі в неофіційних розмовах кажуть, що жителі мікрорайонів часто самі телефонують у свою ділянку "Житлокомсервісу" та на інші комунальні підприємства і просять покосити бур'яни під будинком. У Київській міській раді жителі столиці неодноразово реєстрували петиції про заборону на косіння газонів — поки що мерія жодного разу їх не підтримала, хоча звернення й набирали потрібну кількість голосів. А от в Харкові такі запити навіть не надходили.

"Справа не тільки в "Харківзеленбуді". Харківці самі не дуже розуміють, що таке правильний газон з точки зору екології. Люди хочуть, щоб все було рівно та низенько, вони бачили такі газони в саду Шевченка та Центральному парку. Але партерні газони з поливом неможливо влаштувати по всьому місту. Ми не можемо всюди поливати, підсівати трави та удобрювати, це все величезні кошти. Європа вже давно відмовилася на більшості площ від партерних газонів на користь різнотрав'я", — пояснює Юрій Бенгус.

На думку спеціаліста, якщо колись у влади дійдуть руки до відродження різнотравних газонів у місті, треба буде починати з просвітницької роботи: ставити біля кожного такого газону таблички з поясненнями про те, які саме трави на ньому ростуть і чим вони корисні довкіллю.

• газон
• газонокосарки
• трава
• екологія

Схожі новини

• Не дозволено жодних HTML теґів.
• Рядки й абзаци переносяться автоматично.
• Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.

Харківські