Голодні ігри по-російськи: окупанти скаржаться на відсутність їжі та байдужість офіцерів (відео)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Голодні ігри по-російськи: окупанти скаржаться на відсутність їжі та байдужість офіцерів (відео)

03 травня 2026 р. 19:16

03 травня 2026 р. 19:16

03.05.2026 18:33 Дмитро Колонєй

Поки кремлівська пропаганда розповідає про «повне забезпечення» своєї армії, реальність, згідно перехоплення ГУР МО України, виглядає зовсім інакше.

Як повідомляє РЕДПОСТ, українська розвідка оприлюднила аудіоперехоплення розмови військовослужбовців 169-ї окремої мотострілецької бригади 25-ї окупаційної армії, які наразі діють на Лиманському напрямку.

Шоколадна дієта та повне виснаження

Згідно з перехопленими даними, загарбники вже тривалий час перебувають на межі голодного виснаження. Один із окупантів описує критичну ситуацію з провізією:

«Сначала по одной-две шоколадки скидывали, два дня в день, вот третий день мы уже вообще не жрём, завтра четвёртый будет», — скаржиться боєць своєму співрозмовнику.

Байдужість командування

Розмова також викриває глибоку прірву між рядовим складом та офіцерами. Як виявилося, вище керівництво навіть не підозрює про проблеми солдатів, оскільки безпосередні командири на місцях бояться або не хочуть доповідати «нагору» правду:

Окупант обурюється, що офіцер взагалі не доповідає про реальну ситуацію.

Рядовий склад підозрює, що командування «не в курсі подій», які відбуваються на передовій.

Це призводить до повної деморалізації підрозділів, які змушені виживати самотужки під вогнем Сил оборони України.

Ця ситуація вкотре демонструє ставлення російського військового керівництва до власних солдатів як до «гарматного м'яса», якому не обов'язково навіть надавати харчування.