Більше ніж слова: чому українці переходять на українську мову
02 березня 2026 р. 10:33
02 березня 2026 р. 10:33
02.03.2026 10:25 Віталій Хіневич
Настання весни символізує завершення одного етапу і початок нового. Напередодні та з початком весни дедалі більше українців свідомо обирають українську мову — у щоденному спілкуванні, соціальних мережах, роботі та налаштуваннях цифрових пристроїв.
Для багатьох це не лише мовна зміна, а повернення до власної культурної ідентичності. Подібні процеси вже не раз відбувалися в історії України — як серед видатних діячів культури, так і серед звичайних людей.
Свідомий перехід на українську мову — явище не нове. У різні історичні періоди українці часто змушені були користуватися іншими мовами — через освіту, державну службу або міське середовище. Українська мова тривалий час витіснялася з публічного життя, тому для багатьох людей повернення до неї ставало особистим рішенням і внутрішнім вибором.
Особливо помітним цей процес став у новітній історії України. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році багато громадян, які раніше спілкувалися російською, почали переходити на українську мову.
Для когось це стало символом спротиву, для когось — способом відчути більшу єдність із країною, а для інших — природним продовженням змін, які почалися ще раніше. Українська мова дедалі частіше звучить у повсякденному житті — у магазинах, транспорті, на роботі, у спілкуванні між друзями та в соціальних мережах.
Історія української культури знає багато прикладів, коли відомі письменники і діячі переходили на українську мову вже у свідомому віці. Одним із найяскравіших прикладів такого вибору став письменник доби Розстріляного відродження Майк Йогансен.
Майк Йогансен народився і виріс у Харкові в багатомовному середовищі. Його батько був учителем німецької мови балтійського походження, а мати походила з українського козацького роду, проте була вихована в російськомовному культурному середовищі. У дитинстві та юності майбутній письменник користувався переважно німецькою та російською мовами і навіть починав писати вірші цими мовами.
Лише після революційних подій 1917–1918 років він звернувся до української мови. Згодом Йогансен згадував, що українською писати йому стало легше і природніше. Поступово він повністю перейшов на українську мову і більше не друкувався російською.
Важливу роль у цьому відіграло українське культурне середовище, у якому опинився письменник. Йогансен працював учителем латини в українській гімназії імені Бориса Грінченка. Саме спілкування з українськими педагогами та діячами культури сприяло його мовному вибору. Цей приклад показує, що мовне середовище часто стає вирішальним чинником переходу на українську мову.
У 1920-х роках Майк Йогансен став одним із провідних діячів української літератури. Він працював у різних жанрах — писав поезію і прозу, наукові праці, переклади та сценарії. Йогансен прагнув розвивати українську мову як сучасну європейську літературну мову і зробив значний внесок у розвиток українського модернізму.
Його приклад показує, що рідна мова не завжди є мовою дитинства. Іноді вона стає результатом свідомого вибору людини. Через історичні обставини багато українців зростали в російськомовному середовищі, але згодом поверталися до української мови як до частини власної ідентичності.
Так само і сьогодні тисячі звичайних українців роблять цей вибір. Хтось починає з простих речей — переходить на українську в повсякденному спілкуванні, читає українські книжки або змінює мову телефона і комп’ютера. Для багатьох це поступовий процес, що потребує часу і зусиль, але з кожним роком він стає все помітнішим.
Початок весни символічно нагадує про можливість нового початку. Для багатьох українців таким новим початком стає українська мова — у щоденному житті, роботі і спілкуванні. Як показує історія, цей шлях уже проходили попередні покоління, і сьогодні він продовжується — як серед діячів культури, так і серед звичайних людей, для яких мова стає не лише засобом спілкування, а й важливою частиною власної ідентичності.
.png)
Джерело: redpost.com.ua
