14 вересня: яке сьогодні свято, прикмети, традиції та заборони дня

14 вересня 2025 р. 07:47

14 вересня 2025 р. 07:47

В Україні 14 вересня відзначають День танкових військ.

Указ про запровадження в Україні Дня танкових військ , яке відзначатиметься щороку 14 вересня, 10 вересня 2023 року підписав Президент України Володимир Зеленський.

“Ушановуючи мужність та героїзм воїнів-танкістів, виявлені в боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також з метою започаткування нових військових традицій постановляю: установити в Україні День танкових військ, який відзначати щороку 14 вересня", – ідеться в документі.

Відповідно, День танкіста, який відзначався у другу неділю вересня, втратив чинність.

Наразі механізовані та танкові війська становлять основу Сухопутних військ України. Їхні завдання під час військових дій – захопити та утримати зайняті райони, рубежі та позиції, відбивати удари супротивника, проривати оборону ворога та громити його війська. До складу військ входять механізовані та танкові дивізії та бригади.

* * *

Щороку у другу неділю вересня в Україні відзначають День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості . Свято засноване у 1993 році Указом Президента України № 302/93 і присвячене людям, які працюють у видобутку та переробці нафти й газу. Їхня робота відіграє ключову роль у розвитку економіки та зміцненні енергетичної незалежності держави.

Нафтова промисловість: в Україні «чорне золото» почали видобувати промисловим способом ще у XVIII столітті. Уже у 1909 році на Прикарпатті обсяги видобутку досягали 2 мільйонів тонн нафти на рік.

Газова промисловість: свій початок бере у 1924 році, коли на Львівщині ввели в експлуатацію Дашавське газове родовище та побудували перший газопровід Дашава – Стрий.

Після Другої світової війни галузь отримала потужний поштовх завдяки відкриттю нових родовищ у Дніпровсько-Донецькій западині, а також у Прикарпатті та Причорноморсько-Кримському регіоні.

Сьогодні в нафтогазовій сфері працює близько 1% працездатного населення України. У цей день традиційно відбуваються урочистості, нагородження кращих працівників та святкові заходи на підприємствах.

* * *

Сьогодні в Україні День пам'яті українців – жертв примусового виселення у 1944-1951 роках . Ця пам'ятна дата встановлена ​​відповідно до постанови Верховної Ради України від 18 грудня 2018 року, і відзначається що другої неділі вересня.

Наприкінці Другої світової війни новий польський прокомуністичний уряд, продовжуючи політику міжвоєнного уряду націонал-демократів, поставив за мету мати моноетнічну державу, зачищену різними способами від національних меншин, зокрема українців.

Депортація українців з територій Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, на яких вони споконвіку проживали, відбулася в результаті укладеної між УРСР та Польським комітетом національного звільнення Угоди про евакуацію з України . Договір передбачав виїзд українців до УРСР та повернення до Польщі поляків та євреїв, які станом на 17 вересня 1939 року були громадянами Польської держави.

На першому етапі, який тривав від 15 жовтня до 31 грудня 1944 року, вивезли понад 20 тис. українців, переважно жителів Холмщини, яка найбільше постраждала від антиукраїнських дій Польщі. Після Холмщини депортація продовжилася на Лемківщині, Надсянні та Західній Бойківщині. На цьому етапі – з січня до кінця серпня 1945 року – переселили 229 685 осіб. З вересня 1945 року «евакуацію» проводили три спеціально підготовлені дивізії Війська Польського. На збори давалося лише кілька годин, люди залишали на покинутих місцях практично все своє придбане добро - житло, майно, землю, худобу.

Кілька разів термін виселення українців продовжували – і офіційно депортація закінчилася у червні 1946 року. Хоча зачистка тривала ще до кінця липня. Загалом у 1944-1946 рр., лише за офіційними даними, на територію УРСР було депортовано 482,8 тис. осіб. Очевидно, що реальна кількість вигнаних українців була більшою.

1947 року тих українців, які відмовилися виїжджати до СРСР, польська влада під час акції «Вісла» депортувала на північ і захід Польщі. Тоді протягом кількох місяців було депортовано майже 150 тис. українців. Ще кілька десятків тисяч українців було позбавлено батьківського даху під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках.

14 вересня можна назвати неофіційним Днем народження настільних ігор . Саме 14 вересня 1759 року надійшла у продаж найперша настільна гра – англійська забава «Подорож через Європу, або Гра в Географію».

* * *

На 14 вересня (1 вересня за старим стилем) припадає Новоліття , або Слов'янський Новий рік.

Ця дата у православному календарі також вважається першим днем ​​нового церковного року – Початком індикту (індикт – початок візантійського фінансового року, початок нового періоду оподаткування).

Православні свята

За Новоюліанським календарем 14 вересня православні християни відзначають Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього . Свято належить до дванадесятих свят у православній традиції. Воно встановлене на згадку про знайдення хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, і має глибоке духовне значення.

За переказом, мати імператора Костянтина Великого, свята Олена, вирушила до Єрусалиму з метою знайти хрест Господній. Під час розкопок на місці язичницького капища виявили три хрести. Щоб визначити, на якому з них був розіп’ятий Спаситель, до кожного з них підводили важкохвору жінку. Коли вона торкнулася третього хреста, сталося диво – вона зцілилася. Саме так і визначили життєдайний Хрест.

Патріарх Макарій після цього спорудив хрест, аби віряни могли побачити святиню й приклонитися до неї. Імператор Костянтин, у свою чергу, звів храм Гробу Господнього в Єрусалимі.

У VII столітті святиня пережила ще одну драматичну подію – хрест було захоплено персами, але після перемоги імператора Іраклія він був урочисто повернений до Єрусалима.

Воздвиження нагадує вірянам про жертовну смерть і воскресіння Христа як перемогу над гріхом і смертю. Цього дня у храмах звершуються особливі богослужіння з урочистим піднесенням хреста.

Народні прикмети

Цього дня християни обов’язково йдуть до церкви, моляться за добробут, здоров’я та щастя в родині. За давньою традицією готують страви з капусти, а в минулому господарі кропили оселю освяченою водою.

Згідно з повір’ями, саме з Воздвиження починається справжня осінь: стає холодніше, частішають дощі, відлітають перелітні птахи, а дороги перетворюються на багнюку. У давні часи люди намагалися не вирушати далеко від дому, щоб не загрузнути в дорозі.

Селяни завершували приготування до зими – заготовляли консервацію, стригли овець, рубали дрова, лагодили дахи й утеплювали житло. Погреби обкурювали полином, аби захиститися від грибка та мишей.

Заборони на свято

• не дозволяється важка фізична праця, рукоділля, прибирання, прання;
• не можна мити вікна та підмітати підлогу, щоб «не вимести щастя»;
• заборонено ходити далеко в ліс чи гори – це вважалося небезпечною прикметою;
• не варто ділитися своїми планами й таємницями;
• не можна викидати хліб і крихти, адже це обіцяє сімейні негаразди;
• день невдалий для роботи на городі, посадки насіння та великих справ;
• не слід позичати гроші чи брати борги;
• під забороною сварки й лайка.

Також цього дня

1766 – народився Арман Емманюель дю Плессі Рішельє (1766), французький герцог, градоначальник Одеси.

1853 – Туреччина оголосила війну Росії. Почалася Кримська війна.

1871 – розпочав свою діяльність перший в Наддніпрянській Україні банк – Харківський акціонерний земельний банк (в Галичині перші банки виникли в XVII столітті – такі, як вірменський банк Mons Pius у Львові).

1929 – футболісти київського «Динамо» провели свій перший міжнародний матч (зі збірною робітників Нижньої Австрії).

1939 – у США у повітря піднімається перший вертоліт Ігоря Сікорського – VS-300. Керує ним сам конструктор, який завжди перший випробувальний політ проводить особисто. Гелікоптери – перше кохання винахідника: з них він починав свою діяльність, коли в 1909-1910 роках ще в Росії сконструював два експериментальні зразки, які так і не піднялися в повітря.

1947 – народився Сем Ніл, новозеландський актор («Парк Юрського періоду», «Тюдори», «Великий Мерлін»).

1952 – народився Микола Гнатюк, український естрадний співак («Малиновий дзвін», «Танець на барабані»).

1959 – народився Мортен Харкет, фронтмен норвезького гурту «A-Ha».

1959 – Це перша посадка на поверхню Місяця космічного апарату. Супутника Землі досягла радянська космічна ракета "Місяць-2".

1983 – народилася Емі Уайнхаус (пом. 23.07.2011), англійська соул-поп співачка.

1995 – у Брюсселі відбулась офіційна церемонія прийняття Індивідуальної програми співробітництва між Україною і НАТО.

1998 – український гурт «Океан Ельзи» випускає свій дебютний альбом «Там, де нас нема».

1999 – організатори конкурсу «Міс Америка» дозволили брати участь у ньому розлученим жінкам та тим, хто робив аборти.

2003 – Швеція за результатами референдуму відмовилася від переходу на загальноєвропейську грошову одиницю Євро.

2007 – з космодрому Танегасіма за допомогою ракети-носія H-IIA запущено японську АМС Kaguya, призначену для дослідження Місяця.

Іменини відзначають

за Новоюліанським календарем: Іван, Микола.

за Юліанським календарем: Марфа, Наталія, Семен, Тетяна.

Харківські