вологість:
тиск:
вітер:
Разом у лавах Нацгвардії: історія батька і сина з Харківщини
Батько й син служать у різних підрозділах Національної гвардії України, але щодня підтримують один одного та продовжують захищати країну.
Історія Володимира та його сина Андрія — про родину, яку війна не роз'єднала, а зробила ще сильнішою, передає РЕДПОСТ.
Обидва нині служать у лавах Національної гвардії України: батько добровільно пішов на фронт, а син обрав професію військового ще до початку повномасштабної війни.
Гвардієць 5 Слобожанської бригади «Скіф» Володимир зустрівся із сином Андрієм, який є старшим офіцером Нацгвардії, під час роботи журналістів на одній із бойових позицій. Через службу вони бачаться рідко, але постійно залишаються на зв'язку.
Андрій згадує, що саме батько став для нього прикладом ще з дитинства.
«Завжди він для мене був прикладом мужності, сили. Незважаючи на те, що його, можна сказати, постійно не було вдома, я цього не помічав. Постійно батько приділяв час: ми гуляли, займалися спортом, він мене підтримував», — розповідає військовослужбовець.
Сам Володимир із посмішкою згадує спільні заняття спортом із сином, коли той був ще маленьким, а також говорить, що завжди намагався прищепити йому правильні життєві цінності.
«Сім'я — основне. Друзі, товариші, їм треба допомагати й не чекати від них, що буде якась віддача», — каже боєць.
Саме батько запропонував Андрію вступити до військової академії. Після знайомства з навчальним закладом хлопець вирішив пов'язати своє життя зі службою.
«Він запропонував мені: ось є така військова академія, поїхали подивимось, може, тобі сподобається. І якось воно мені зразу так зайшло в душу», — пригадує Андрій.
У 2023 році після завершення навчання він став офіцером Національної гвардії. Служив у бригаді «Спартан», відповідав за логістику батальйону на Оріхівському напрямку, тоді як його батько виконував бойові завдання на Донеччині.
Попри службу на різних ділянках фронту, чоловіки щодня телефонували один одному.
«Приїхав, віддзвонився. На місці, все добре... Звичайно, переживаю. Хто б не переживав», — говорить Андрій.
За словами офіцера, батько ніколи не розповідав усіх подробиць про найважчі бої.
«Я знаю, що там було пекло, але мені цього ніхто не розкаже. Він лише скаже: "Давай, будь обережніше, уважніше, і все буде добре"», — ділиться військовий.
Володимир каже, що не шкодує про вибір сина. Найголовніше, чого він навчає молодших командирів, — берегти особовий склад.
«Я йому одне казав: "Залізо — то таке, найголовніше — люди. Людей бережіть, а залізо дадуть нове!"»
Після короткої зустрічі батько й син знову повернулися до своїх підрозділів, знаючи, що незабаром знову почують одне від одного найважливіші слова: «Усе добре».
Джерело: redpost.com.ua
Новини рубріки
Сухий корм для котів: як вибрати раціон під вік і звички хвостика ℗
15 липня 2026 р. 16:02
Росія вдарила КАБом по Харкову: кількість постраждалих зросла до дев'яти
15 липня 2026 р. 15:47
У Харкові внаслідок російського авіаудару є постраждалі – Терехов
15 липня 2026 р. 15:47