вологість:
тиск:
вітер:
Харків’янка підкорює висоти
Щороку 8 серпня відзначається Міжнародний день альпініста. Саме 8 серпня 1786 року було здійснене перше в історії задокументоване альпіністське сходження – на вершину Монблан, найвищу точку Альп. Про це повiдомляє Iнфосiтi .
Першими зійшли на цю вершину лікар Мішель-Паккард та гірський провідник Жак Балма. Без GPS, без карбонового спорядження, без достатніх знань про висотну хворобу. Лише з пристрастю, яку сьогодні називають альпіністським духом.
Відтоді пройшло майже 250 років, а сама суть залишилася незмінною: альпінізм – це не спорт. Це філософія вертикалі. Це вибір постійного випробування – коли ти наодинці з холодом, вітром і безмежною висотою.
В Україні День альпініста – це згадка про наших першопрохідців та тих, хто, навіть в немирний час, не зраджує гори.
Ольга Чуб – кандидат економічних наук, доцент кафедри комп’ютерних систем і робототехніки в Каразінському університеті. Її професійна діяльність пов’язана з технологіями та аналізом даних. Та не лише в науці вона підкорює висоти – Ольга активно освоює гірські вершини та проходить випробування холодом і вітром.
Цього літа вона здійснила сходження на найвищу точку Туреччини – легендарну гору Арарат, що здіймається на 5137 метрів над рівнем моря. Цей вулкан, оповитий біблійними переказами, вимагає від кожного, хто наважується наблизитися до його вершини, неабиякої фізичної витривалості, психологічної стійкості та добре продуманої підготовки.
«З останнього табору на 4300 метрах ми вийшли о 00:30. Навколо – повна темрява, тільки зоряне небо над головою. А попереду – сім годин підйому в холоді. Кожен учасник мав лише налобний ліхтарик, що освітлював простір буквально на витягнуту руку. Крок за кроком, майже навпомацки, по камінню й валунах, ми просувались угору. Я досі пам’ятаю характерний дзвінкий звук каменя, що вислизнув з-під ніг когось попереду і покотився вниз – просто в мій бік. На мить серце стислося. Але все обійшлося. Тепер здається, що то була лише дрібниця», – згадує Ольга.
Однак сходження на Арарат не було випадковим викликом. Це був один із етапів особистого маршруту, яким Ольга йшла крок за кроком. Узимку цього року вона підкорила відразу два двотисячники українських Карпат – Говерлу (2061 м) і Петрос (2020 м). В Україні лише шість вершин, що перевищують 2000 метрів над рівнем моря. І хоча вони поступаються за висотою багатьом європейським горам, саме вони дають змогу відточувати техніку, загартовувати характер і набиратися досвіду для складніших висот.
Зимові сходження – це окремий рівень альпінізму, що потребує зовсім іншої підготовки. Ризики суттєво зростають через сніг і лід, нестабільні погодні умови, обмежений світловий день та небезпеку обмороження чи лавин.
Усі ці вершини – Арарат, Говерла, Петрос – є лише етапами на шляху до більш амбітної мети: сходження на одну з найкрасивіших і найнебезпечніших вершин Альп – Маттергорн (4478 м). Гора розташована на кордоні Швейцарії та Італії, відома своєю пірамідальною формою, складними маршрутами і суворими погодними умовами. Сходження на Маттергорн потребує вже серйозної технічної підготовки, вміння працювати в зв’язці, швидко приймати рішення в екстремальних ситуаціях, орієнтуватися в складному рельєфі та володіти альпіністським спорядженням на високому рівні.
«Маттергорн – це вершина, яка випробовує не тільки м’язи, а й характер. Там не можна покладатися на випадок чи везіння. Щоб туди безпечно дістатися, потрібно готуватися системно: фізично, технічно, ментально. Адже до фізичного навантаження додається ще й відповідальність за кожен крок, за себе і партнера в зв’язці. Гора не пробачає легковажності. Але саме це й приваблює – виклик, який вимагає від тебе бути кращою версією себе», – ділиться Ольга.

Новини рубріки

Російські війська обстріляли Куп’янський район: постраждали двоє мирних жителів
08 серпня 2025 р. 12:34

Пенсійний фонд замінив органи соцзахисту: де в Харкові отримати держдопомогу
08 серпня 2025 р. 12:34

Масштабна вирубка дерев на Харківщині: викрито “чорних лісорубів”
08 серпня 2025 р. 12:30