Ігор Терехов: Захист дітей, постраждалих від війни, – один з наших пріоритетів - Харківські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Ігор Терехов: Захист дітей, постраждалих від війни, – один з наших пріоритетів

09 січня 2026 р. 14:44

09 січня 2026 р. 14:44

Збереження безперервного сімейного догляду, доступу до освіти, медицини та психосоціальної підтримки для дітей, які постраждали внаслідок війни, є одним із ключових викликів для прифронтових територій.

На цьому наголосив голова Асоціації прифронтових міст та громад, мер Харкова Ігор Терехов, передає Інфосіті .

За його словами, війна створює додаткові ризики для дітей, які проживають у прифронтових громадах або були змушені залишити домівки через бойові дії. Особливо вразливою є категорія дітей, які можуть втратити або вже втратили безпечне сімейне середовище.

Харків, який перебуває під регулярними обстрілами, водночас залишається одним з головних центрів прийому пересленців. До міста продовжують прибувати родини з дітьми із зон активних бойових дій. Так, станом на 1 січня в Харкові зареєстровано понад 211 тис. ВПО, серед яких – 27,3 тис. дітей. Частина з них пережила втрату близьких або розлуку з родичами, що вимагає системної та довготривалої підтримки з боку громади та держави.

У цьому контексті Асоціація прифронтових міст та громад визначає пріоритетом збереження безперервності сімейного догляду та доступу дітей до базових послуг. Серед ключових напрямів – надання комплексної соціальної, психологічної та правової допомоги родинам ВПО з дітьми, а також забезпечення безперешкодного доступу до освіти та медичних послуг незалежно від місця проживання.

Окрему увагу пропонується приділяти розвитку та масштабуванню програм психосоціальної підтримки й освітнього надолуження. Зокрема, йдеться про організацію таборів відновлення для дітей, які зазнали травматичного досвіду війни, а також залучення їх до програм наставництва як інструменту довготривалої підтримки та соціальної інтеграції.

Важливим залишається й посилення міжвідомчої координації на місцевому рівні для ефективного супроводу таких дітей, а також забезпечення належної підтримки сімей, які прийняли дітей, постраждалих внаслідок війни, нарівні з прийомними родинами.