Які напрямки підтримують експортну стійкість України

15 квітня 2026 р. 00:01

15 квітня 2026 р. 00:01

В новому матеріалі аналітична команда YC.Market розібрала, які напрямки підтримують експортну стійкість України, які імпортні позиції стали визначальними та що це говорить про поточну модель зовнішньої торгівлі .

Загальний товарообіг зріс до $125,1 млрд , але зростання було зумовлене імпортом, тоді як експорт скоротився .
Аграрний сектор залишається базою експорту, з часткою 55,8%. Найбільші експортні позиції — соняшникова олія, кукурудза та пшениця . Метали та вироби з них є другою за значенням групою.
Найбільшою групою імпорту були машини, устаткування та транспор т ($34,1 млрд), а також продукція хімічної промисловості та паливно-енергетичні товари.
Європейський Союз залишається головним торговельним напрямом (57,8% експорту та 46,7% імпорту). Китай посилив свою роль як ключовий постачальник ($19,2 млрд імпорту). Туреччина зросла як важливий двосторонній партнер

Експорт: виручку й далі формує агро, але стійкість дають і промислові ніші

Базою українського експорту залишився аграрний сектор. За підсумками 2024 року продовольчі товари дали $24,6 млрд експорту, а у 2025 році – $22,5 млрд. Частка цієї групи в експорті товарів знизилася з 59,2% до 55,8%, але саме вона продовжує бути головним джерелом валютної виручки. Це означає, що агроекспорт лишається системоутворюючим для всього зовнішньоторговельного балансу.

У продуктовій деталізації 2025 року це видно особливо добре. За даними Державної митної служби України найбільшими експортними позиціями були соняшникова олія – $5,22 млрд, кукурудза – $3,90 млрд, пшениця – $2,99 млрд, соєві боби – $1,33 млрд і м’ясо птиці – $1,09 млрд. На рівні окремих ринків збуту структура теж доволі концентрована: у 2025 році найбільшими покупцями української пшениці були Єгипет, Алжир та Індонезія, кукурудзи – Туреччина, Італія та Іспанія, соняшникової олії – Індія, Іспанія та Нідерланди.

Другою великою опорою експорту залишилися метали та вироби з них. У 2024 році ця група принесла $4,4 млрд, у 2025 році – $4,7 млрд. На рівні окремих позицій найбільше виручки дали залізна руда і концентрати – $2,34 млрд (майже 45% вартості поставок припало на Китай, ще 17,2% – на Словаччину, 16% – на Польщу), гарячекатаний плоский прокат – $829 млн, чавун – $760 млн та напівфабрикати зі сталі – $660 млн.

Поза двома найбільшими експортними блоками видно і менш масштабні, але важливі точки стійкості. У 2025 році експорт кабельно-провідникової продукції сягнув $1,41 млрд, експорт товарів групи деревини та паперу – $1,98 млрд, а позитивне сальдо цієї групи – $800 млн. Окремо варто відзначити меблеву групу 9401-9404: її експорт у 2025 році перевищив $939,8 млн.

У кабельно-провідниковій продукції ключовими ринками збуту були Німеччина, Угорщина та Польща, а в меблевому експорті – передусім Польща та Німеччина.

Для металургії 2025 рік був водночас і роком підтримки, і роком нових ризиків. З одного боку, за інформацією з вебсайту Ради ЄС та Європейської Ради, ЄС 6 червня 2025 року продовжив для України призупинення захисних заходів щодо заліза і сталі ще на три роки. З іншого, як повідомляє Єврокомісія, – перехідний період CBAM (екологічний податок ЄС на імпорт товарів із високим вуглецевим слідом) завершився 31 грудня 2025 року, а з 1 січня 2026 року механізм почав діяти в повному режимі . До секторів CBAM входять, зокрема, залізо і сталь, алюміній, добрива, цемент, електроенергія та водень. Отже, для української гірничо-металургійної промисловості 2025-й став останнім роком перед переходом до нової регуляторної реальності на ринку ЄС.

Посилення регуляторних вимог на європейському ринку підвищує для українського бізнесу значення прозорості структури власності, комплаєнсу та ESG-факторів поряд із ціною та логістикою. Саме тому теми зовнішньої торгівлі, доступу до ринків і перевірки контрагентів дедалі частіше перетинаються в єдиному аналітичному контурі.

Імпорт: зростання закупівель через потребу втримати систему

Структура імпорту у 2025 році значно промовистіша за загальну цифру $84,8 млрд. Найбільшою групою були машини, устаткування та транспорт – $34,1 млрд, або 40,2% всього імпорту . Далі йшли продукція хімічної промисловості – $12,6 млрд та паливно-енергетичні товари – $10,5 млрд. Для порівняння: у 2024 році машини, устаткування і транспорт становили $25,0 млрд, хімічна продукція – $11,7 млрд, паливно-енергетичні товари – $8,9 млрд. Отже, імпортне зростання було сконцентроване саме в критичних для функціонування країни сегментах.

Ще виразніше це видно на рівні конкретних товарів. У 2025 році Україна імпортувала нафти й нафтопродуктів на $6,62 млрд, легкових автомобілів – на $6,15 млрд, дозованих лікарських засобів – на $2,05 млрд, нафтових газів – на $1,92 млрд, безпілотних літальних апаратів – на $1,70 млрд, електрогенераторних установок – на $1,69 млрд, телекомунікаційного обладнання – на $1,63 млрд, електричних акумуляторів – на $1,48 млрд, трансформаторів – на $1,12 млрд і кам’яного вугілля – на $1,01 млрд. Така структура показує, що імпорт у 2025 році був водночас і енергетичним, і технологічним, і оборонним*, і медичним.

*Імпорт 2025 року справді відображає воєнні потреби, але не зводиться лише до підтримки фронту. Він включає відновлення енергосистеми, підтримку зв’язку, оновлення мобільності бізнесу й населення, медичне забезпечення та розподілену генерацію. Лише генератори, трансформатори, акумулятори та фоточутливі/сонячні елементи сукупно дали близько $4,8 млрд імпорту. До слова, Китай забезпечив 85,6% імпорту трансформаторів, 76% акумуляторів, майже 85% БПЛА та 84% передавачів для зв’язку. А найбільшими постачальниками генераторів були Румунія, Чехія та Польща.

Окремо це підтверджує і митна статистика за енергообладнанням. За січень-лютий 2025 року Україна імпортувала електрогенераторних установок на $345 млн – це на 706% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Водночас, за інформацією Державної митної служби України, із кінця липня 2024 року в Україні почали діяти пільги зі сплати ввізного мита та ПДВ для окремих товарів , пов’язаних із генерацією та зберіганням електроенергії, включно із сонячними панелями, інверторами та акумуляторами. Це одна з можливих причин, чому імпорт машин та енергетичного обладнання так різко прискорився.

Інфографіка Фото: Державна митна служба України Автор: Команда YC.Market

Географія торгівлі: ЄС утримує центр тяжіння, Китай поглиблює роль ключового постачальника

Географія торгівлі у 2025 році показує остаточне закріплення ЄС як головного зовнішньоторговельного напряму України – на країни ЄС припадало 57,8% українського експорту та 46,7% імпорту. У вартісному вимірі товарообіг з ЄС у 2025 році становив $62,9 млрд: експорт – $23,3 млрд, імпорт – $39,6 млрд. Це означає, що європейський напрям одночасно є для України найбільшим ринком збуту і найбільшим каналом закупівель. Єврокомісія також прямо визначає ЄС як найбільшого торговельного партнера України, на якого припадало понад 50% торгівлі товарами у 2024 році.

Інфографіка Фото: Державна митна служба України Автор: Команда YC.Market

На рівні окремих країн картина 2025 року теж доволі чітка. Найбільшим джерелом імпорту був Китай – $19,2 млрд, далі Польща – $7,9 млрд і Німеччина – $6,6 млрд. Найбільшими ринками збуту для українських товарів були Польща – $5 млрд, Туреччина – $2,7 млрд і Німеччина – $2,4 млрд. Для порівняння, у 2024 році Україна найбільше імпортувала також із Китаю ($14,4 млрд), Польщі ($7 млрд) і Німеччини ($5,4 млрд), а в експорті після Польщі лідирували Іспанія ($2,9 млрд) і Німеччина ($2,8 млрд). Тобто за рік Китай ще сильніше наростив роль постачальника, а в експортній географії вагу посилила Туреччина.

Детальніше читайте тут:

Харківські