Кадастровий номер на будинок — навіщо потрібен та як отримати

12 червня 2025 р. 11:21

12 червня 2025 р. 11:21

Кадастровий номер — це унікальний цифровий код земельної ділянки. Його часто порівнюють з ідентифікаційним кодом громадянина: без нього державні органи "не бачать" ділянку в реєстрах. Без кадастрового номера не можна продати, передати у спадок, здати в оренду землю або зареєструвати на ній будинок . Тобто фактично — не можна розпоряджатися власністю.

В Україні кадастрові номери почали присвоювати з 2002 року. Якщо ділянка досі не має такого номера, вона юридично перебуває в "тіні", наголошує адвокатка Ольга Брус у коментарі агентству " УНІАН ". Це не лише створює труднощі з оформленням угод, а й унеможливлює сплату податків. Отже, власник ризикує втратити свої права у разі будь-якого конфлікту чи перевірки.

"Якщо у землі немає кадастрового номера — вона не існує для держави" , — підкреслює експертка.

Чи потрібен кадастровий номер на будинок

Кадастровий номер надається не будинку, а лише землі, на якій він розташований. Якщо ділянка має кадастровий номер, то й будинок може бути оформлений як об'єкт нерухомості — але тільки за умови, що земельна документація в порядку.

"Немає кадастрового номера на землю — ви не зможете ні продати, ні подарувати будинок" , — каже Брус.

Ключова вимога — щоб споруда була збудована на легальній ділянці. Якщо ж будинок зведено самовільно, або земля не оформлена належним чином, право власності на будівлю буде проблематичним.

Як отримати кадастровий номер

Щоб отримати кадастровий номер на земельну ділянку, потрібно:

Результатом є витяг із Державного земельного кадастру, в якому вказано кадастровий номер, форму власності та цільове призначення землі.

"Процес не дуже швидкий, але цілком зрозумілий — головне мати всі документи" , — зазначає Брус.

Як перевірити, чи є кадастровий номер

Перевірити наявність кадастрового номера можна:

• через держреєстратора у земельному відділі міської чи обласної ради;
• у ЦНАПі;
• онлайн — на сайті Держгеокадастру, авторизувавшись через електронний підпис і замовивши витяг.

До 2022 року це можна було зробити ще й через Публічну кадастрову карту, маючи лише адресу будинку. Проте з початку повномасштабного вторгнення доступ до карти обмежено з міркувань безпеки.

"Дані з публічної кадастрової карти тепер недоступні, доводиться звертатися напряму" , — пояснює юристка.

А як щодо квартири — чи потрібен їй кадастровий номер

Квартира як об'єкт нерухомості не потребує кадастрового номера. Власник квартири не може отримати кадастровий номер на "свій шматочок" землі під будинком.

Земельна ділянка під багатоквартирним будинком — це спільна власність усіх мешканців. Ініціювати оформлення цієї землі може ОСББ, яке зможе зареєструвати ділянку, отримати кадастровий номер і далі нею розпоряджатися — наприклад, здавати частину в оренду.

"Окремий власник квартири не може зареєструвати землю під собою. Але ОСББ — може" , — уточнює експертка.

Що буде, якщо не зробити кадастровий номер

Без кадастрового номера ваша земельна ділянка вважається юридично неіснуючою. Ви не зможете:

• оформити будинок;
• укласти угоду купівлі-продажу чи дарування;
• отримати спадщину;
• сплатити податки офіційно;
• захистити свої права в суді.

Ба більше — в майбутньому це може створити труднощі з реєстрацією комунікацій, участю в програмах державної підтримки, отриманням компенсацій тощо.

Що ще варто знати українцям

Зводити споруди на власній землі — це право кожного власника. Проте українське законодавство чітко регламентує перелік об'єктів, які можна будувати без спеціальних дозволів, ігнорування яких може призвести до серйозних наслідків. Самобуд, що не відповідає встановленим нормам, загрожує не лише приписами про демонтаж, а й значними штрафами.

Також ми розповідали, що передача будинку дитині є важливим кроком, що має значний вплив на її майбутнє та сімейні відносини. Українське законодавство у 2025 році пропонує декілька легальних способів оформлення права власності на неповнолітню особу. Дитина може стати власником нерухомості навіть у ранньому віці, однак самостійно розпоряджатися цим майном вона зможе лише після досягнення 14 років та за згодою батьків чи опікунської ради.

Харківські