Фортеця чи тупик: у міськраді затвердили Стратегію розвитку Харкова до 2029 року

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Фортеця чи тупик: у міськраді затвердили Стратегію розвитку Харкова до 2029 року

27 липня 2026 р. 17:54

27 липня 2026 р. 17:54

Базовий сценарій розвитку міста називається "Адаптивна Фортеця".

Харків у 2029 році буде геостратегічним глухим кутом, глобальним хабом інновацій чи адаптивною фортецею? Такі три сценарії життя міста — песимістичний, оптимістичний та базовий — передбачили розробники Стратегії розвитку Харкова.

У міській раді опублікували проєкт Стратегії розвитку Харківської міської територіальної громади до 2029 року. Розробники пропонують плани для стратегічного розвитку міста, але на заваді можуть стати дві величезні перепони: війна та пов'язані з нею демографічний і промисловий занепад.

Три варіанти розвитку подій

Енергетична стійкість, інтеграція до європейського простору, розвиток мережі підземних закладів та розгортання "Цифрового двійника" міста для точного моніторингу та планування інфраструктури — основні засади нової стратегії розвитку Харкова.

Розробники документу прорахували, як буде розвиватися місто залежно від безпекової ситуації, рівня міжнародної підтримки та демографії.

Песимістичний сценарій називається "Геостратегічний тупик" . Він можливий, якщо війна в 2029 році ще триватиме, а міжнародна підтримка значно знизиться. У мерії дуже розраховують на повернення військового податку на доходи фізичних осіб у 2027 році — зараз війн іде до бюджету країни.

"Обсяг бюджету скорочується до критичного рівня (близько 18,5 млрд гривень), що дає змогу лише підтримувати базове функціонування критичної інфраструктури в режимі аварійного утримання", — порахували у Терехова.

харків

У цьому випадку відбудеться вторинна міграція населення, кількість жителів Харкова скоротиться до 1 мільйона. Освіта в місті стає виключно дистанційною, кількість лікарень скорочується, зберігаються лише деякі транспортні маршрути, а всі бюджетні гроші йдуть на підтримку критичної інфраструктури та вразливих груп населення. У найгіршому сценарії всі сподівання мерія покладає на зовнішню допомогу — повернення податку та міжнародну допомогу — пошук внутрішніх резервів не передбачається.

Оскільки базовий сценарій в міськраді вважають найбільш реалістичним, очевидно, впроваджувати в життя чиновники збираються саме його. Але сама Стратегія містить кілька протиріч, які можуть стати на заваді планам і задумам.

У мерії навіть за умови війни планують сталий економічний розвиток для Харкова.

"Економічне зростання забезпечується завдяки інтенсивній моделі розвитку та технологіям подвійного призначення. ІТ-сектор, оборонна промисловість і перепрофільовані підприємства стають основними рушіями розвитку. Харків позиціонується як оборонно-технологічний хаб України", — пишуть розробники концепції.

Плани поки що дуже сильно відстають від реальності. У базовому плані мерії інтенсивність обстрілів міста має знизитись — натомість вона тільки наростає. Очевидно, Стратегію розробляли ще в ті часи, коли FPV-дрони ще не перетворили П'ятихатки та деякі інші райони міста на територію суцільного терору, змішуючи жителів мікрорайонів мігрувати всередині Харкова. У таких умовах навряд чи в місті будуть розміщені нові промислові підприємства. Навпаки — промисловість скорочується. Точну статистику того, скільки підприємств припинили існування за час війни або переїхали, розробники Стратегії не подають. Вони прямо вказують, що багато у чому послуговуються непрямими даними. Наприклад, про значне скорочення промислового сектору свідчить обсяг використання води.

"У 2022 році використання води промисловістю практично зупинилося, рухнувши на рекордні -96,9% , і навіть до 2025 року цей показник залишився на критично низькому дні, що становить -97,0% від рівня 2021 року, фіксуючи повну зупинку або релокацію великих харківських заводів-водокористувачів", — визнають упорядники Стратегії.

Друга проблема — демографічна. Передбачається, що в "Адаптивній фортеці" активно розвиватиметься IT-галузь. Але зараз ніщо не вказує на те, що айтівці масово повернуться — зараз їх у місті приблизно 40-50% від довоєнного рівня, і це дані того часу, коли в Харків ще не долітали дрони на оптоволокні та "Бандеролі".

У місті проживає 1 млн 300 тис чоловік — тут упорядники стратегії посилаються на слова міського голови. Але серед цих людей не так і багато тих, хто може бути корисним на відродженні промисловості. За статистикою, кожен четвертий харків'янин — пенсіонер. Через постійний стрес від війни люди почали частіше хворіти: значно зросла у порівнянні з 2022 роком кількість онкохворих та людей з серцево-судинними захворюваннями. Лікарів тим часом не вистачає — дефіцит складає 25%. За таких демографічних умов навіть якщо обстріли припиняться завтра, знадобиться багато часу, аби відновити потенціал для промислового зростання.

"Гострий дефіцит кадрів долається через системну перекваліфікацію внутрішніх резервів – жінок, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни. Працездатна частина зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб розглядається як ключовий трудовий резерв", — пишуть розробники Стратегії.

Поки що ВПО не дуже задіяні на підприємствах міста — за інформацією з проєкту Стратегії, лише 15% з них офіційно працевлаштовані.

Ще одне слабке місце Стратегії — завищене очікування на зовнішнє фінансування.

"За цим сценарієм відновлення та модернізація фінансуються переважно за рахунок грантів, трансфертів і міжнародної технічної допомоги. Ключовим припущенням є повернення "військового" податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів у 2027 році. Без цього політичного рішення можливості міста для розвитку будуть суттєво обмежені", — чесно визнають упорядники.

Жодних рішень, як можна було б розподілити наявні доходи бюджету так, аби вистачило на захист інфраструктури, підземні школи та лікарні і відбудову зруйнованого, вони не пропонують.

Схожі новини

Не дозволено жодних HTML теґів.
Рядки й абзаци переносяться автоматично.
Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.

Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.