Приватизація кімнати в гуртожитку — чому можуть відмовити

10 червня 2025 р. 07:58

10 червня 2025 р. 07:58

Приватизація житла в Україні — це не лише про квартири. Жителі гуртожитків також мають шанс отримати у власність своє житло, але за умови дотримання суворих законодавчих вимог. Законодавство чітко визначає коло осіб, які можуть претендувати на приватизацію, і механізми реалізації такого права.

Як наголошують юристи Безоплатної правничої допомоги , основним документом, що регулює це питання, є Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Згідно з документом, право на приватизацію кімнати в гуртожитку мають громадяни України та члени їхніх сімей, які відповідають таким умовам:

• не мають іншого житла у власності;
• не скористалися правом безоплатної приватизації раніше;
• вселені у гуртожиток на законних підставах (ордер, рішення підприємства тощо);
• фактично проживають у гуртожитку постійно не менше п’яти років.

Поширюється це право також на членів їхніх сімей — за умови, що ті проживають разом і зареєстровані за тією ж адресою.

Які гуртожитки підлягають приватизації

Згідно із законом приватизація дозволена в тих гуртожитках, які були:

• передані у власність територіальних громад;
• побудовані за державні кошти;
• не призначені для тимчасового проживання або використання студентами, курсантами тощо.

Приміщення мають бути саме житловими, а не переобладнаними офісами, складськими кімнатами або іншими нежитловими об'єктами.

Які документи знадобляться

Для ініціації процесу приватизації потрібно підготувати значний пакет документів. Серед основних:

• заява на приватизацію;
• копії паспортів, ІПН та документів про родинні зв’язки;
• технічний паспорт кімнати;
• ордер або інший документ, що підтверджує законність проживання;
• довідки про місце реєстрації;
• довідка про невикористання житлових чеків;
• договір наймання кімнати;
• медична довідка (форма № 028/0) про відсутність туберкульозу;
• витяг з Державного реєстру речових прав.

У разі відсутності будь-якого із зазначених документів процес може загальмуватись або бути заблокованим.

Особливості процедури

Приватизація здійснюється безплатно з урахуванням санітарної норми: 21 кв. м загальної площі на кожного члена сім’ї плюс додатково 10 кв. м на сім’ю. Наприклад, сім’я з трьох осіб може приватизувати приміщення площею до 73 кв. м. Якщо площа менша, це не є перешкодою, але більша площа може потребувати додаткових узгоджень.

Орган приватизації (зазвичай місцева рада) розглядає заяву та документи протягом місяця. У разі відмови рішення можна оскаржити в суді.

Типові перешкоди: чому не всім вдається

На практиці існує чимало причин, через які заявникам відмовляють.

• Відсутність ордера . Якщо ордер втрачено або його не було видано, довести законність вселення можна через суд, подавши інші документи (наприклад, довідки від ЖЕКу).
• Недостатній термін проживання . Якщо особа зареєстрована в гуртожитку менш як 5 років, право на приватизацію може бути визнано лише через суд.
• Наявність іншого житла . Якщо у заявника є інше житло, яке не підлягало приватизації (наприклад, успадковане), це може стати підставою для відмови.
• Нецільове використання приміщення . Якщо кімната використовується не за призначенням (наприклад, як склад), приватизація неможлива.
• Технічні проблеми з документами . Наприклад, невідповідність даних у технічному паспорті чи відсутність потрібних довідок.

У таких випадках єдиний спосіб реалізувати право на приватизацію — звернення до суду. Судовий процес може тривати від кількох місяців до року, залежно від складності справи та наявності документів.

Судова практика: коли без юриста не обійтися

Суд — це останній варіант, коли всі інші шляхи вичерпані. Судовий розгляд може знадобитися, якщо:

• відмовлено в приватизації через формальні причини;
• документи втрачено, а довести законне проживання можливо лише через свідчення;
• приміщення визнане таким, що не підлягає приватизації, але мешканці вважають інакше.

У суді треба надати докази проживання, сплати за комунальні послуги, свідчення сусідів, фото тощо. Такі справи часто вирішуються на користь заявників, але лише за умови професійної підготовки.

Що відбувається після позитивного рішення

Коли рішення ухвалене, орган приватизації видає свідоцтво про право власності, яке реєструється у спеціальній книзі. Після цього колишня кімната у гуртожитку юридично стає приватною власністю і власник може її продати, заповісти, оформити в іпотеку або здавати в оренду.

Як повідомлялось, приватизація дозволяє громадянам України безоплатно або за часткову плату оформити житло з державної чи комунальної власності у свою приватну. Цей процес надає їм повне право власності на житло, яким вони користуються на законних підставах. Проте, багато хто не до кінця розуміє всі тонкощі та правила цієї процедури.

Зазначимо також, у повсякденному житті термін "неприватизована квартира" часто спричиняє непорозуміння: дехто помилково вважає її "нічиєю" або легкою для оформлення у власність. Однак, згідно з українським законодавством, такого юридичного поняття взагалі не існує.

Харківські