Оптоволокно над Харковом. Чому дрони полюють на автівки і як від них захиститися?

22 червня 2026 р. 18:36

22 червня 2026 р. 18:36

Зброя, від якої потерпає прикордоння, дісталася Харкова. Дрони на оптоволокні залітають у середмістя Харкова та полюють на автомобілі —  так само, як це нещодавно було на прифронтових дорогах. Детектори і РЕБ їх не помічають, тому протидіяти таким дронам дуже важко.

Днями на П'ятихатках російський дрон атакував цивільну автівку . Пасажир загинув, водійка постраждала. За попередніми даними, цей дрон прилетів до Харкова на оптоволокні — а, значить, його не бачили РЕБи. Тепер пішоходи та водії на околицях міста мають пересуватися обережніше.

Дрони літають все далі

Перший російський безпілотник на оптоволокні долетів до околиць міста у лютому 2026 року. Тоді він нікому не нашкодив, бо врізався в дерево у Київському районі міста. FPV-дрони в Харкові бачили й до цього, але оптичний безпілотник — дещо інший. Оператор керує ним не через радіохвилі а через тонкий оптоволоконний кабель. Така зброя стійка до РЕБів, вона не помітна для пристроїв, що виявляють дрони, наприклад, "Чуйки" — це значить, що людина перед нею більш беззахисна.

Уперше в Харківській області FPV-дрони на оптоволокні масово почали з'являтися в Куп'янську, коли в місто ще вдруге не вдерлися російські військові. Навесні та влітку 2025 року російські дронарі перетворили життя місцевих цивільних на пекло — по деяких районах стало неможливо пересуватися, бо кожен пішохід або велосипедист ставав мішенню. Тоді цю практику ударів по цивільних прозвали "сафарі на людей". Зараз дрони — постійна загроза для прикордонних громад: від Золочева до Козачої Лопані та до Руської Лозової їхати автівкою вкрай небезпечно.

Харків довгий час був за межами зони польоту таких дронів, але зараз і харків'яни можуть зіткнутися з ними.

"Зараз здебільшого використовують оптоволокно на 30 кілометрів, в рідкісних випадках — 45-50 кілометрів, але це — в дуже-дуже рідкісних випадках, дуже складно їм залітати на таку відстань. Але 30 кілометрів — це стабільно. Звісно, вони намагатимуться масштабувати цю технологію", — пояснив KHARKIV Today директор зі стратегічних комунікацій Центру дослідження безпілотних систем, співзасновник виробництва дронів "Генерал Черешня" Рудольф Акопян.

За його словами, і Сили оборони, і російська армія зараз працюють над однаковим завданням: зробити можливість польоту FPV-дронів якомога дальшою. Українській армії це необхідно, аби розірвати логістичні шляхи противника, росіянам — ще і для того, аби сіяти страх серед цивільних, тероризуючи міста. У прифронтовому Запоріжжі, де живе Рудольф Акопян, ситуація з атаками  FPV-дронів гірша, ніж в Харкові: росіяни атакують вулиці по кілька разів на день.

Сітки, рушниці чи перехоплювачі: що робити з FPV?

З FPV-дронами можна боротися так само, як і з іншими безпілотниками — збивати з кулеметів чи безпілотниками. Ці технології добре працюють зі звичайними, не оптоволоконними FPV. Часто вони залітають ближче до міста на більшому дроні-носії, яким зазвичай виступає "Молнія", а вже потім розсіюються з неї. Ефективніше знищити таку "Молнію"-носія, ніж полювати за кожним дроном окремо.

"Треба збільшувати розрахунки перехоплювачів. У Харові, наскільки я знаю, не так багато по "Молніях", цих розрахунків. У вас по "шахедах" хороша робота іде, а по "Молніях" в нас більше. У Запоріжжі збивають від 300 до 500 "Молній" на добу", — пояснив Рудольф Акопян.

Що стосується дронів на оптоволокні, потрібен інший підхід. Оскільки їх важко виявити заздалегідь, а можна лише почути чи побачити на власні очі, то збивають їх зазвичай з кулемета, стрілецької зброї чи звичайної помпової рушниці. Влучити в оптоволоконний дрон легше, ніж в звичайний.

"Із мінусів оптоволокна те, що він не такий швидкий, не такий маневрений. Коли він летить, то може покрутитися, може знизитися, тому по ньому легше попасти з помпової рушниці, ніж по цифровому чи аналоговому", — розповів прикордонник на псевдо "Ведучий" підрозділу розвідки "Аскольд" бригади "Сталевий Кордон".

Військові іноді просто перерізають оптоволокно — гвинтами дрона-перехоплювача чи просто звичайними ножицями після того, як дрон пролетить над позицією. Цивільним це робити досить небезпечно: при падінні у середмісті FPV може вибухнути та зашкодити перехожим.

Тому в умовах міста найкращий спосіб захиститися від дронів — швидко сховатися.

"Почули гул чи побачили дрон — негайно шукайте укриття! Якщо немає сховища поряд — сховайтеся в підвалі, погребі, на першому поверсі або хоча б за двома стінами. Якщо дрон близько — біжіть зигзагом, різко змінюючи напрямок — це ускладнює прицілювання оператору", — радять у Держслужбі з надзвичайних ситуацій.

Автомобіль вважається першочерговою ціллю, тому у випадку атаки дрона військові радять чимшвидше покинути машину. Якщо поруч немає укриттів чи будинків, краще ховатися в лісі, бо серед густих дерев ціль не так помітна. На жаль, це допомагає не завжди: днями на трасі Максимівка — Золочів ворожий дрон погнався за автомобілем, водій та пасажирка помітили його, зупинили авто та побігли в лісосмугу, але дрон наздогнав і вбив жінку .

Антидронові сітки — ще один спосіб захистити дороги від дронів. Їх з 2025 року масово встановили в Херсоні та на основних під'їздах до фронту на Харківщині. Першим великим містом в Харківській області, де взимку 2026 року сітки з'явилися на вулицях та зупинках, став Ізюм. У Харкові сітки закривають лише частину Окружної дороги. У мерії та обласній адміністрації вважають недоцільним розтягувати їх в інших районах . Експерт з дронів Рудольф Акопян також каже, що сітки — не панацея.

"Сітки — це неоднозначне питання. Їх неможливо натягнути над усім містом, хіба що щось стратегічне, заправку якусь, наприклад, можна закрити", — вважає виробник дронів.

Також, на його думку, сітками можна закрити транспортні зупинки — аби люди у небезпечних районах могли почуватися у відносній безпеці хоча б під час очікування транспорту.

• дрон
• обстріл
• війна

Схожі новини

• Не дозволено жодних HTML теґів.
• Рядки й абзаци переносяться автоматично.
• Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.

Харківські