Сковорода і "Велесова книга": що відомо про пам'ятку архітектури, яку знищили росіяни на Харківщині

07 квітня 2026 р. 18:01

07 квітня 2026 р. 18:01


Маєток довгі роки був закинутим та занедбаним.

Удень 7 квітня росіяни здійснили черговий злочин проти світової культури. Ворожі безпілотники сильно пошкодили старовинну садибу в селищі Великий Бурлук, яка знаменита тим, що там гостював філософ Григорій Сковорода.

Маєтком володіли представники давніх слобожанських родів —  Донці-Захаржевські та Задонські.

Дім легенд

Донці-Захаржевські оселилися на цьому місці з середини XVIII століття. У 1782-1783 роках в цій садибі у Якова Михайловича Донець-Захаржевського гостював Григорій Сковорода. Він написав в цьому місці багато своїх творів, зокрема, "Брань архистратига Михаила с сатаной". На жаль, перший будинок, у якому жив деякий час філософ, не зберігся.

Дерев’яний палац на кам’яному фундаменті почали зводити у 1820-х роках. Його будівництвом займався Андрій — син Якова Донець-Захаржевського, а завершив роботи його зять Воїн Дмитрович Задонський. Саме родина Задонських володіла садибою аж до революції 1917 року.

У XIX столітті навпроти палацу звели кордегардію — будівлю для варти при в’їзді до маєтку. Біля в’їзду також стояли кам’яні ворота, а поруч із кордегардією розташовувалася оранжерея. За будинком простягався ландшафтний парк, який спускався до річки Бурлук, а далі через місток переходив у широку алею, що вела до церкви. Цю алею проклали у 1860-х роках для зимових катань на санях. Преображенську церкву звели у стилі класицизму. У 1930-х роках церкву зруйнували, однак у 2000 році її відбудували за історичним зразком.

Із садибою у Великому Бурлуці пов’язано багато легенд. Зокрема, письменник-емігрант Юрій Миролюбов розповідав, що влітку 1919 року полковник Добровольчої армії Федір Ізенбек знайшов тут так звану "Велесову книгу" — дерев’яні дощечки з невідомими написами. Пізніше він вивіз їх до Франції, де Миролюбов їх досліджував, фотографував і публікував у 1950-х роках. На його думку, це були давньослов’янські тексти, створені ще до появи кирилиці. В академічних колах "Велесову книгу" вважають підробкою та містифікацією.

Довгий час маєток руйнувався

У 1918 році будинок розграбували більшовики та місцеві селяни, його власників вбили. Спершу "червона влада" улаштувала в маєтку комуну імені Петровського, з 1947 року в ньому працювала "Сільгосптехніка". І лише у 1972-му Харківська обласна рада визнала легендарний будинок пам'яткою місцевого значення. Парк, оранжерея та інші споруди до цього часу не дожили.

У перші роки Незалежності обласній раді і місцевій громаді було не до архітектури, будинок поступово занепадав і руйнувався. Постійного балансоутримувача він не мав, його використовували то для складів транспортного підприємства, то під комунальні квартири.

Лише в 2019 році про легендарний маєток згадали. При обласній адміністрації утворили робочу групу для обстеження пам'ятки.

"На сьогоднішній день садиба відомих предків-земляків залишається окрасою нашого краю та досі вражає масштабністю свого задуму, хоча первісний вигляд будинку втрачений через розміщення у ньому комуни ім. Г. Петровського у 1922 р. та розміщення районного об’єднання "Сільгосптехніка" у 1947 р. Та все ж маєток Донець-Захаржевських — Задонських може стати туристичною Меккою Слобожанщини", — до такого висновку дійшли експерти.

З 2021 року за будинок взялася прокуратура. За версією слідства, маєтком мала займатися місцева Великобурлуцька громада.

"Орган місцевого самоврядування ніяких заходів щодо визнання права власності на згаданий об'єкт за територіальною громадою протягом тривалого часу не вживав, що призводить до того, що пам'ятка історії піддається руйнуванню, оскільки будь-які ремонтні, реставраційні та інші роботи, пов'язані зі збереженням і цілісністю об'єкта культурної спадщини, не проводяться", — заявив тоді керівник Куп'янської окружної прокуратури Едуард Миргородський.

У грудні 2025 року Великобурлуцьку селищну раду через суд таки зобов'язали прийняти маєток Донців-Захаржевських на баланс. Будівлю почали готувати до консервації. На той час пам'ятка архітектури вже потрапляла під обстріли, але без істотної шкоди.

Так було до 7 квітня 2026 року, коли через спрямовані удари безпілотників дерев'яна садиба загорілася. Вогонь охопив близько 2000 кв. м. Поки що неможливо сказати про ступінь руйнувань, але вже очевидно, що вона дуже суттєва.

Схожі новини

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.

Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.

Сковорода і "Велесова книга": що відомо про пам'ятку архітектури, яку знищили росіяни на Харківщині

Джерело: 2day.kh.ua