Путін взявся знищувати АЗС на сході України: коментарі водіїв, експертів та влади

22 липня 2026 р. 09:41

22 липня 2026 р. 09:41

У прикордонних населених пунктах Чернігівської, Сумської та Харківської областей оператори російських БПЛА, починаючи з 2022 року, періодично обстрілювали заправки, проте ці об'єкти практично ніколи не були основною ціллю. Швидше, під удар АЗС потрапляли в тому випадку, коли у дрона сідала батарея, а поряд не виявлялося нічого "цікавішого". Однак із травня 2026 року ситуація змінилася принципово. Після серії українських далеких ударів по НПЗ, після появи кілометрових черг на АЗС практично у всіх регіонах РФ, очевидно, російське військово-політичне керівництво вирішило створити аналогічний ефект і на території України. Влітку 2026 року РФ розпочала масштабну кампанію зі знищення українських АЗС.

Початок

Відразу три АЗС у Харкові та одну на в'їзді до Чугуєва Харківської області російські військові обстріляли 1 травня 2026 року. То був старт спланованої кампанії. Тоді для завдання ударів були використані відносно дорогі дрони зі штучним інтелектом "V2U", де бойова частина не перевищувала 3 кг, проте найчастіше була набагато меншою. Примітно, що пілоти БПЛА цілилися в бочки зі зрідженим автомобільним газом. Ефект виходив переважно медійним, тому що інформація про масштабну пожежу відразу ж розліталася місцевими медіа та телеграм-каналами. Проте практичного ефекту це мало. Вже протягом тижня більшість АЗС ємності з газом або накрили сітками, або обклали мішками з піском, або убезпечили бетонними плитами, деякі – зовсім закопали під землю. Травневий ефект від ударів по АЗС був мінімальний і в середині місяця зійшов нанівець. Обстріл АЗС у Харкові тимчасово припинився, ворог перемістився на прикордонні райони, зокрема, на Богодухів у Харківській області. Там за кілька днів було знищено всі станції. Проте удари по заправках розпочалися з новою силою у червні.

Починаючи з червня 2026 року, російські військові почали застосовувати більш потужні дрони для завдання ударів – "Молнія" та "Італмас". З огляду на більшу бойову частину цих БПЛА, росіяни вже не обмежувалися ударами по ємностях з автомобільним газом. "Молніями" окупанти в основному били по навісах АЗС, ушкоджуючи колонки. "Італмасами" намагалися розбити приміщення заправок. Однак значного ефекту це теж не мало, тому що навіси та приміщення, зроблені із збірних конструкцій, ремонтувалися протягом кількох днів. За червень у Харкові значно пошкодили три АЗС – "БРСМ", "ОККО" та "Глобал". 1 липня начальник поліції Харківської області Петро Токар повідомив, що за травень – червень росіяни здійснили 89 атак на АЗС у регіоні. З них близько 80 – в області.

Наприкінці червня – на початку липня 2026 року розпочалася нова стадія обстрілів АЗС у Харків та Харківській області. До міста почали масово долітати FPV, причому як на радіоуправлінні, так і на оптоволокні. Маленькими FPV росіяни стали залітати під навіси заправок і дуже точно бити по колонках, викликаючи пожежі, які могли частково знищувати заправку. За даними директора Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міськради Богдана Гладких, з 1 по 17 липня лише у Харкові вразили 13 АЗС – переважно у північних районах міста Київського та Шевченківського. Ці удари переважно призводили до локальних пожеж, але не знищували заправку цілком. На відновлення АЗС після таких обстрілів потрібно близько доби. Мережеві АЗС із такими викликами справлялися ще швидше. Кількість ударів по АЗС на території області у липні озвучувати перестали, проте кількість атак обчислюється десятками.

Крім того, ворог для ударів по АЗС у глибині області почав застосовувати дрони "Герань-2" (російський аналог "Шахеда") та "Герань-3" (реактивний "Шахед"), які несуть бойову частину від 50 кг. Основною метою цих ударів стали АЗС на головних транспортних магістралях державного значення у Харківській області: трасах М-03 Київ – Харків та М-29 Харків – Перещепине – Дніпро.

Ситуація на дорогах державного значення, що ведуть до Харкова

Головні траси у напрямку Києва та Дніпра армія РФ обстрілює "Геранями", і це в основному призводить до повного знищення АЗС.

На дорозі від Харкова до Дніпра станом на 17 червня 2026 року обстріляно всі заправки. На відстані більше 200 км на сьогодні немає жодної АЗС, яка надавала б повний комплекс послуг. Більшість заправок повністю знищені внаслідок ударів важкими БПЛА. Відсутність можливості заправитися завдає певних незручностей, проте відстань у 230 км не є критичною, траса, як і раніше, жвава. На життя водіїв це особливо не вплинуло, люди заправляються перед виїздом – чи то в Дніпрі, чи то в Харкові. Ставлення до такої тактики росіян у водіїв практично не викликає емоцій, особливо після російських ракетних ударів по житлових будинках, де масово гинуть люди.

"Що взагалі можна сказати про росіян, якщо вони б'ють по житлових будинках? Я не здивований, що вони обстрілюють і заправки. Зрозуміло, із чим це пов'язано. Мені дуже шкода, що склалася така ситуація щодо заправок, що нема де заправитися. Але я впевнений, що в нас це вирішиться якнайшвидше. Швидше за все, це і є відповідь за те, що ми теж там у свою чергу б'ємо по нафтопереробни заводам в Росії", - каже доставник продуктів 33-річний Сергій.

Певним чином тактика ударів по АЗС змінила поведінку водіїв. Наразі під час повітряної тривоги у прикордонних регіонах заправки в основному закриваються. Але є й такі, що не припиняють роботи. Проте люди вважають за краще не їхати на заправки під час тривог.

"Під час тривоги я по-любому на заправку не приїду. Знаючи нашого дурника-сусіда, не дуже хочеться навіть туди їхати під час тривоги", - каже 30-річний дніпропетровський скутерист-доставник продуктів Руслан.

Чоловік упевнений, що українці знайдуть вихід навіть у ситуації, якщо росіяни знищать усі до однієї станції заправки. Руслан також вважає, що росіяни просто помстяться народу України за свої знищені НПЗ.

"У нас така країна, що переносимість у нас на найвищому рівні. Тому я думаю, що навіть якщо всі заправки покладуть, ми із цієї ситуації вийдемо. Ключова мета – помститися за свої нафтопереробні заводи. У нас їх немає, треба хоч якось досадити. У нас нефтянки немає, по чому ще бити? Єдине, по чому вони можуть бити, це заправки. У них президент кінчений, віддати мільйони заради того, щоб фіганути заправку.... ну. Така у них політика", – практично байдуже каже Руслан.

На автомобільній дорозі Харків – Київ ситуація аналогічна, але дещо краща. На безлічі заправок видно сліди обстрілів, деякі знищені повністю. Вибито АЗС до кордону з Полтавською областю, є ураження навіть у місті Чутове Полтавської області.

На якість життя та ціни на АЗС у регіоні знищення частини заправок ніяк не впливає, упевнений 22-річний харків'янин Микита. "На якість мого життя це аж ніяк не впливає. Єдине, що тепер "Нова пошта" довше їде. Це — війна. І війна, яка спрямована те що, щоб ускладнити нам наше життя. Я не знаю, чи це відповідь на наші удари по Росії", - говорить він.

Робота АЗС

У Харківському регіоні після початку систематичних обстрілів мережеві АЗС переважно змінили графік роботи. Раніше популярні АЗС "ОККО" і "WOG", які працювали цілодобово, тепер у нічний час не працюють. Більше того, зараз ці заправки відпускають будь-яку кількість палива, але не можна замовити "до повного бака". Можна замовити більший літраж, колонка наллє, скільки влізе, а решта грошей повернуться на картку. Пояснюють це нібито економією часу. При цьому додаткових послуг на АЗС не скасовано, тут, як і раніше, можна купити каву, їжу, алкоголь та інше. Під час тривог ці заправки не закриваються.

Популярні у Харкові та області заправки мережі "Овіс" та "Маршал" під час тривог не працюють зовсім. Як тільки починається тривога, якщо поблизу пролітає дрон, заправки закриваються, а персонал залишає приміщення і відходить на безпечну відстань. Це можна пояснити тим, що більшість повністю знищених АЗС у регіоні належать цим торговим мережам. Під час обстрілу навіть гинули співробітники цих заправок. При цьому жодних захисних споруд, крім антидронових сіток, і то не скрізь, тут не з'явилося.

5 липня вдень у місті Ізюм Харківської області окупанти ударом РСЗВ повністю знищили АЗС "Маршал" на горі Кременець, на трасі у напрямку Слов'янська. Цей удар по заправці ракетами поки що єдиний в області. Варто зазначити, що на сьогодні не існує жодного захисту від ударів РСЗВ.

На заправках "Укрнафти" у місті Харків та Дніпропетровській області можна побачити відсутність деяких видів бензину, проте заправки працюють. Дефіцит чи проблеми з доставкою – на АЗС не коментують ситуація ніяк.

Немережеві заправки, як правило, захищаються антидроновими сітками, цистерни з автомобільним газом обкладають плитами або мішками з піском. У нічний час закриваються.

До чого призведуть обстріл АЗС

Експерт паливного ринку в Україні, директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн упевнений, що систематичні російські обстріли АЗС на сході України не призведуть ні до локального, ні до глобального підвищення цін на пальне в Україні. На його думку, на ціну бензину переважно впливає війна на Близькому Сході.

"Я не думаю, що обстріл призведе до підвищення вартості. До цього може призвести те, що зараз на Близькому Сході відбувається. Це так. Автозаправна станція – це таке. Сьогодні знищили, а завтра – вже відновили. Вже потроху ринок до цього адаптується, вже більш-менш усі розуміють, що треба робити, де це треба робити. Я думаю, що рішення вже у процесі пошуку", - каже Куюн.

При цьому він зазначає, що до ситуації мають пристосуватися не лише власники АЗС, а й водії.

"Це вимагає не лише від власників АЗС зусиль. Це вимагає й зміни поведінки від споживачів, які раніше просто їхали і не думали, де їм заправлятися, як їм заправлятися, бо завжди знали, що паливо є і це не проблема. А зараз буде необхідність заправлятися у безпечніших місцях, думати про це заздалегідь. Можливо, мати певний запас. Це потребує більшої дисципліни та більшого планування", - наголошує експерт.

Куюн звертає увагу, що в деяких місцях власникам АЗС легше відмовитися від продажу газу на заправках, бо найчастіше ворог обстрілює саме газові ємності. "Той самий зріджений газ, я думаю, що багато хто від нього вже відмовився взагалі. Останнім часом сильно скоротилося його споживання, немає сенсу його відновлювати", - каже він.

Експерт зазначає, що у Кабінеті міністрів України на початку липня відбулася нарада за участю представників мереж АЗС. Усі учасники ринку розуміють, як діяти у ситуації планомірного обстрілу заправок. Постачання палива припинятися не будуть, дефіциту бензину – немає.

"Поки що мережі АЗС вбачають можливості відновлювати. Минулого тижня була нарада у прем'єра, і вони запевнили, що вони знають, що робити і що вони не зупинять постачання. Вже справді є певна адаптація, вже всі зорієнтувалися. Спробуватимуть вже по-новому підходити до цих питань. Але в будь-якому випадку це вимагатиме не тільки зусиль з боку заправних мереж, а й зусилля з боку і місцевої влади, щоб не було скупчень людей на цих заправних станціях, щоб цей процес проходив оперативно. Доведеться відмовитися від усіх сервісів на заправних станціях, вони перетворяться на суто заправні станції, щоб там не було скупчення людей. Паралельно вони роблять захисні споруди для персоналу, клієнтів", - каже Куюн.

Експерт додає, що паливо в будь-якому випадку доставлятиметься. Можливо, в деяких випадках доведеться їхати далі.

Як обстріли АЗС впливають на Харків та область

Начальник Харківської ОВА Олег Синегубов наголошує на тенденції збільшення кількості обстрілів АЗС по всій Харківській області. Однак дефіциту палива не було і немає. Регіон після знищення нафтобаз у 2022 році діє за відпрацьованими алгоритмами, що дозволяють уникнути колапсу. Подробиці публічно не розголошуються.

"Поки що я скажу, що це не є критично для нас. Дефіциту палива немає ні для спецтранспорту, ні для карет швидкої допомоги, ні для підрозділів ДСНС, ні для Національної поліції", - каже Синегубов.

Начальник ОВА зазначає, що насамперед потрібно нарощувати здібності ППО в Харківській області, потім з досвіду міста Ізюм накривати заправки антидроновими сітками.

У свою чергу мер Харкова Ігор Терехов запевняє, що систематичні обстріли АЗС у Харкові не впливають на життя людей, дефіциту палива немає, комунальні та екстрені служби можуть заправлятися без обмежень. Мета росіян, на думку Терехова, посіяти паніку та створити логістичні проблеми.

"Насправді задум зрозумілий. Перший задум був у тому, щоб посіяти паніку, позбавити людей палива, щоб був дефіцит, зупинялися машини. Крім того, логістичний колапс створити. Їхні завдання зрозумілі. Наші завдання також зрозумілі – протистояти всьому цьому. Це — війна. Це не впливає на життя міста. Так, впливає на людей, бо ж люди гинуть від обстрілів. Але щодо харків'ян, то можу сказати, що за ці роки ми звикли багато до чого. І ми бачимо, що все як було, так і є", - каже Терехов.

Мер запропонував уряду створити державну програму встановлення на АЗС мобільних укриттів для працівників та відвідувачів. "Я вважаю, що потрібна державна програма, уряд має ухвалити рішення щодо підтримки наших працівників та відвідувачів АЗС. Що я маю на увазі? Встановити невеликі, на зразок безпечних зупинок, укриття на заправках. Встановити на кожній АЗС, щоб оператори і працівники АЗС під час повітряної тривоги могли сховатися там. Крім того, водії, які також опинилися на АЗС під час тривоги, могли сховатись там і вберегти своє життя", - каже Терехов.

Мер, відповідаючи на запитання, чи є обстріли помстою росіян за знищені НПЗ, каже: "Це війна. Не можна сказати, що це помста чи не помста. Це — війна. У цій війні, як я розумію, немає правил".

Висновок

Глобально у кампанії взаємного знищення паливних здатностей є велика відмінність: Україна вибиває РФ нафтопереробні заводи, а РФ – колонки.

Харківські