Університетська гірка – історичне серце Харкова, що б’ється знову

12 серпня 2025 р. 19:52

12 серпня 2025 р. 19:52

У серці Харкова – на Університетській гірці – оживають події минулого. Максим Розенфельд, відомий історик архітектури та знаний гід, розповідає про унікальне місце, де понад 350 років тому виникло укріплення, оточене деревʼяними стінами і баштами, що отримало назву Харківська фортеця. Саме ця подія стала точкою відліку становлення мегаполісу.

Які секрети приховує історичне серце міста та як сучасні зміни поєднують минуле і майбутнє – дізнаєтеся в сюжеті.

Звідси, каже історик архітектури, художник і знаний харківський гід Максим Розенфельд, він традиційно розпочинає свій екскурсійний сезон. Мова йде про Університетську гірку, яку нині називають історичним серцем мегаполісу. І не дарма. У середині 17 ст., саме тут постало традиційне для регіону укріплення, оточене деревʼяними стінами і баштами, що отримало назву Харківська фортеця.

Насправді, Харків, Харківська фортеця, точніше, почалася саме звідси. От якщо умовно так уявити себе, де серце заснування Харкова, ми знаходимося саме в цій точці. І оцей пагорб, Університетська гірка, це дійсно, це те місце, яке за цією умовною або неумовною реальною датою – 1654 рік – була створена, засновна Харківська фортеця на цьому пагорбі. На стиці двох річок Харкова і Лопань.

Історична цінність локації обґрунтована науково. У 2021 році світ побачила книга «Перша Харківська фортеця» Олега Яцини та Габріеля Михайлова. Видання збагачене ілюстраціями художника-графіка Владислава Христенка, які детально відтворюють вигляд укріплень на основі архівних джерел.

Він, буквально, по історичним записам, по історичним розвідкам, відтворив з вказанням розмірів, розмірів воріт, брам і подібних речей, от вигляд цієї фортеці в плані, тримірно. Причому тут є ілюстрації не лише його, а ілюстрації, наприклад: відома така, яка діаграма, яка в історичному музеї в Харківському знаходиться, 50-х років Йосипа Карася, або графічна реконструкція Володимира Новгородова, який в численний час в Харківському інституті Харківпроектреставрація очолював отакі історичні, графічні, в тому числі, розвідки. Ця книжка багато ілюстрована і, по-перше, історичного обґрунтування, що це все не вигадка і не лише легенда, а в ньому є такі наукові дослідження, які можуть бути покладені в основу таких робіт, ця книжка є чудовим підґрунтям.

Сьогодні ж від давніх укріплень не залишилося мурів чи брам – лише пагорб, з якого починалася історія Харкова. Але саме він зберігає пам’ять про перших поселенців. Тому капітальні ремонтні роботи на цій локації, що вже добігають кінця – це не лише про нові лавки, ліхтарі чи інсталяції, а й про збереження спадщини та повернення до життя простору, який століттями був важливим для міської громади.

В цьому історичному місці є такий, на мій погляд, важливий символічний зміст. Ці фортеці мали якусь таку, на кшталт сьогоднішньої системи оповіщення один одного, систему такої сигнальної естафети. Коли запалювалося сигнальне вогнище, якщо б бачили, що йде напад зі степу ворогів, і оця естафета, як, скажімо, у фільмі «Володар Перстнів», коли від Гондору до Рохану ці естафети запалювалися, ці вогні оповіщали, що йде навала, треба виступати проти неї. І отакі сигнальні вогні, фактично маяки фортець, вони були у всіх цих невеличких дерев’яних спорудах, «Слободках». І, фактично, для мене це місце, умовно кажучи, свободи.

Відходячи від тем історичних та аналізуючи реконструкцію з точки зору архітектора, Максим Розенфельд зауважує:

Для мене важливо, що в ході цієї реконструкції в цьому сквері не було вирубане жодне дерево. Що по проєкту, наскільки я знаю, що навесні, коли висаджують дерева, він буде більш озеленений, ніж був до цієї реконструкції. Тому що ми завжди очікуємо від такої реконструкції, що дерева будуть зрізані, що буде скоріше «облисєння», а тут мені здається, що для нас, для всіх харків’ян дуже важливе питання, яке саме-саме на часі. Це не «облисєння», а «облісєння», тобто перетворення Харкова на ліс. І для мене ця реконструкція важлива саме тим, що, скажімо, для того, щоб зберегти три липи, які йдуть вздовж алеї, спеціально був змінений нахил огорожі, щоб система коріння цих дерев була збережена, щоб врятувати ці дерева в ході цієї реконструкції. Щоб забезпечити нормальну екосистему, мініатюрну екосистему цього скверу, було зроблено багато того, що взагалі непомітно, тому що всі ці комунікації, всі ці роботи, вони фактично підземні.

Не менш вагомим є і питання збереження міських краєвидів. Оновлену локацію спроектовано таким чином, каже фахівець, аби обличчя міста залишалось повністю видимим. Тут нічого не загороджує панорами, які відкриваються з гірки. А новенький оглядовий майданчик побудовано таким чином, щоб лише підкреслити їхню красу.

Харківські