Захист від «Шахедів» є, від ракет — ні: чому зима 2026–2027 ризикує стати найважчою - Харківські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Захист від «Шахедів» є, від ракет — ні: чому зима 2026–2027 ризикує стати найважчою

22 липня 2026 р. 19:34

22 липня 2026 р. 19:34

22.07.2026 18:49 Дмитро Колонєй

Як Держагентство відновлення оцінило готовність енергетики до зими.

Стан захисних споруд та відсутність нових ракетних укриттів

Головною проблемою залишається відсутність повноцінного захисту ключових енергетичних об'єктів від ракетного ураження:

Протягом 2025–2026 років нові угоди на будівництво захисних споруд III рівня (повноцінне укриття від прямих влучань ракет) взагалі не укладалися;
Водночас відомство завершило основні будівельні роботи з облаштування захисту II рівня (від дронів-камікадзе типа «Шахед» та уламків) на 110 критично важливих елементах інфраструктури. За даними агентства, середня вартість таких захисних споруд (для підстанцій 110–150 кВ), будівництво яких стартувало наприкінці 2025 року, становить 65 млн грн.

Фінансування та ситуація в столиці

Згідно з офіційними даними, на будівництво укриттів II рівня з Державного бюджету України було виділено 9,888 млрд гривень. Станом на липень 2026 року фактично профінансовано виконання будівельних робіт на суму 6,079 млрд гривень.

Щодо захисту критичної інфраструктури Києва від атакуючих БПЛА:

Будівництво захисних споруд у столиці розпочалося у травні 2026 року;
Наразі середня будівельна готовність об'єктів у Києві становить лише 49%.

Ризики для населення та енергосистеми

У разі активізації масованих комбінованих атак із застосуванням балістичних та крилатих ракет, ризики аварійних зупинок підстанцій, масштабних блекаутів та припинення централізованого опалення в холодну пору року залишаються надзвичайно високими. Відсутність споруд III рівня робить магістральні вузли мережі уразливими для високоточних ракетних ударів ворога.

Головна причина полягає у тому, що ключові енергооб’єкти країни фактично не мають захисту від ракетного ураження:

Протягом 2025–2026 років нових угод на будівництво захисних споруд III рівня (повноцінний захист від прямих ракетних ударів) взагалі не укладалося;
Водночас вдалося завершити роботи з облаштування захисту II рівня (від ударних БПЛА типу «Шахед» та уламків) на 110 об’єктах критичної інфраструктури.