День вишиванки: свята, прикмети та традиції 21 травня

21 травня 2026 р. 07:40

21 травня 2026 р. 07:40

Вишивка вважається оберегом від негативу, є символом краси та міцного здоров'я, а також щасливої долі.

Щорічно у третій четвер травня відзначається Міжнародний день вишиванки . 2006 року одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету запропонувала відсвяткувати Міжнародний день вишиванки. Студентку надихнув її знайомий, який завжди одягав сорочку. У 2006 році у вишиванки одягнулися кілька студентів та викладачів університету.

Наступного року свято вишиванки відзначалося лише у Чернівецькому національному університеті, проте вже через рік воно поширилося на всі навчальні заклади України.

У 2014 році був конкурс на найкраще фото родини у вишиванках. У 2015 році було започатковано акцію «Подаруй вишиванку захиснику», під час якої вишиванки були передані бійцям, які брали участь у бойових діях на Сході України. Акція набула світових масштабів. У ній взяли участь приблизно п'ятдесят країн по всьому світу.

Цього року Міністерство соціальної політики України спільно зі Світовим Конґресом Українців оголосили про старт міжнародної кампанії до 20-ї річниці Всесвітнього дня вишиванки.

21 травня українців у різних країнах світу закликали одягнути вишиванки, аби продемонструвати єдність, підтримку українських традицій та зв’язок із Батьківщиною.

У межах кампанії #ВишиванкаЄднає організатори пропонують долучитися до глобального флешмобу. Для цього потрібно опублікувати у соцмережах фото у вишиванці, додавши хештег #ВишиванкаЄднає та вказавши місто й країну.

Також учасників закликають ділитися архівними сімейними світлинами у вишиванках поруч із сучасними фотографіями, щоб показати спадковість українських традицій між поколіннями.

* * *

21 травня відзначається Всесвітній день культурної різноманітності в ім'я діалогу та розвитку. У 2001 році ЮНЕСКО ухвалила Загальну декларацію про культурне розмаїття, а у грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім'я діалогу та розвитку.

Якщо звернутися до офіційних джерел, цей День надає можливість глибше усвідомити цінності культурного розмаїття та навчитися розвивати співпрацю між народами світу.

Сьогодні в Україні вперше відзначають День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття – нове державне свято, засноване в грудні 2024 року.

Його мета – визнати внесок національних спільнот і корінних народів у спільну культуру, спадщину й майбутнє країни.

Гасло цього року – «У кожного – свій голос, та серце в нас одне». У час війни українці довели: єдність і повага сильніші за розбрат.

Свято є частиною євроінтеграційного шляху України та її прагнення до демократичного, згуртованого суспільства з рівними правами для всіх.

Щороку 21 травня у багатьох країнах святкують Міжнародний день чаю. Це свято встановила Генеральна Асамблея ООН у 2019 році через економічні причини: останніми роками продаж чаю значно зменшився, що негативно вплинуло на фінансовий стан експортерів. Мета свята – підтримати інтерес до цього напою.

Чай є одним із найстаріших напоїв у світі. За легендою, один із перших китайських імператорів Шень Нун, який жив у III столітті до нашої ери, випадково занурив листя рослини в окріп і отримав чудовий відвар. Проте досі точаться суперечки щодо того, де вперше почали вирощувати та пити чай: у Китаї чи Індії. Обидві країни вважають себе батьківщиною цього тонізуючого напою.

До Європи чай потрапив лише 400 років тому завдяки британцям, які ухвалили спеціальний «Чайний закон» для вигідної торгівлі цим екзотичним продуктом. У XVIII столітті, під час революцій та визвольних воєн, відбулася акція протесту під назвою «Бостонське чаювання», коли американці скинули в море партію англійського чаю.

Також 21 травня відзначають Всесвітній день медитації, започаткований у 2018 році з ініціативи ООН, щоб привернути увагу до медитації та її переваг.

Медитація є особливим інструментом духовного просвітлення і рівноваги, що походить з буддистських вчень та практик. Її головна мета – трансформація свідомості, очищення від негативних думок та контроль внутрішнього «Я». Медитація допомагає справлятися з тривогою та стресами, а також знаходити вихід із складних ситуацій.

Цього дня люди з усього світу збираються, щоб практикувати медитацію та ділитися своїм досвідом.

Православні свята та прикмети дня

Сьогодні християни відзначають одне з найбільших свят – Вознесіння Господнє, яке припадає на сороковий день після Великодня.

Згідно з Євангелієм, цього дня Ісус Христос піднявся на небо з Оливної гори, завершивши своє земне служіння та посівши місце праворуч від Бога-Отця. Це свято символізує надію на спасіння людських душ.

Число 40 має особливе значення – саме на 40-й день немовлят приносили до храму, і саме через 40 днів після Воскресіння Христос увійшов до небесного храму як Спаситель.

Традиції

У храмах проводять урочисті служби, віруючі йдуть до церкви. Вознесіння вважалося також і поминальним днем – пекли особливі довгасті пироги з «драбинками», які освячували й роздавали нужденним.

Жінки збиралися без чоловіків і смажили яєчню, молячись за захист посівів і худоби. Вважалося, що від Вознесіння починається літо – можна купатися, не боятись заморозків. У народі святкували багаттями й хороводами.

Роса на Вознесіння вважалась цілющою. А холод чи дощ – прикмета до неврожаю та хвороб худоби.

Заборони та прикмети

Цього дня не радять займатись важкою працею, виносити сміття чи плювати на землю. Також перестають вітати словами «Христос Воскрес!», адже з храмів виносять плащаницю.

21 травня за новим церковним календарем віряни вшановують пам’ять рівноапостольних Олени та Костянтина. Саме вони у III–IV століттях відіграли важливу роль у поширенні християнства та зміцненні віри в Римській імперії.

До святих Олени та Костянтина звертаються з молитвами про мир, здоров’я, добробут і сімейну злагоду. Святу Олену вважають покровителькою родини, дітей і жіночої долі. У неї просять щасливого шлюбу, захисту оселі та гарного врожаю.

У народі свято має багато назв – Олена Льоносійка, Льняниця, Оленині коси, Костянтин Огірочник. Усі вони пов’язані з початком активних польових робіт. Цього дня особливу увагу приділяли посіву льону та огірків, адже вірили, що посаджене 21 травня дасть добрий урожай.

Також існувало повір’я, що жінкам у цей день варто ходити з розпущеним волоссям – тоді воно буде густим і міцним, як льон.

Оскільки цього року день пам’яті святих збігається з Вознесінням Господнім, вірянам радять утриматися від важкої фізичної праці, прибирання та прання. Усі домашні справи бажано завершити напередодні, а сам день присвятити молитві та родині.

Церква закликає уникати сварок, заздрості, образ і зневіри. Також не можна відмовляти в допомозі нужденним, адже за народними віруваннями Христос після Воскресіння і до Вознесіння може приходити до людей в образі мандрівника.

Народні прикмети радять цього дня не виносити сміття та не вимітати пил із дому, щоб разом із ними не винести добробут. Також не рекомендується позичати або брати гроші в борг, аби не накликати фінансові труднощі.

Окремо в народі звертали увагу й на одяг: вважалося, що темні речі можуть притягнути смуток і тривоги, тому цього дня намагалися вдягати світлий або яскравий одяг, який символізує радість, спокій і благополуччя.

Також цього дня

1265 – народився Данте Аліг'єрі, італійський поет та мислитель, автор «Божественної комедії», творець італійської літературної мови.

1471 – народився Альбрехт Дюрер, німецький живописець та теоретик мистецтва епохи Відродження.

1502 – іспанський мореплавець Жуан да Нова, який перебуває на службі у португальців, відкриває острів Святої Єлени в Південній Атлантиці. У XVII столітті островом недовго володіли голландці, а 1659 року він став британської колонією. 1815 року сюди був засланий Наполеон I, де він і помер через шість років.

1831 – у Харкові побачив світ перший в Україні альманах – «Український альманах».

1853 – натураліст-самоучка Філіп Генрі Госсе виставив у лондонському Ріджерс-парку «Водний віварій» – по суті перший акваріум.

1859 – запуск годинника Біг Бен у Лондоні.

1892 – у Мілані відбулася прем'єра однієї з найбільш виконуваних опер у світі – «Паяци».

1904 – у Парижі засновано ФІФА – Міжнародну федерацію футболу.

1916 – у Великій Британії вперше у світовій практиці введено «літній» час.

1918 – у Києві представники різних партій сформували Українську національно-державну спілку.

1928 – Уолт Дісней отримав патент на монопольне використання образу Міккі-Мауса.

1937 – народилася Софіко Чіаурелі, грузинська актриса («Не горюй», «Хевсурська балада», «Мільйон у шлюбному кошику», «Шукайте жінку»).

1980 – у США відбулася прем'єра фільму «Імперія завдає удару у відповідь» із серії «Зоряні війни»

1982 – Фолклендська війна: Великобританія розпочала висадку морського десанту на Фолклендських островах.

1997 – у Вашингтоні американська компанія "Mattel", що продає по всьому світу мільйони ляльок Барбі, провела презентацію свого нового виробу - ляльки Бекі, "політкоректно" іменованої "частково непрацездатною подружкою Барбі". Подружка-калека продається в комплекті з інвалідним візком традиційного для виробів «Matell» рожевого кольору.

Іменини відзначають

Кирило, Костянтин, Михайло, Олена, Федір, Ярослав.

Харківські